15 вересня 2025 року м. Київ № 320/8948/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) (далі - Позивачка) з позовом до Головного управління ДПС України в Київській області (03151, м. Київ вул. Народного ополчення,5а, код ЄДРПОУ 39393260) (далі - Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 14679/0901 від 14.07.2021 року, видане Головним управлінням ДПС у Київській області; визнати протиправним та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення № 14680/0901 від 14.07.2021 року, видане Головним управлінням ДПС у Київській області.
Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач неправомірно видав податкові повідомлення-рішення за результатами проведеної фактичної перевірки, яка виявила, на переконання Відповідача, факт зберігання Позивачем алкоголю без марок акцизного податку, а також факт продажу алкоголю за ціною, нижчою за мінімальну роздрібну ціну, встановлену законодавством.
22 жовтня 2021 року Відповідач надіслав до Київського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши, що під час фактичної перевірки Позивачем було реалізовано алкоголь за ціною 32,00 грн, в той час як законодавчо встановлена мінімальна ціна на такий товар - 35,00 грн. Крім того, під час перевірки Відповідачем здійснено фотофіксацію того, що на алкогольному напої відсутня марка акцизного податку.
18 жовтня 2021 року Позивач надіслав до Київського окружного адміністративного суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій звернув увагу на те, що в рішеннях Відповідача щодо планування фактичної перевірки вбачається порушення вимог статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині підстав проведення перевірки. Крім того під час проведення фактичної перевірки посадові особи Відповідача неправильно класифікували код товару (алкоголю) та, як наслідок, неправильно визначили мінімальну роздрібну ціну; під час фотофіксації факту відсутності марки на алкогольному виробі порушили порядок його оформлення; неправильно оформили результати перевірки.
10 листопада 2021 року Відповідач надіслав до Київського окружного адміністративного суду додаткові пояснення, звернувши увагу на те, що фактична перевірка була організована та проведена посадовими особами Відповідача відповідно до вимог статей 75, 80 та 81 ПК України.
Представник Відповідача разом із відзивом на адміністративний позов подав клопотання про розгляд справи за участю представника Відповідача, у задоволенні якого суд відмовив.
Відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (частина п'ята статті 262 КАС України).
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (частина восьма статті 262 КАС України).
Ухвалою від 28 травня 2021 року суд відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 27 жовтня 2021 року (урахуванням ухвали про виправлення описки від 28 жовтня 2021 року) суд відмовив у задоволенні клопотання Відповідача про розгляд справи за участю представника Відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Позивачка - ОСОБА_1 - є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якої є: 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Наказом Головного управління ДПС у Київській області «Про проведення фактичних перевірок» від 14.06.2021 № 1077-п заплановано фактичну перевірку Позивачки як фізичної особи-підприємця.
16 червня 2021 року Відповідачем виписано направлення на перевірку № 4187/10-36-09-00 та № 4188/10-36-09-00.
16 червня 2021 року о 13.50 працівниками Відповідача в магазині-кафе за адресою: АДРЕСА_2 проведена перевірка дотримання вимог ПК України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липні 1995 року № 265/95-ВР, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» від 27 грудня 2010 року № 1251, постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30 жовтня 2008 року № 957 та інших нормативно-правових актів.
За результатами цієї перевірки складено Акт (довідку) про результати фактичної перевірки від 17 червня 2021 року № 9486/10-36-09-00-10/3629409745 (далі - Акт).
Як вбачається зі змісту Акта, суб'єкт господарювання/ його представник відмовилися надавати особисті дані для його (Акта) оформлення, журнал реєстрації перевірок не надано. До Акта додано Акт про відмову від підпису у направленнях на перевірку, Акт відмови від підписання Акту, а також фотографії накладної та пляшок алкогольних напоїв, які, за переконанням Відповідача, відпущені з порушенням законодавства України.
В Акті зазначено, що під час перевірки виявлено «факт реалізації алкогольного напою в склі вермут міцний білий «Марінталь персик» об'ємом 0,5 л міцністю 18,0% об, виробник ТОВ «Торговий дім Марінталь Груп» по ціні 32,00 грн. фіскальний чек або інший документ не видавався, в той час коли постановою КМУ № 957 від 30.10.2008 р. встановлена мінімальна роздрібна ціна на такий алкогольний напій у такій тарі в розмірі 35,00 грн, чим порушено вимоги ст.18 Закону № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (зі змінами та доповненнями).
Також перевіркою встановлено факт зберігання алкогольного напою, а саме вино столове напівсолодке рожеве «Княгиня Лідія» об'ємом 1,0 л, вміст спирту 9-13 % об, без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено ст.11 Закону № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (зі змінами та доповненнями).
Під час перевірки проводилася фотофіксація.».
Таким чином, за результатами перевірки посадові особи Відповідача зазначили про порушення Позивачкою статей 11 та 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями), а також постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30 жовтня 2008 року № 957 (зі змінами та доповненнями).
Акт було направлено Позивачці листом від 17.06.2021 № 24633/6/10-36-09-00-10 з повідомлення про вручення, лист вручено Позивачці особисто 22 червня 2021 року, про що міститься відповідна відмітка у повідомленні про вручення.
Не погоджуючись із висновками, викладеним в Акті, Позивачка 09.07.2021 (отримано Відповідачем 14.07.2021) звернулася до Відповідача із Запереченням до Акта (довідки) про результати фактичної перевірки № 9486/10-36-09-00-10/3629409745 від 17 червня 2021 року, за результатами розгляду якого Відповідачем заперечення залишено без розгляду (лист від 15.07.2021 року № 00/6/10-36-09-00-10).
14 липня 2021 року Відповідачем було видано податкове повідомлення-рішення №14680/0901, відповідно до якого за порушення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30 жовтня 2008 року № 957 (зі змінами та доповненнями) та частини 12 статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) до Позивачки застосовано штраф у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень (далі - ППР-10).
Також 14 липня 2021 року Відповідачем було видано податкове повідомлення-рішення № 14679/0901, відповідно до якого за порушення статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) до Позивачки застосовано штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (далі - ППР-17).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Вказані правовідносини регулюються статтею 19 Конституції України, Податковим кодексом України (ПК України), Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 481/95-ВР) та постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30 жовтня 2008 року № 957 (зі змінами та доповненнями) ( далі - Постанова КМУ № 957).
Податковий кодекс України (ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно з пунктом 80.2 статті 80ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.
Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Відповідно до пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом № 481/95-ВР.
Відповідно до статті 1 Закону № 481/95-ВР мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
Частиною десятою статті 18 Закону № 481/95-ВР визначено, що право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надане Кабінету Міністрів України.
На виконання положень частини десятої статті 18 Закону № 481/95-ВР Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (Постанова КМУ № 957).
Постановою КМУ № 957 визначено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.
Згідно з додатком до Постанови КМУ № 957 мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту, гривень товару «Вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів у скляній тарі місткістю 0,7 л, в інший тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД - 2205 (крім 2205 10 10 00, 2205 90 10 00)» становить 49 грн.
Мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту, гривень товару «Вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД - 2205 (крім, зокрема 2205 10 10 00) становить 42 грн.
Відповідно до пункту 8 групи 22 «Алкогольні та безалкогольні напої та оцет» додатку до Закону України «Про митний тариф України» (групи 01-49) (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) до товарної позиції 2205 включається лише вермут та інші вина свіжого винограду, які приправлені рослинними або ароматизованими речовинами і в яких зміст фактичної концентрації спирту становить 7 об% або більше. Згідно з УКТЗЕД виробам «Вермут та інше вино виноградне, з доданням рослинних або ароматичних речовин з фактичною концентрацією спирту 18» присвоєно код 2205 10 10 00.
За приписами абзацу 14 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.
Згідно з підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Відносини, пов'язані з виготовленням, зберіганням, реалізацією марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, врегульовані статтею 226 ПК України.
Так, згідно з пунктом 226.2 статті 226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Пункт 226.3 статті 226 ПК України передбачає, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 226.6-226.7 статті 226 ПК України визначено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.
Згідно з пунктом 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані:
- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
- алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Нормами пункту 228.2 статті 228 ПК України встановлено, що контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.
Порядок, в тому числі, маркування напоїв, визначений Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (далі - Постанова КМУ № 1251).
Відповідно до пункту 20 Постанови КМУ № 1251 вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.
Згідно з пунктом 226.11 статті 226 ПК України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень (абзац 15 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР).
Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному КАС України (частина четверта статті 242 КАС України).
Частиною п'ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що вимоги Позивачки підлягають задоволенню у зв'язку із наступним.
Щодо правомірності проведення Відповідачем фактичної перевірки Позивачки.
Суд, оцінюючи докази, що містяться у справі, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.
З аналізу вказаних вище норм статей 20, 75, 80 та 81 ПК України слідує, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Вказаний вище висновок суду узгоджується з позицією, викладеною, але не виключно, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 22 квітня 2021 року по справі № 805/3809/16-а (адміністративне провадження № К/9901/35814/18).
Як вбачається із матеріалів справи та було зазначено вище, наказом Головного управління ДПС у Київській області «Про проведення фактичних перевірок» від 14.06.2021 № 1077-п заплановано фактичну перевірку Позивачки як фізичної особи-підприємця та 16 червня 2021 року виписано направлення на перевірку № 4187/10-36-09-00 та № 4188/10-36-09-00.
Цього ж дня о 13.50 працівниками Відповідача в магазині-кафе за адресою: Київська область, Сквирський район, с. Великі Єрчики, вул. Молодіжна, 21 проведена відповідна перевірка, за результатами якої складено Акт. В Акті зазначено, що суб'єкт господарювання/ його представник відмовилися надавати особисті дані для його (Акта) оформлення, журнал реєстрації перевірок не надано. До Акта додано Акт про відмову від підпису у направленнях на перевірку, Акт відмови від підписання Акту, а також фотографії накладної та пляшок алкогольних напоїв, які, за переконанням Відповідача, відпущені з порушенням законодавства України. Акт було направлено Позивачу листом від 17.06.2021 № 24633/6/10-36-09-00-10 з повідомлення про вручення, лист вручено Позивачці особисто 22 червня 2021 року, про що міститься відповідна відмітка в повідомленні про вручення.
Таким чином суд дійшов висновку, що Відповідачем не порушено порядок проведення фактичної перевірки Позивача, передбачений статтями 80 та 81 ПК України, оскільки її проведенню передувало прийняття відповідних наказів, а факти відмови Позивача від підписання Акту, а також його отримання було зафіксовано відповідними актами, Акт направлено на поштову адресу Позивачки та був нею отриманий, що підтверджується відповідними документами, що містяться в матеріалах справи.
Щодо правомірності прийняття Відповідачем ППР-10.
Позивач вважає, що ППР-10 є неправомірним та підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що Акт, на підставі якого воно видане, містить неправомірний висновок про те, що Позивачка, порушуючи вимоги статті 18 Закону № 481/95-ВР, здійснювала реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін. Свою позицію Позивачка обґрунтовує наявністю індивідуальної податкової консультації, з якої слідує, що нею не порушено вказані вище вимоги Закону № 481/95-ВР.
Суд, оцінюючи докази, що містяться у справі, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.
Диспозиція статті 17 Закону № 481/95 передбачає, що визначені нею санкції підлягають застосуванню до суб'єктів господарювання у разі здійснення ними торгівлі (продажу) алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні, що, у свою чергу, передбачає необхідність встановлення контролюючим органом факту такого продажу, тобто передачі права власності на такі товари іншій особі.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним, але не виключно, у постанові від 09 березня 2021 року у справі № 1940/1355/18 (адміністративне провадження № К/9901/10484/19
Проаналізувавши зміст норм статті 1, частини десятої статті 18 Закону № 481/95-ВР суд вбачає, що мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої встановлені відповідним нормативно-правовим актом Кабінетом Міністрів України, а саме Постановою КМУ № 957. У додатку до вказаної постанови мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту, гривень товару «Вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів у скляній тарі місткістю 0,7 л, в інший тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД - 2205 (крім 2205 10 10 00, 2205 90 10 00)», що становить 49 грн. При цьому, мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту, гривень товару «Вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД - 2205 (крім, зокрема 2205 10 10 00) становить 42 грн.
Як вбачається із документів, що містяться в матеріалах справи, під час фактичної перевірки була реалізована пляшка алкогольного напою «Вермут міцний білий «Маринталь Персик» ТОВ «Торговий дім «Марінталь груп» об'ємом 0,5 л та міцністю 18,0 % об.
З урахуванням вимог додатку до Закону України «Про митний тариф України» (групи 01-49) (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), цей вид алкогольного напою згідно з УКТЗЕД належить до виробів «Вермут та інше вино виноградне, з доданням рослинних або ароматичних речовин з фактичною концентрацією спирту 18 » (код 2205 10 10 00). У зв'язку з цим, мінімальна роздрібна ціна напою «Вермут міцний білий «Маринталь Персик» ТОВ «Торговий дім «Марінталь груп» об'ємом 0,5 л та міцністю 18,0 % об належить до товару, передбаченого додатком до Постанови КМ № 957, а саме: «Вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД - 2205 (крім, зокрема 2205 10 10 00) і становить 42 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту, а не 49 грн як стверджує Відповідач.
У зв'язку з цим, на переконання суду, під час фактичної перевірки посадові особи Відповідача зробили неправильний розрахунок мінімальної ціни на алкогольний напій «Вермут міцний білий «Маринталь Персик» ТОВ «Торговий дім «Марінталь груп», тим самим зробивши висновок про те, що Позивачкою порушено пункт 1 Постанови КМУ № 957 та статті 18 № 481/95-ВР, та застосувавши до Позивачки штраф у сумі 10 000 (десяти тисяч) гривень.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у зв'язку з тим, що в Акті неправомірно зазначено про порушення Позивачкою пункту 1 Постанови КМУ № 957 та статті 18 Закону № 481/95-ВР в частині реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін, а оскаржуване ППР-10, винесене на підставі неправомірних висновків Акту, його (ППР-10) слід визнати неправомірним та скасувати.
Щодо правомірності прийняття Відповідачем ППР-17.
Позивач вважає, що ППР-17 є неправомірним та підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що Акт, на підставі якого воно видане, містить неправомірний висновок про те, що Позивачка, порушуючи статтю 11 Закону № 481/95-ВР, зберігала алкогольні напої без марок акцизного податку встановленого зразка.
Відповідач, заперечуючи зазначає, що під час фактичної перевірки було виявлено відсутність марки акцизного податку встановленого зразка на алкогольному напої, що підтверджується фотофіксацією.
Суд, оцінюючи докази, що містяться у справі, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.
Зміст абзацу 15 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР свідчить, що законодавцем визначена міра відповідальності у вигляді штрафу саме за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку. При цьому згідно із наведеними вище положеннями законодавства немаркованими вважаються алкогольні напої, за які не було сплачено або було сплачено не в належному розмірі (на момент розливу) акцизний податок, алкогольні напої з підробленими марками акцизного податку або марковані з відхиленням від визначених законом вимог.
Метою застосування вищевказаних штрафів є відповідальність за ухилення від сплати акцизного податку.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками викладеними у постанові Касаційного адміністративного суду 02 березня 2021 року у справі № 810/2922/17 (адміністративне провадження № К/9901/35012/18).
Аналізуючи зміст статті 226 ПК України та пункт 20 Постанови КМУ № 1251, суд дійшов висновку, що кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки. Для встановлення факту відсутності марки акцизного податку на алкогольному напої необхідним є: фактична відсутність марки, її підробка, проведене маркування з відхиленням від вимог, визначених Постановою КМУ №1251/та/або невидача марки виробнику (імпортеру) продукції, а також пошкодження, вид яких передбачений пунктом 20 Постанови КМУ № 1251.
Як було зазначено вище та вбачається із Акта, Відповідачем встановлено факт зберігання алкогольного напою, а саме вино столове напівсолодке рожеве «Княгиня Лідія» об'ємом 10 л, вміст спирту 9-13 % об, без марок акцизного податку встановленого зразка. При цьому з фотофіксації, проведеної Відповідачем, суд не вбачає такого порушення через низьку якість фото: темні фотографії, які не дають змоги розгледіти окреслені предмети, написи, тощо. У зв'язку цим суд не бере до уваги результати фотофіксації, а інших доказів Відповідачем своєї позиції з цього питання суду не надано.
При цьому, суд не бере до уваги як доказ наявності марки акцизного податку фото пляшки алкогольного напою (а.с.27-29), приєднане до матеріалів справи Позивачем, оскільки надані фото не стосуються марки конкретного алкогольного напою, про який зазначено у Акті (вино столове напівсолодке рожеве «Княгиня Лідія» об'ємом 10 л, вміст спирту 9-13 % об). Інших доказів своєї позиції Позивач суду не надав.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність висновку, зазначеного в Акті, про порушення Позивачкою статті 11 Закону № 481/95-ВР, у зв'язку з чим ППР-17, яке видане на підставі такого висновку, слід визнати правомірним та скасувати.
За вказаного вище правового врегулювання, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилалася Позивачка як на підставу своїх вимог, а Відповідач - заперечуючи проти них, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам Позивачки та Відповідача та доказам, що це підтверджують, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачкою вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як підтверджується матеріалами справи, Позивачка сплатила судовий збір у сумі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.2206473346.1 від 22 липня 2021 року (а.с.12) та у сумі 43,60 грн, що підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.2207065403.1 від 22 липня 2021 року (а.с.13). Загальна сума судового збору, сплаченого Позивачкою становить 951,60 грн.
У зв'язку з цим із Відповідача на користь Позивачки слід стягнути судовий збір у сумі 951,60 грн. за рахунок його бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 14679/0901 від 14.07.2021 року, видане Головним управлінням ДПС у Київській області.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 14680/0901 від 14.07.2021 року, видане Головним управлінням ДПС у Київській області.
Стягнути з Головного управління ДПС України в Київській області (03151, м. Київ вул. Народного ополчення,5а, код ЄДРПОУ 39393260) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 951 (дев'ятсот п'ятдесят одна) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України в Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено а підписано 15.09.2025
Суддя Панченко Н.Д.