Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
15 вересня 2025 р. справа № 520/22729/25
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення нарахування ОСОБА_1 з 27.12.2022 по 19.05.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення) за період з 27.12.2022 по 19.05.2023 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, залишено адміністративний позов без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.
Від представника позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, в якій просить суд визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк звернення до суду у зв'язку з залучення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 і здійсненням стримання збройної агресії з боку рф та після звільнення у зв'язку із збройною агресією з боку рф проти України.
Розглядаючи клопотання представника позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За змістом пункту 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.
Втім, положення ст. 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022, встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Враховуючи вищевикладене, шляхом внесенням до ст. 233 КЗпП України вказаних змін, законодавець ввів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
З адміністративного позову вбачається, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення, тобто недотримання відповідачем законодавства про працю, з 27.12.2022 по 19.05.2023.
При цьому позивач звільнений з військової служби 18.10.2024.
Суд звертає увагу на те, що спірні правовідносини вже виникли за нової редакції положень статті 233 КЗпП України, а тому до них підлягає застосуванню тримісячний строк звернення, встановлений законом.
До суду з даним позовом позивач звернувся 19.08.2025 (згідно дати на поштовому конверті), тобто з пропуском строку.
Суд зазначає, що грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка отримує грошове забезпечення. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено нарахування грошового забезпечення чи був здійснений вірний розрахунок, з яких складових воно складається, як обраховане та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок його складових.
Отже, з дня отримання грошового забезпечення, в тому числі сум, виплачених при звільненні, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових нарахованого грошового забезпечення звернулась до із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
Суд зазначає, що позовна заява не містить доказів вчинення будь-яких активних дій з боку позивача щодо отримання інформації з приводу проведення нарахування та виплати грошового забезпечення, його складових аж до липня 2025 року.
Звернення ж представника позивача до відповідача із адвокатським запитом від 15.07.2025 свідчить лише про початок вчинення активних дій з боку позивача і не пов'язана із часом, коли позивач повинен був дізнатись про порушені права.
При цьому, в наказі від 18.10.2024 №302 про звільнення ОСОБА_1 зазначено про всі нараховані та належні до виплати позивачу при звільненні грошові виплати.
Суд не приймає доводи позивача щодо проходження військової служби, що стало причиною пропуску строку звернення до суду з даним позовом, як поважні, оскільки позивач припинив службу 18.10.2024, а до суду звернувся майже через рік.
Крім того, як вбачається з Витягу із послужного списку, позивач з 2022 року по день звільнення проходив службу у відділенні офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_4 . Доказів, що характер проходження вказаної служби перешкоджав позивачу дотриматись встановлених законом строків суду не надано.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Пропуск строку звернення до суду у зв'язку з проходженням військової служби у відділенні офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_4 до 18.10.2024, при зверненні до суду майже через рік після припинення служби, не є поважною підставою пропуску такого строку.
Щодо посилання на не роботу відділень Укрпошти, державних органів, банків та постійну загрозу ракетного, балістичного та БПЛА обстрілу у зв'язку зі збройною агресією з боку рф проти України, суд зазначає наступне.
При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини".
Вищезазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2023 по справі №640/3489/21.
В ухвалі від 10.03.2023 у справі №540/1285/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках. У цій справі Верховний Суд відхилив посилання скаржника на тривалі повітряні тривоги, зазначивши, що посилання позивача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку, оскільки повітряні тривоги не мають постійного характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України та не носять безперервного характеру.
Суд зазначає, що позивач не навів конкретних обставин, пов'язаних із повітряними тривогами, загрозами ракетних обстрілів, що унеможливили своєчасне звернення до адміністративного суду та не надав доказів, що з 18.10.2024 (дати, коли почався відлік строків) було припинено роботу відділень Укрпошти, державних органів, банків аж до серпня 2025 року, коли позивач звернувся до суду з даним позовом.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII, у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Таким чином, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", суди як об'єкти критичної інфраструктури не припиняли та не припиняють функціонувати під час воєнного стану.
При цьому, суд зауважує, що у період спірних правовідносин Харківський окружний адміністративний суд не припиняв працювати та приймати позовні заяви, забезпечував здійснення правосуддя. Тобто, воєнний стан сам по собі не перешкоджав з неминучістю своєчасному зверненню позивача до суду.
Поміж іншого, суд також акцентує увагу, що 26.05.2021 набув чинності Закон №1416-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи". З цього часу будь-яка особа мала можливість звернутися до суду в електронній формі. Електронний суд дозволяє подавати учасникам судового процесу до суду будь-які документи в електронному вигляді, а також надсилати таким учасникам процесуальних документів в електронному вигляді, паралельно з документами у паперовому вигляді відповідно до процесуального законодавства.
До Електронного суду користувачі можуть надіслати в електронному вигляді і матеріали, передбачені процесуальним законодавством, реалізувавши позивачем своє право на звернення до суду через систему "Електронний суд".
Таким чином, для суду не є переконливим доводи позивача про не роботу відділень Укрпошти, державних органів, банків та постійну загрозу ракетного, балістичного та БПЛА обстрілу у зв'язку зі збройною агресією з боку рф проти України, як перешкоду своєчасного звернення до суду.
Так, обставина введення воєнних дій на території України могла унеможливити дотримання позивачем строку на звернення до суду за умови надання ним належних доказів того, як саме це обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом.
Жодних доказів, які б свідчили про наявність істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення з цим позовом до суду позивачем не надано, а наведені ним у клопотанні обставини щодо пропуску такого строку лише вказують на те, що позивач допустив умисне зволікання з реалізацією наданого йому права на судовий захист.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що у клопотанні представника позивача, поданої на виконання ухвали суду від 01.09.2025 щодо надання заяви про поновлення строку звернення до суду, не зазначено поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом. Вказані підставі фактично дублюють ті, що були заявлені у клопотанні, поданому разом із позовною заявою, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 01.09.2025.
Таким чином, позов поданий поза межами строку звернення до суду, а підстави, вказані представником позивача у клопотанні, визнаються судом неповажними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає поверненню.
Згідно з положеннями ч. 5, 6, 8 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 169, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом та відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строків звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Біленський О.О.