03 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/22459/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 р. (суддя Кучугурна Н.В.) в адміністративній справі №160/22459/24 за позовом Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення,-
Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з позовною заявою, в якій просило суд: визнати протиправним та скасувати рішення № 319-50 від 20.05.2024 про опис усього майна Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» у податкову заставу, прийнятого начальником Криворізького відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторією Кучерук.
В обґрунтування позовної вимоги вказувалось на те, що спірним рішенням в податкову заставу включено усе майно, без його опису, без визначення його балансової вартості та без зазначення суми податкового боргу. На підприємстві обліковується майно, яке не може бути предметом застави відповідно до п.п. 87.3.7 п.87.3 ст. 87 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України. Також, позивач вказував на те, що спірне рішення не відповідає формі та змісту, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №86 від 16.06.2027 та підписано неуповноваженою особою.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку загального позовного провадження, позовну заяву задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 85 Податкового кодексу України, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, на юридичну адресу ДПП «Кривбаспромводопостачання» рекомендованим листом з повідомленням про вручення 05.03.2024 ГУ ДПС направило запит від 04.03.2024 №15330/6/04-36-13-10-16, щодо виділення майна в податкову заставу. Лист отримано представником підприємства 07.03.2024 (докази надавалися до суду першої інстанції). Не отримавши ніякої відповідь на запит, відповідно до вимог ст.88,89,91 ПКУ, ГУ ДПС у Дніпропетровській складено акт опису майна від 21 травня 2024 року №834/00191017/486 до якого включено включено об'єкт нерухомого майна, а саме: все майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному, управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обгрунтоване, оскільки судом першої інстанції у повній мірі досліджено та враховано довідку про перелік об'єктів нерухомого майна позивача, які перебувають у господарському віданні та обліковуються на балансі підприємства, право власності на які ще не зареєстроване у Державному реєстрі речових прав, та які відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» не підлягають приватизації. До цього переліку увійшли водопровідні комплекси будівель та очисних споруд, комплекси будівель та споруд насосних станцій, сховища цивільної оборони, водогосподарські канали комплексного призначення, гідротехнічні захисні споруди, тощо. У матеріалах справи наявні докази, що підприємство позивача засноване на державній власності та здійснює діяльність пов'язану із постачанням води, отже, позивач обліковує на своєму балансі мережі, споруди, устаткування, пов'язані із постачанням води споживачам, які в силу закону не можуть бути предметом застави.Таким чином, складання акту опису майна у податкову заставу відповідачу необхідно було здійснювати за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону № 2658-III та після наявності відповідного висновку про вартість такого майна, однак дана оцінка фактично не була здійснена.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтування обраного апеляційним судом виду провадження наведено в ухвалі суду від 16 червня 2025 р.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:
20.05.2024 начальником Криворізького відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Дніпропетровській області, уповноваженою особою Вікторією Кучерук прийнято рішення №319-50 про опис майна у податкову заставу. У цьому рішенні вказано, що відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України здійснено опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання». 21.05.2024 був складений Акт №834/00191017/486 опису майна. Акт складений податковим керуючим / Головним державним інспектором Криворізького відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Дніпропетровській області Наталею Тарасовою та затверджений уповноваженою особою, начальником Криворізького відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Дніпропетровській області, уповноваженою особою Вікторією Кучерук. В акті вказано, що податковий керуючий провів опис всього майна платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, усього на загальну суму: нуль гривень 0 копійок.
Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача про опис майна у податкову заставу, оскаржив його до суду.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення, оскільки проведення опису майна у податкову заставу без попередньої професійної (експертної оцінки) та за відсутності відомостей про балансову вартість цього майна є порушенням, таким, що унеможливлює визначення того, чи є обсяг описаного майна достатнім для погашення податкового боргу боржника чи ні, та чи зумовлює включення більшої кількості майна, ніж це необхідно для погашення податкового боргу.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Пунктом 88.1. статті 82 Податкового кодексу України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Відповідно до п.89.2. статті 89 Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Згідно з підпунктами 87.3.5., 87.3.7. пункту 87.3. статті 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно, включене до складу єдиних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу єдиного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України; майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу».
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Згідно зі статті 4 Закону України «Про заставу» предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.
Як встановлено судом першої інстанції, на балансі позивача перебуває майно, яке відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» не підлягає приватизації. До цього переліку увійшли водопровідні комплекси будівель та очисних споруд, комплекси будівель та споруд насосних станцій, сховища цивільної оборони тощо.
При цьому, акт опису майна від 21 травня 2024 р. не містить ані переліку майна, ані його балансової вартості, ані суми податкового боргу (а.с.12 звор. бік). Спірне рішення також не визначає суми податкового боргу.
Суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що у разі якщо балансова вартість майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Апеляційна скарга відповідача підтверджує такий аргумент.
Натомість, відповідачем оцінки майна позивача, яке може бути передано у податкову заставу, проведено не було.
Відповідач/скаржник стверджує, що у податкову заставу було передано усе майно, оскільки позивач проігнорував лист контролюючого органу про необхідність надання переліку майна, за рахунок якого може бути погашено податковий борг.
Колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що опис майна може бути проведено за інформацією, документами і матеріалами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів).
Відповідачем (окрім запиту до позивача) відповідної роботи по встановленню ліквідного майна проведено не було. Однак, обставина ненадання позивачем відповіді за лист контролюючого органу, на думку колегії суддів, не може бути беззаперечною підставою для опису всього майна у податкову заставу, зважаючи на специфіку виробничої діяльності позивача.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 р. в адміністративній справі №160/22459/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 03 вересня 2025 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя А.А. Щербак