про закриття провадження у справі
15 вересня 2025 року м. Київ 320/6639/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України в особі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, Державного реєстратора Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради Лейман Ірини Євгенівни, Державного реєстратора юридичних осіб та підприємців відділу реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Яготинської міської ради Овчарик Оксани Іванівни, третя особа - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Жоравське», про визнання протиправними реєстраційних дій та дій при розгляді скарг позивача, скасування реєстраційних дій та державної реєстрації змін до установчих документів, визнання протиправними наказів
до суду звернувся ОСОБА_1 (код: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Міністерства юстиції України в особі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (код: 0001562, адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13), Державного реєстратора КП «Добробут» Литвинівської сільської ради Лейман Ірини Євгенівни (код: 40449541, адреса: 07334, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Литвинівка, вул. Т. Шевченка, 1, корп. А), Державного реєстратора юридичних осіб та підприємців відділу реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Яготинської міської ради Овчарик Оксани Іванівни (код: 05408823, адреса: 07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Каштанова Алея, 1), третя особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Жоравське» (код: 03755696, адреса (за новою реєстрацією): 07733, Київська обл., Яготинський р-н, с. Жоравка, вул. Шевченка, 8), у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію за судовим рішенням від 02.03.2018 № 13519990028003296, вчинену державним реєстратором Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради Лейман Іриною Євгенівною;
- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, вчинену державним реєстратором Яготинської міської ради Овчарик Оксаною Іванівною, запис від 12.04.2018 № 13511050040003296, та внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах від 12.04.2018 № 13511070041003296;
- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України в особі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при розгляді скарг від 05.05.2018 № 5233-32-18, № 5232-32-18 та накази щодо відмови у задоволенні скарг від 13.06.2018 № 2043/7 та від 25.06.2018 № 2190.
Ухвалою суду від 10.12.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі №810/5115/18 та прийнято рішення про роз'єднання у самостійні провадження заявлені позивачем вимоги.
Так, в межах судового провадження у справі № 810/5115/18 предметом позову є вимоги ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України у особі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Державного реєстратора КП «Добробут» Литвинівської сільської ради Лейман Ірини Євгенівни про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії за судовим рішенням від 02.03.2018 № 13519990028003296, вчинену державним реєстратором Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради Лейман Іриною Євгенівною та визнання протиправними дії Міністерства юстиції України у особі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при розгляді скарги від 05.05.2018 № 5233-32-18 та наказу щодо відмови у задоволенні скарги від 13.06.2018 № 2043/7.
В свою чергу, у межах судового провадження у справі № 320/6639/18 предметом позову є вимоги ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України у особі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Державного реєстратора юридичних осіб та підприємців відділу реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Яготинської міської ради Овчарик Оксани Іванівни про визнання протиправною та скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вчинену державним реєстратором Яготинської міської ради Овчарик Оксаною Іванівною, запис від 12.04.2018 № 13511050040003296, та внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах від 12.04.2018 № 13511070041003296 та визнання протиправними дії Міністерства юстиції України у особі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при розгляді скарги від 05.05.2018 № 5232-32-18 та наказу щодо відмови у задоволенні скарги від 25.06.2018 № 2190/7.
Ухвалою суду від 27.02.2019 вирішено зупинити провадження в адміністративній справі №320/6639/18 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 810/5115/18.
Ухвалою суду від 15.07.2020 у справі №810/5115/18 закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії «Скасування реєстраційної дії за судовим рішенням; 02.03.2018 № 13519990028003296 (13511050005003296)», вчинену державним реєстратором Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради Лейман Іриною Євгенівною, та рішенням суду від 15.07.2020, залишеного в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою суду від 06.01.2022 поновлено провадження в адміністративній справі №320/6639/18.
Так, як вбачається із матеріалів справи, заявлені вимоги позивач мотивує тим, що у 2006 році шляхом відступлення часток учасниками Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Жоравське", ОСОБА_1 став учасником та кінцевим бенефеціарним власником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Жоравське" з 100% часткою статутного капіталу у розмірі 252360,00 грн.
Із посиланням на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2017 у справі №911/2208/17, яким було визнано недійсним рішення загальних зборів вищезазначеного товариства щодо виключення з нього відповідних учасників у 2006 році, позивач стверджує, що із витягу з ЄДРПОУ від 29.03.2018 він дізнався про реєстраційні дії від 02.03.2018, вчинені державним реєстратором КП "Добробут" Литвинівської сільської ради Вишгородського району Лейман Іриною Євгенівною, по скасуванню реєстраційної дії 13519990028003296 (13511050005003296) та щодо внесення відомостей про перелік учасників (засновників) вказаного Товариства.
Обґрунтовуючи протиправність вчинених державним реєстратором Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради ОСОБА_2 реєстраційних дій, а саме в частині виконання останніх у відповідності до рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2017 у справі №911/2208/17, позивач також зазначає на протиправності дій Державного реєстратора юридичних осіб та підприємців відділу реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Яготинської міської ради ОСОБА_3 пов'язаних із внесенням змін до установчих документів Товариства, та про які йому стало відомо у березні 2018 року.
18.01.2019 судом отримано відзив державного реєстратора Овчарик О.І., яка заперечуючи проти заявлених позивачем вимог, вказувала зокрема на те, що 05.04.2018 відбулося позачергове засідання зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Жоравське", на якому зокрема була звільнено ОСОБА_1 з посади директора товариства та призначено на цю посаду ОСОБА_4 .
При цьому, як зазначено ОСОБА_3 , для здійснення оскаржуваних позивачем реєстраційних дій нею були отримані від ОСОБА_4 всі передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" документи, що виключало можливі підстави відмови у вчинені відповідних реєстраційних дій.
Разом з цим, ОСОБА_3 звернула увагу, що звернення позивача до суду із цим позовом викликане необхідністю захисту права не у сфері публічно-правових відносин, а його корпоративних та майнових прав, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
У судове засідання сторони, повідомлені своєчасно та належним чином не з'явились, причини неявки учасників процесу суду не відомі, жодних заяв чи лопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
З огляду на положення процесуального законодавства судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі також ЄДР), Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Жоравське» (код в ЄДРПОУ 03755696) зареєстроване юридичною особою 28.02.2000, про що у державному реєстрі вчинено запис за номером 1 351 120 0000 003296 від 08.02.2007. З 12.04.2018 підприємство змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Жоравська нива».
Згідно витягу з ЄДР, станом на 09.02.2018, єдиним засновником та керівником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське» був ОСОБА_1 .
Рішенням Господарського суду Київської області від 11.10.2017 у справі № 911/2208/17, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2018, визнані недійсними рішення загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське», оформлене протоколом № 6 від 28.12.2006 та зміни до статуту у редакції, затвердженій цим рішенням та зареєстрованим державним реєстратором Яготинської районної державної адміністрації ОСОБА_5 19.10.2007 за № 13511050005003296.
Як вбачається зі змісту вказаного рішення, суд встановив, що рішенням загальних зборів учасників СТОВ «Жоравське», оформленого протоколом № 6 від 28.12.2006, зі складу учасників товариства виключено 91 фізичну особу та затверджено нову редакцію статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське».
При цьому, фактичною причиною виключення відповідних учасників Товариства було невиконання ними прийнятого 20.11.2006 на загальних зборах учасників СТОВ «Жоравське» рішення про шляхи подолання кризового стану, а саме залучення інвестора, який покриє борги товариства та передачу йому своїх часток усіма учасниками. Тобто, останніх фактично було виключено з учасників Товариства у зв'язку з не передачею ними своїх часток інвестору, що суперечить суті корпоративних прав, оскільки порушує принцип вільного волевиявлення та виконання відповідного обов'язку і в будь-якому випадку спрямовано на позбавлення цих учасників їх корпоративних прав.
Таким чином, у мотивувальній частині рішення від 11.10.2017 по справі №911/2208/17 суд зазначив, що виключення позивачів зі складу учасників Товариства було необґрунтованим і безпідставним, грубо порушує права останніх і свідчить про незаконність рішення, що також спростовує наявність підстав для перерозподілу часток і внесення змін до Статуту, а також, що рішення загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське», оформлене Протоколом № 6 від 28.12.2006 року, є незаконним у зв'язку з порушенням порядку скликання зборів та необгрунтованістю та безпідставністю виключення позивачів зі складу учасників Товариства, що спростовує наявність підстав для перерозподілу часток і внесення змін до Статуту.
19 жовтня 2007 року державним реєстратором Яготинської районної державної адміністрації Близнюк Валентиною Олександрівною вчинено реєстраційну дію за № 13511050005003296 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», якою зареєстровано статут Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське» в новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників, оформленим протоколом № 6 від 28.12.2006.
Судом встановлено, що після вчинення реєстраційної дії за № 13511050005003296 на підставі рішення загальних зборів учасників, оформленого протоколом № 6 від 28.12.2006 та визнаного судом в подальшому недійсним, єдиним засновником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське» в ЄДР зазначений ОСОБА_1 .
Згідно витягу з ЄДР станом на 27.02.2019, державним реєстратором Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради Лейман Іриною Євгенівною вчинено реєстраційну дію «Скасування реєстраційної дії за судовим рішенням; 02.03.2018 13519990028003296 (13511050005003296)».
Таким чином, 02.03.2018 в ЄДР державним реєстратором вчинено реєстраційну дію № 13519990028003296, якою скасовано реєстраційну дію № 13511050005003296 та, відповідно, відновлено склад учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське» та діючу до змін, затверджених протоколом № 6 від 28.12.2006, редакцію статуту підприємства.
Згідно витягу з ЄДР станом на 27.02.2019, учасниками третьої особи є 205 фізичних осіб.
В матеріалах справи наявна копія рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2017 у справі № 911/2208/17, засвідчена підписом та печаткою Державного реєстратора Яготинської районної державної адміністрації, направлена до суду Яготинською районною державною адміністрацією, як обґрунтування для вчинення реєстраційної дії 02.03.2018 № 13519990028003296 державним реєстратором Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради Лейман Іриною Євгенівною.
Не погоджуючись із реєстраційною дією державного реєстратора Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради Лейман Ірини Євгенівни за № 13519990028003296, позивач 16.04.2018 звернувся зі скаргою до Головного територіального управління юстиції у Київській області, надісланою, у подальшому, управлінням для належного розгляду до Міністерства юстиції України (вх.№5233-32-18 від 05.05.2018).
Згідно висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 23.05.2018, оскільки оскаржувані реєстраційні дії вчинені державним реєстратором на підставі рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2017 у справі № 911/2208/17, у задоволенні скарги ОСОБА_6 від 16.04.2018 відмовлено у зв'язку із тим, що розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Міністерства юстиції України.
На підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 23.05.2018, Міністерством юстиції України прийнятий наказ № 2043/7 від 13.06.2018 «Про відмову у задоволені скарги ОСОБА_1 від 16.04.2018», яким відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 16.04.2018 стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравська нива» (код за ЄДРПОУ 03755696) у зв'язку із тим, що розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Міністерства юстиції України.
Згідно витягу з ЄДР станом на 18.04.2018, державним реєстратором юридичних осіб та підприємців відділу реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Яготинської міської ради Овчарик Оксаною Іванівною вчинено реєстраційну дію щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи 12.04.2018 №13511050040003296, а також щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах 12.04.2018 №13511070041003296.
Відповідні дії державного реєстратора ОСОБА_3 також оскаржувались позивачем до Головного територіального управління юстиції Київської області, надісланою, у подальшому, управлінням для належного розгляду до Міністерства юстиції України.
Згідно висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 07.06.2018, у задоволенні відповідної скарги ОСОБА_1 на дії державного реєстратора Овчарик О.І. відмовлено у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною 5 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а саме - відсутні викладені обставини, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.
На підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 07.06.2018, Міністерством юстиції України прийнятий наказ № 2190/7 від 25.06.2018 «Про відмову у задоволені скарги Цаплія В.П. від 16.04.2018», яким відмовлено у задоволенні скарги Цаплія В.П. від 16.04.2018 стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравська нива» (код за ЄДРПОУ 03755696).
Так, враховуючи, що на думку позивача, прийняті відповідачами рішення порушують права ОСОБА_1 стосовно його участі у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Жоравське» (нова назва товариство з обмеженою відповідальністю «Жоравська нива»), позивач звернувся з даним позовом до суду.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 320/6639/18, предметом розгляду якої є позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України у особі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Державного реєстратора юридичних осіб та підприємців відділу реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Яготинської міської ради Овчарик Оксани Іванівни про визнання протиправною та скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вчинену державним реєстратором Яготинської міської ради Овчарик Оксаною Іванівною, запис від 12.04.2018 № 13511050040003296, та внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах від 12.04.2018 № 13511070041003296 та визнання протиправними дії Міністерства юстиції України у особі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при розгляді скарги від 05.05.2018 № 5232-32-18 та наказу щодо відмови у задоволенні скарги від 25.06.2018 № 2190/7.
Так, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.
З метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 04 квітня 2018 року у справах № 817/567/16 та № 826/9928/15, від 10 квітня 2018 року у справі № 808/8972/15, від 16 травня 2018 року у справі № 826/4460/17, від 23 травня 2018 року у справі № 815/4618/16, від 05 червня 2018 року у справі № 804/20728/14, від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16, від 13 червня 2018 року у справах № 820/2675/17 та 803/1125/17 щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження №11-377апп18), якщо позивач не був заявником стосовно оскаржених ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято спірне рішення, здійснено оскаржуваний запис.
Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень (така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження № 12-58гс18).
В контексті даної справи, суд констатує, що позивач не був заявником стосовно оскаржуваних ним реєстраційних дій, які були вчинені державним реєстратором у відповідності до поданої заяви новим директором раніше очолюваного позивачем товариства.
Фактично, виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача щодо державної реєстрації припинення його прав, як учасника господарського товариства у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача та позивач фактично оспорює правомірність змін до установчих документів третьої особи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині є похідними від вимог щодо відновлення порушених корпоративних прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає їх розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16-а, від 12 червня 2019 року у справі № 344/10480/16-а та від 02 жовтня 2019 року № 807/137/18.
Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду від 6 лютого 2019 року по справі № 462/2646/17 було прийнято постанову щодо визначення юрисдикції спору стосовно скасування державної реєстрації ОСББ, в якій зазначено, що «за таких обставин цей спір стосується не стільки правомірності дій суб'єкта владних повноважень щодо державної реєстрації юридичної особи - ОСББ «На Війтівській», скільки приватного інтересу».
За змістом частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктом третім частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється, а тому вирішення даного спору має відбуватися в порядку господарського судочинства.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 822/2408/16, від 30 травня 2025 року справа №420/31201/23, від 10 березня 2025 року справа №240/38369/21.
Суд також враховує, що у рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Згідно з висновками Конституційного Суду України, що сформовані у рішенні від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010, забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.
На підставі положень Конституції України про судову спеціалізацію (частина перша статті 125) і про гарантування кожному права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55) в Україні утворено окрему систему судів адміністративної юрисдикції. Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень визначено як безпосереднє завдання адміністративного судочинства (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України). Адміністративне судочинство як спеціалізований вид судової діяльності стало тим конституційно і законодавчо закріпленим механізмом, що збільшив можливості людини для здійснення права на судовий захист від протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Системний аналіз вказаних норм Конституції та законів України дає підстави стверджувати, що розмежування юрисдикційних повноважень у межах спеціалізації судів підпорядковано гарантіям права кожної людини на ефективний судовий захист.
Частиною 1 статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» («Golder v. the United Kingdom») від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Станєв проти Болгарії» («Stanev v. Bulgaria») від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі «Доббертен проти Франції» зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).
Враховуючи викладене, за суб'єктним складом сторін та сутністю спору, розгляд даної справи має відбуватися в порядку господарського судочинства.
Частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Так, за подання даного позову до суду позивачем за реквізитами Київського окружного адміністративного суду було сплачено судовий збір в сумі 2114,40 грн., що підтверджується квитанцією від 13.07.2018 №33576394, а отже останній підлягає поверненню позивачеві з бюджету.
Керуючись статтями 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Провадження в адміністративній справі №320/6639/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України у особі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Державного реєстратора юридичних осіб та підприємців відділу реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Яготинської міської ради Овчарик Оксани Іванівни про визнання протиправною та скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вчинену державним реєстратором Яготинської міської ради Овчарик Оксаною Іванівною, запис від 12.04.2018 № 13511050040003296, та внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах від 12.04.2018 № 13511070041003296 та визнання протиправними дії Міністерства юстиції України у особі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при розгляді скарги від 05.05.2018 № 5232-32-18 та наказу щодо відмови у задоволенні скарги від 25.06.2018 № 2190/7 - закрити.
2. Роз'яснити позивачеві про право на звернення до суду з даним позовом в порядку господарського судочинства.
3. Повернути ОСОБА_1 (код: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) через відповідний орган Державної казначейської служби України судовий збір в сумі 2114,40 грн. (дві тисячі сто чотирнадцять гривень 40 копійок), сплачений за реквізитами Київського окружного адміністративного суду згідно квитанції від 13.07.2018 №33576394.
4. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.