Справа № 163/1356/25
Провадження № 2/163/368/25
15 вересня 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Павлуся О.С.
розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У позовній заяві представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» (далі - ТОВ «ФК «Ейс» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 466081456 від 01.05.2023 в загальній сумі 29167,20 гривень.
Вимоги обґрунтовано тим, що кредитний договір № 466081456 від 01.05.2023 відповідач як позичальник уклав із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Договір укладений у формі електронного документа з використанням електронного підпису, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свій обов'язок за договором виконало та перерахувало відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти в розмірі 6000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав у заяві при укладенні кредитного договору. Право вимоги до відповідача за цим договором перейшло до позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» на підставі договору факторингу від 29.05.2025 №29/05/25-Е, укладеного із ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке, у свою чергу, набуло права вимоги до відповідача за укладеним із ТОВ «Таліон Плюс» договором факторингу від 31.07.2024 №31/0724-01, яке, у свою чергу, набуло права вимоги до відповідача на підставі укладеного із первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договору факторингу від 28.11.2018 №28/1118-01 з подальшими додатковими угодами щодо продовження терміну дії договору факторингу. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на дату подання цієї позовної заяви становить 29167,20 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 6000,00 грн та заборгованості по відсотках в сумі 23167,20 грн. Станом на дату подання позовної заяви на рахунок позивача не надходили кошти від відповідача для погашення кредитного боргу.
Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 25.06.2025, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Сторонам визначені строки для подання заяв по суті спору у формі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали від 25.06.2025 відповідач отримав 01.07.2025.
За даними інтернет сайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого поштового відправлення за трек-номером, надісланий позивачем примірник позовної заяви з додатками відповідач отримав 02.07.2025.
У визначений судом строк з додатковим врахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року №958, відповідач відзиву на позов не подав, будь-яких заяв щодо процедури розгляду справи не надіслав.
Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.
Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.
01.05.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» /кредитодавець/ та ОСОБА_1 /позичальник/ укладено договір кредитної лінії №466081456 (далі - кредитний договір) у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію», а саме у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п.2.1 кредитного договору за цим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 6000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до умов цього договору.
Згідно з п.2.3 кредитного договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 6000,00 грн одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 16.05.2023.
Згідно з п.2.4 кредитного договору другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п.3.1. кредитного договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 15 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п.3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
У п.3.3. кредитного договору сторони передбачили, що для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 15 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1890 грн 00 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.
Відповідно п.3.4. продовження строку дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов договору в бік погіршення для позичальника. Всі істотні умови які застосовуються протягом всього строку дії цього договору зазначенні в цьому договорі в момент його укладення.
За змістом п.5.1. кредитного договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом переказу коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена платіжна картка НОМЕР_1 , що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.
Відповідно до п.7.1. на момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування 16.05.2023, а саме протягом 15 днів від дати отримання першого траншу позичальником.
Згідно з п.7.2. основна сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин:
- 7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п.11.1 Договору;
- 7.2.2. дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2., або п. 9.1.1.7., або п. 9.2.1.5. договору.
У пункті 7.3. визначено порядок сплати процентів за договором:
7.3.1 протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору;
7.3.2. після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.
Відповідно до п.8.1 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено.
Пунктом 8.3. договору визначено, що протягом дисконтного періоду кредитування зобов'язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином:
8.3.1 за період від дати видачі кредиту до 16.05.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (дисконтна процентна ставка);
8.3.2 у разі якщо позичальник вчинить описані в п.3.2 договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 16.05.2023 проценти нараховуються за ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (індивідуальна процентна ставка).
Згідно з п. 8.4 кредитного договору після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Відповідно до п.8.6 кредитного договору проценти в розмірі визначеному за правилами цього договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього договору.
Відповідно до п.11.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії цього договору, діють до повного їх виконання.
На виконання умов кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредитні кошти в сумі 6000,00 грн шляхом перерахування на його картковий рахунок, що підтверджується копією платіжного доручення від 01.05.2023 та довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 23.05.2025.
Відповідно до зробленого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 станом на 20.06.2023 становить 14148,00 грн, яка складається із тіла кредиту в сумі 6000,00 грн та нарахованих відсотків в сумі 8148,00 грн.
Право вимоги до ОСОБА_1 за указаним кредитним договором на суму заборгованості 14148,00 грн перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі укладеного із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та подальших додаткових угод № 19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, №31 та №32 від 31.12.2022.
Відповідно до зробленого ТОВ «Таліон Плюс» розрахунку кредитна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №466081456 від 01.05.2023 станом на 31.07.2024 становить 29167,20 грн, з яких: 6000,00 грн - тіло кредиту, 23167,20 грн - відсотки.
ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги до ОСОБА_1 на суму кредитної заборгованості в розмірі 29167,20 грн ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на підставі укладеного договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024.
У свою чергу, 29 травня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклало з ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» договір факторингу № 29/05/25-Е, на підставі якого позивач набув права вимоги до відповідача ОСОБА_1 на кредитну заборгованість за договором №466081456 від 01.05.2023 в загальній сумі 29167,20 грн.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частині 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Статтю 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом ст.11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначалося, що Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог Законів України "Про електронні до-кументи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині 1 статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).
Дослідженими доказами стверджено укладення відповідачем кредитного договору №466081456 від 01.05.2023 і отримання за ним кредитних коштів в сумі 6000,00 грн під відсотки, порядок нарахування яких, термін нарахування та відсоткова ставка чітко визначені умовами цього договору.
Кредитний договір відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію», відповідачем підписаний одноразовим ідентифікатором, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, у ньому визначені усі істотні умови для даного виду договорів.
Після підписання кредитного договору у його сторін виникли взаємні права та обов'язки щодо надання у кредит коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.
Приєднаними до позову і дослідженими судом договорами факторингу, що укладені між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс», доведено перехід права вимоги до відповідача за указаним кредитним договором до позивача ТОВ «ФК «Ейс».
Заявлена позивачем до стягнення сума кредитної заборгованості по сумі і складових заборгованості відповідає реєстру боржників за договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025, узгоджується з умовами кредитного договору, зокрема щодо строку кредитування та нарахованих процентів.
Заборгованість відповідача перед первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 20.06.2023 становила 14148,00 грн і складалась із тіла кредиту - 6000,00 грн та нарахованих відсотків - 8148,00 грн.
Після відступлення прав вимоги новий кредитор ТОВ «Таліон Плюс» продовжив нараховування відсотків за користування кредитними коштами і таке нарахування відповідає умовам самого кредитного договору №466081456 від 01.05.2023 щодо процентної ставки та строку кредитування, який відповідає строку дії кредитного договору, та договору факторингу, за умовами якого фактор набув до відповідача право вимоги, яке означає усі права клієнта за кредитними договорами, у тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Доказів погашення відповідачем кредитної заборгованості після укладення договорів факторингу матеріали справи не містять та суду відповідачем не надано.
Згідно ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, позивач, який отримав право вимоги за договором факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору факторингу, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України сплачений за позовом судовий збір слід покласти на відповідача.
У позовній заяві представник позивача також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
На підтвердження цієї вимоги до позову додано: договір про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025, укладений між адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФК «Ейс»; додаткову угоду № 25770745341 від 30.05.2025 до договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025; акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2025, який підписаний сторонами договору про надання правничої допомоги.
У розділі 3 цього договору визначений порядок оплати послуг адвокатського бюро.
Згідно із п.3.1 договору отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару.
Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами у Додатку № 1 до договору (п.3.3).
В акті прийому-передачі надання послуг зазначено такі види наданих правових послуг:
складання позовної заяви - 2 год - 5000 грн;
вивчення матеріалів справи - 2 год - 1000 грн;
підготовка адвокатського запиту - 1 год - 500 грн;
підготовка та подача клопотання - 1 год - 500 грн.
Загальна вартість послуг - 7000 грн.
Питання витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, урегульоване ст.137 ЦПК України.
Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом з цим, під час вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд у кожному конкретному випадку виходить із фактичних обставин окремо взятої справи, її доказової бази, ураховує складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, значимість таких дій у справі із дотриманням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру. Без дотримання зазначених вимог рішення суду не може вважатися законним і справедливим.
Саме про такий підхід у питання витрат на професійну правничу допомогу висловив Верховний Суд у додатковій постанові від 07 серпня 2024 року в справі № 686/18768/22.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Проте, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18, від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц, від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, незначну складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Також суд зауважує, що надані адвокатським об'єднанням послуги є для нього типовими в силу укладеного із позивачем ТОВ «ФК «Ейс» договору про надання правової допомоги, який свідчать про надання адвокатським об'єднанням аналогічної правової допомоги за іншими кредитними договорами, а відтак зазначене не потребує витрат значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
Отже, враховуючи вищевказане та беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, фактично надані види послуг, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Саме такий розмір професійної правничої допомоги, на переконання суду, буде відповідати обсягу наданих послуг, а також вимогам розумності та справедливості.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» кредитну заборгованість за договором № 466081456 від 01.05.2023 в загальній сумі 29167 (двадцять дев'ять тисяч сто шістдесят сім) гривень 20 копійок, яку становлять:
- 6000 (шість тисяч) гривень заборгованості за кредитом;
- 23167 (двадцять три тисячі сто шістдесят сім) гривень 20 копійок заборгованості по відсотках.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.
Інформація про сторін:
позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Ейс»; місце знаходження - Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, місто Київ; код ЄДРПОУ - 42986956;
відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .
Головуючий : суддя О.С.Павлусь