Справа №320/9121/25
Провадження № 2-а/760/1503/25
про відмову у відкритті провадження у справі
02 вересня 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до старшого лейтенанта полії ОСОБА_2 , інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції України Начальника органу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Фалатюка Олександра Сергійовича про визнання дій протиправними, спростування недостовірної інформації,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до старшого лейтенанта полії ОСОБА_2 , інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції України Начальника органу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Фалатюка О.С., в якому просить визнати протиправними дії і бездіяльність суб'єкта владних повноважень ОСОБА_2 , виданий на виконання владних управлінських функцій, що місцем роботи позивача є торговий дім, а також ОСОБА_3 , не проведення ним перевірки незаконності дій Торопенка В.В., зобов'язати поновити порушені і обмежені конституційні права позивача, спростувати неправдиві відомості про позивача, вилучити з офіційного документу «Протоколу про адміністративне правопорушення» серії ААД №559537 зазначені в ньому неправдиві відомості, зокрема місце роботи торговий дім без зазначення назви та без загально прийнятого позначення організаційної форми.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року справу передано на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва.
25 серпня 2025 року матеріали справи надійшли до Солом'янського районного суду м. Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 вересня 2025 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Досліджуючи позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та існують підстави для відмови у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.
Завданнями адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Крім того, пунктом 3 ч.2 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Пунктом 1 ч.1 ст.20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
З матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що спір виник у зв'язку з складанням посадовою особою відповідача протоколу про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Однак, протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а складається уповноваженою особою за наслідками вчинення адміністративного правопорушення у порядку та випадках, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення, Митним кодексом України. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення, статті 495 Митного кодексу України є доказом по справі про адміністративне правопорушення. Питання щодо правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення, тощо, належить розглядати в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення та Митним кодексом України. Тобто, питання розгляду та надання оцінки всім доказам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлення порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для позивача, не встановлює його прав і обов'язків позивача, а тому не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином позовні вимоги, спрямовані на визнання протиправними дій щодо складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду у постановах від 10 липня 2020 року у справі №420/647/19, від 04 березня 2019 року у справі №199/7360/17 та на підставі ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Застосовуючи вказану норму, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції). Зокрема, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення (див. рішення ЄСПЛ від 18 жовтня 1982 року у справі «Ле Комт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії» (Case of Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium) пункт 45).
Таку правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловлювала неодноразово, зокрема і в постанові від 13 червня 2014 року у справі № 990/146/24.
За таких обставин, враховуючи наведену вище правову позицію Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності протоколу серії ААД №559537 від 01.02.2024 року не порушує прав, свобод або інтересів позивача, що в силу положень ч.1 ст.5 КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства.
Також з позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу про спростування недостовірної інформації, зазначеної в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №559537 від 01.02.2024 року.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.
Таким чином, спір про спростування недостовірної інформації підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та не є публічно-правовим спором.
Згідно п.1 ч.1 ст.170 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до старшого лейтенанта полії ОСОБА_2 , інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції України Начальника органу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Фалатюка О.С. про визнання дій протиправними, спростування недостовірної інформації, необхідно відмовити.
Керуючись ст. 19, 170, 243, 256, 294, 295 КАС України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до старшого лейтенанта полії ОСОБА_2 , інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції України Начальника органу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Фалатюка Олександра Сергійовича про визнання дій протиправними, спростування недостовірної інформації.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Солом'янського
районного суду м. Києва Н.М. Аксьонова