Справа № 22-969\06 р. Головуючий у І інстанції: Кемінь В.Д.
Категорія-1 Доповідач: Власов С. О.
12 липня 2006 р. м.Ужгород.
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого: Власова С.О.
суддів: Чужі Ю.Г., Кожух О.А.,
при секретарі: Крупа- Газуда М.В.,
з участю: адвоката ОСОБА_1,
позивача ОСОБА_2, представників відповідача Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю \далі СТзОВ\ "Дружба" Бовт Валерія Павловича, Дубровської Олени Миколаївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника СТзОВ " Дружба " Дубровської Олени Миколаївни на рішення Хустського районного суду від 28 грудня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_2 до СТзОВ "Дружба", Хустської районної державної адміністрації про виділення майнової частки (паю),-
У грудні 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів про виділення земельної та майнової частки посилаючись на те, що з 5 травня 1989 року по 7 грудня 1998 року він працював на посаді майстра по лісозаготівлі в колгоспі "Дружба" Хустського району Закарпатської області правонаступниками якого пізніше були агропромислова спілка селян- фермерів \далі АПССФ \ "Дружба", а тепер СТзОВ "Дружба". При розпаюванні земель та майна бувшого колгоспу "Дружба" він не був включений до списків на отримання земельного та майнового паїв. При виході у грудні 1998 року на пенсію, керівником господарства АПССФ "Дружба" у пенсійний відділ було надано довідку про період його (позивача) роботи в господарствтАПССФ "Дружба" та про виключення його з членів спілки.
Після звільнення з роботи він неодноразово звертався до голови АПССФ "Дружба", а потім до створеного СТзОВ "Дружба" із заявами на отримання майнового та земельного паїв, однак через виключення його з членів товариства АПССФ "Дружба" він не мав можливості реалізувати свої права на отримання паю як член вказаного товариства.
Рішенням Хустського районного суду від 17 грудня 2003 року ОСОБА_2 був поновлений в членах Колективного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", тому він вважає, що в нього виникло право на одержання земельного та майнового паїв за рахунок СТзОВ " Дружба".
Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_2 просив суд зобов'язати відповідачів включити його до списків на отримання земельного та майнового паїв, виділити йому земельний та майновий паї в натурі, видати державний Акт на право власності на земельний пай, сертифікат на майновий пай, а в разі відсутності майна -звернути стягнення на грошові кошти зобов'язавши відповідачів видати йому майновий пай грошима.
В ході розгляду справи ОСОБА_2 в порядку ст.ст 31, 27 ЦПК України змінив свої первісні позовні вимоги \а.с.24,40, 71\, просив суд визнати за ним право на майнову частку пай, виділити майновий пай в натурі, а у разі відсутності майна стягнути вартість майнового паю в розмірі 31124,5 грн .
Питання про виділення йому земельного паю ОСОБА_2 у зміненому позові на вирішення суду не ставить.
Рішенням Хустського районного суду від 28 грудня 2005 року змінений позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право на майновий пай в розмірі 31124 грн. в пайовому майновому фонді сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" с. Стеблівка Хустського району Закарпатської області. Зобов'язано сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" с. Стеблівка провести виділення в натурі із майна пайового фонду товариства громадянину ОСОБА_2 майнового паю в розмірі 31124, 5 грн. У разі відсутності майна стягнути з відповідача його вартість в грошовому виразі.
В апеляційній скарзі представник СТзОВ "Дружба" просить рішення районного суду скасувати та відмовити позивачу в позові, вказуючи, що висновки суду не відповідають обставинам справи, і суд порушив норми матеріального права.
При цьому посилається на те, що суд не застосував нормативно - правові акти, які регулюють майново - пайові відносини членів КСП та правовий режим пайового фонду майна членів цього підприємства.
У своїх запереченнях на подану скаргу, ОСОБА_2 зазначав, що розрахунки майнового паю ним було зроблено на підставі методики, затвердженої загальними зборами господарства АПССФ "Дружба", та що право на майновий пай мають усі члени вказаного колективного сільськогосподарського підприємства, які були такими станом на 1 березня 1992 року.
Представник Хустської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, що відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи в його відсутності.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, які з'явилися, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що така підлягає задоволенню в повному обсязі, а рішення суду скасуванню та ухваленню нового рішення про відмову в позові з наступних підстав.
Районний суд визнаючи за ОСОБА_2 право на майновий пай в розмірі 31124, 5 грн. в майновому фонді сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" і зобов'язуючи вказане товариство провести виділення майна в натурі, а у разі його відсутності стягнути вартість частки майна виходив з того, що позивачем позов належними доказами у суді доведено.
Проте з такими висновками погодитись не можна, так як вони не відповідають обставинам справи та суперечать зібраним по справі доказам, які перевірені судом
апеляційної інстанції.
Стаття 41 Конституції України встановлює право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст.24 Закону від 7 лютого 1991 р. нр.697-ХП"Про власність" у майні, що належить кооперативу \колгоспу\, визначаються частки членів цього кооперативу \колгоспу\, і в разі добровільного виходу з нього громадянин має право на виділення належної йому частки в майні кооперативу в натурі, грошах або цінних. паперах. Спори з цих питань можуть вирішуватися судом у позовному провадженні.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з рішенням зборів спілки селян \протокол № 1 від 9 січня 1992 року\ , було затверджено Положення про приватизацію майнової власності в агропромисловій спілці селян, фермерів бувшого колгоспу "Дружба" \ а.с.30-37\.
У грудні 1998 р. ОСОБА_2 був звільнений з роботи в АПССФ " Дружба" і не отримав земельного та майнового паїв, а пізніше подав заяву до вказаного господарства про виділення йому земельного та майнового паїв.
26 лютого 2000 року збори уповноважених агропромислової спілки селян, фермерів "Дружба" розглядали заяву ОСОБА_2 про виділення йому майнового та земельного паїв та відмовили йому у виділенні паїв.
Дана обставина стверджується витягом з протоколу № НОМЕР_1 рішення зборів уповноважених агропромислової селян, фермерів "Дружба" від 26 лютого 2000 року, яке на час вирішення даної цивільної справи у суді ніким не скасоване, не змінене і є чинним \а.с.7\.
Крім того за рішенням Хустського районного суду від 29 червня 2000 року, яке набрало законної сили в задоволенні позову ОСОБА_2 до АПССФ "Дружба" про видачу земельного та майнового паїв теж було відмовлено. Відмовляючи ОСОБА_2 в позові районний суд в вищевказаному рішенні констатував, що ОСОБА_2 за рішенням правління АПССФ " Дружба" від 8.05.1989 р. був прийнятий майстром- бригадиром по заготівлі лісу з 5.05.1989 р. по договору. Районний суд досліджував книгу протоколів засідань загальних зборів та правління АПССФ за 1989 р. з якої слідує, що ОСОБА_2 працював у колективному сільськогосподарському підприємстві за договором майстром - бригадиром по заготівлі лісу та в члени колгоспу не приймався, про що зазначив в рішенні суду \а.с. 11-12\.
Вказані обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, згідно ч. З ст. 61 ЦПК України, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином висновок зазначений в оскаржуваному судовому рішенні Хустського районного суду від 28 грудня 2005 року про те, що ОСОБА_2 правомірно та обґрунтовано вимагає визнання за ним права на майнову частку СТОВ "Дружба" та виділення її в натурі спростовуються зібраними по справі вищевказаними доказами, які перевірені та досліджені апеляційним судом.
Крім того визнаючи право ОСОБА_2 на майновий пай в розмірі 31124,5 грн., суд не врахував, що ОСОБА_2 не входив зі своїми земельними та майновими паями у новостворене товариство СТзОВ "Дружба". Задовольнивши позов суд фактично зменшив майнові права інших учасників товариства, які згідно підписних листів учасників товариства СТОВ"Дружба", Установчої угоди та Статуту СТзОВ "Дружба" увійшли в це товариство зі своїми земельними та майновими паями.
Вирішуючи спір районний суд також не з'ясував та не зазначив в рішенні чи має відповідач СТОВ "Дружба" в резерві майно для нарахування майнових паїв.
Між тим, в матеріалах справи міститься лист СТзОВ "Дружба" про те, що паювання майна було закінчено повністю в 2002 році і в резерві майна, для нарахування майнових паїв, не залишилося \а.с.68\.
З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що позов ОСОБА_2 про включення його до списків СТзОВ "Дружба" на отримання майнової частки (паю),видачу йому майнового сертифікату та виділення майнової частки ( паю ) в натурі належними доказами у суді не доведено, тому ОСОБА_2в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 301,303,304, п.2 ст.307, пп.З і 4 ст.309,313,316,317,319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -
Апеляційну скаргу представника відповідача Сільськогосподарського
Товариства з обмеженою відповідальністю " Дружба " Дубровської Олени Миколаївни -задовольнити.
Рішення Хустського районного суду від 28 грудня 2005 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", Хустської районної державної адміністрації про включення до списків на отримання майнової частки( паю), видачу майнового сертифікату, виділення майнової частки (паю) в натурі із майна Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" в розмірі 31124 грн. 50 коп. - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.