Справа № 738/1774/25
№ провадження 1-в/738/252/2025
08 вересня 2025 року м. Мена
Менський районний суд Чернiгiвської областi в складi:
суддi - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Державною установою «Менська виправна колонія (№91)» клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_3
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
засудженого - ОСОБА_2
В С Т А H О В И В:
Суть питання, що вирішується ухвалою.
До Менського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, яке мотивоване тим, що за час відбування покарання в місцях позбавлення волі він мав лише одне стягнення, яке на даний час погашене у встановленому законом порядку, працевлаштований, має заохочення, вказані обставини свідчать про те, що своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці він довів своє виправлення та заслуговує на застосування до нього пільги, передбаченої ст.81 КК України.
Виклад позиції учасників судового розгляду.
Засуджений та його захисник в судовому засіданні підтримали клопотання, посилаючись на викладені у ньому обставини, просили його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні просила в задоволенні клопотання засудженого відмовити, посилаючись на те, що останній не довів своє виправлення.
Представник Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Встановлені судом обставини.
Вироком Менського районного суду Чернігівської області від 11 лютого 2020 року ОСОБА_2 засуджений ч.3 ст.186, ч.3 ст.187, із застосуванням ст.69, ч1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислюється з 20 серпня 2021 року.
Вирок суду набрав законної сили 19 травня 2021 року.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 26 червня 2024 року ОСОБА_2 в строк покарання у виді позбавлення волі зараховано строк цілодобового домашнього арешту з 20 лютого 2019 року до 18 травня 2021 року включно, з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Отже, на час розгляду клопотання засуджений ОСОБА_2 відбув 3/4 частини призначеного судом покарання.
З характеристики засудженого та матеріалів особової справи, вбачається, що засуджений перебуває в місцях позбавлення волі з 20 серпня 2021 року.
За час відбування покарання в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор» порушень встановленого порядку не допускав, до праці не залучався, заохочень та стягнень не мав.
З 09 листопада 2021 року відбуває покарання в ДУ «Менська виправна колонія (№91)». З матеріалів особової справи засудженого та характеристики вбачається, що 31 березня 2023 року ОСОБА_2 за порушення розпорядку дня отримав стягнення у вигляді попередження, яке на час погашене у встановленому законом порядку, а 25 червня 2024 року отримав стягнення у вигляді поміщення до камери дисциплінарного ізолятора за самовільне залишення установи (а.о.с.34). З 22 грудня 2022 року до 11 червня 2023 року виконував обов'язки прибиральника сектора максимального рівня безпеки, з 01 грудня 2023 року до 30 червня 2024 року на підставі договору цивільно-правового характеру №339 був працевлаштований робітником швейної дільниці підприємства, з 05 липня 2024 року до 30 вересня 2024 року працював робітником дільниці по виготовленню МПП, де за виконання покладених на нього обов'язків 15 серпня 2024 року отримав одне заохочення, з 02 червня 2025 року на підставі договору цивільно-правового характеру №45 працевлаштований робітником швейної дільниці підприємства, до роботи ставиться добре. Також засуджений ОСОБА_2 залучається до робіт з благоустрою установи та робіт з поліпшення житлово-побутових умов у гуртожитку відділення, бере участь у реалізації програми диференційованого впливу на засуджених «Фізкультура та спорт», яку виконує за планом, заходи виховного та культурно-масового характеру, які проводяться в установі відвідує, реагує на них позитивно. Ризик вчинення ОСОБА_2 повторного кримінального правопорушення та ймовірної небезпеки для суспільства адміністрацією установи виконання покарань оцінено як середній.
Судом встановлено, що Рішенням комісії Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» (протокол №20 від 30 серпня 2024 року) ОСОБА_2 погоджено застосування пільги, передбаченої ст.82 КК України, оскільки останній став на шлях виправлення, у зв'язку з чим у вересні 2024 року ДУ «Менська виправна колонія (№91)» звернулася до суду з поданням про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, виправними роботами, засудженому ОСОБА_2 ..
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 24 вересня 2024 року ОСОБА_2 замінено невідбуту частину покарання 1 рік 1 місяць 24 дні позбавлення волі на цей же строк виправними роботами з відрахуванням щомісяця в дохід держави 20% його заробітку.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 31 жовтня 2024 року ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 24 вересня 2024 року скасовано, у задоволенні подання ДУ «Менська виправна колонія (№91)» про заміну ОСОБА_2 невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, виправними роботами, відмовлено. Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив про те, що ОСОБА_2 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, відбуває покарання за вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень, за весь час відбування покарання отримав одне стягнення та одне заохочення.
Рішенням комісії Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» (протокол №22 від 17 вересня 2024 року) засудженому ОСОБА_2 відмовлено в застосуванні до нього ст.81 КК України, оскільки останній не довів своє виправлення, рішення прийнято одноголосно. Засуджений був ознайомлений з вищевказаним рішенням комісії та порядком його оскарження, рішення не оскаржував.
Згідно з висновком щодо ступеня виправлення засудженого, ОСОБА_2 отримав 74 бали.
Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.
Відповідно до ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, при цьому фактично відбув необхідну частину призначеного судом покарання.
З вищенаведених положень закону про кримінальну відповідальність вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.
Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» орієнтує суди нижчих ланок на те, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.
Сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Сумлінне ставлення до праці насамперед передбачає, що особа бере участь у суспільно-корисній праці та добросовісно виконує трудові обов'язки, покращує кількісні та якісні показники виконуваної роботи, підвищує виробничу кваліфікацію, бережно ставиться до обладнання та інструментів, дотримується правил охорони праці та техніки безпеки.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення передбачено дискреційною нормою Кримінального Кодексу України, тобто, не є обов'язком суду, а є правом, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання.
Отже, з положень статті 81 КК України вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.
Рішення про умовно-дострокове звільнення засудженого ухвалюється судом з врахуванням його поведінки за весь час відбування покарання і якщо останній сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Висновок суду про те, що засуджений довів своє виправлення повинен ґрунтуватися не на характеристиці особи, за період, що безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе застосування умовно-дострокового звільнення, або розгляду клопотання, а на даних за увесь час відбування покарання або принаймі протягом значної частини цього строку.
Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього часу перебування засудженого в місцях позбавлення волі.
Суд звертає увагу, що передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання і державні органи, які пов'язані із процесом виправлення та перевиховання засудженого та суд не мають підходити до цього питання формально.
Проте такої «бездоганної» поведінки засудженого ОСОБА_2 протягом строку відбування покарання, судом не встановлено.
З наявної в матеріалах справи характеристики та матеріалів особової справи засудженого вбачається, що засуджений ОСОБА_2 відбуває покарання в ДУ «Менська виправна колонія (№91)» з 09 листопада 2021 року, допускав порушення розпорядку дня, 31 березня 2023 року отримав стягнення у вигляді попередження, яке на даний час погашене у встановленому законом порядку, працевлаштований з 2022 року, за весь час роботи отримав лише одне заохочення за виконання покладених на нього обов'язків робітника дільниці по виготовленню МПП, а саме 15 серпня 2024 року, більше не заохочувався.
Отже, ці обставини можуть свідчити лише про позитивні тенденції у поведінці засудженого, проте не дають підстав вважати, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, оскільки недостатньо факту самого працевлаштування, а необхідно сумлінною поведінкою і ставленням до праці довести своє виправлення.
Також в матеріалах особової справи містяться відомості про те, що за самовільне залишення установи 25 червня 2024 року ОСОБА_2 був поміщений до камери дисциплінарного ізолятора.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 31 жовтня 2024 року ОСОБА_2 відмовлено у застосуванні пільги, передбаченої ст.82 КК України, у вигляді заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, виправними роботами. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що засуджений ОСОБА_2 за час відбування покарання отримав одне стягнення, яке було погашене у встановленому законом порядку, й на противагу цьому має лише одне заохочення.
На комісії ДУ «Менська виправна колонія (№91)» протоколом №22 від 17 вересня 2024 року ОСОБА_2 відмовлено в застосуванні до нього ст.81 КК України, оскільки засуджений не довів свого виправлення.
Після рішення комісії засуджений ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності не притягувався, працює, однак протягом року жодного разу не заохочувався. Наявність одного заохочення, застосованого адміністрацією установи до засудженого ОСОБА_2 , яке було враховано під час вирішення питання про застосування до засудженого пільги, передбаченої ст.82 КК України, не є достатнім для доведення його ступеню виправлення впродовж усього строку відбування покарання та переконливим важелем для твердження про його готовність до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві за межами установи виконання покарань.
З врахуванням того, що поведінка засудженого враховується за ввесь період відбування ним покарання, а не тільки за останній час, тому дані щодо погашення дисциплінарного стягненення у встановленому законом порядку мають важливе значення, проте ці обставини не мають виключного значення при прийняті рішення про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання.
З приводу висновку щодо ступеня виправлення засуджено, відповідно до якого засуджений ОСОБА_2 отримав 74 бали, то, на думку суду, такий висновок є лише підставою для представлення його до умовно-дострокового звільнення або заміни йому невідбутої частини покарання більш м'яким, а не безумовною підставою для задоволення такого клопотання.
Враховуючи зазначені вище обставини в сукупності, а також враховуючи те, що процес виправлення та перевиховання засудженого має бути стабільним та послідовним, суд приходить до висновку про передчасність заявленого клопотання, оскільки відсутні підстави однозначно стверджувати про виправлення засудженого ОСОБА_2 , а також переконливі дані про те, що процес його виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі, а відбутий ним строк покарання хоч формально і узгоджується з вимогами ст. 81 КК України, проте в даному випадку є недостатнім для об'єктивного висновку щодо виправлення останнього.
Керуючись ст. 81 КК України, статтями 537, 539 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений 12 вересня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1