провадження № 1-кс/294/635/25
справа № 294/1164/25
15 вересня 2025 року м. Чуднів
Слідчий суддя Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060470000349 від 21.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, -
До Чуднівського районного суду Житомирської області надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 погоджене прокурором Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, знаходиться у операторів мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Дане клопотання обґрунтоване тим, 14.12.2024 близько 21 години 50 хвилин поблизу домоволодіння АДРЕСА_1 в ході конфліктної ситуації на грунті давніх неприязних відносин неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 умисно наніс один удар предметом схожим на биту по лівій руці неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим спричинив тілесне ушкодження останньому у вигляді закритого перелому 4-5 п'ясткових кісток лівої кисті.
Відомості по даному факту 21.12.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060470000349 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1. Ст. 122 КК України.
Будучи допитаним в якості потерпілого неповнолітній ОСОБА_6 , повідомив, що дійсно 14 грудня 2024 року він на велосипеді прямував по вул. Сергія Лялевича додому. Коли він знаходився поряд з домогосподарством №96 в с-щі Романів поблизу нього зупинився автомобіль марки Wolkswagen Golf за керма якого вийшов місцевий житель ОСОБА_5 з його друзями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , під час чого між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відбувся конфлікт в ході чого останній дістав з автомобіля биту, якою наніс один удар в область лівої кінцівки спричинивши при цьому тілесні ушкодження. Після даної події ОСОБА_5 поклав до автомобіля биту та поїхав в невідомому напрямку.
В ході досудового розслідування до СВ ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області надійшов рапорт про те, що до вчинення даного злочину причетні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який користується абонентським номером НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який користується абонентським номером телефону НОМЕР_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який користується абонентським номером телефону НОМЕР_3 , які під час вчинення даного злочину користувалися зазначеними мобільними терміналами.
Враховуючи те, що вказані особи можуть бути причетні до даного злочину та могли використовувати свій мобільний термінал з вказаними номерами мобільних операторів для спілкування із співучасниками на місці вчинення злочину, в день його вчинення, після та до вчинення, а тому встановлення сказаних обставин має важливе значення для досудового розслідування, тобто для використання вказаних даних як доказів у кримінальному провадженні, що не можуть бути отримані іншим шляхом.
Під час досудового розслідування у слідства виникла необхідність в отриманні тимчасового доступу до інформації, яка знаходиться в операторів мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме
-ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , тобто отримання роздруківок з'єднання абонентських номерів НОМЕР_2 , НОМЕР_3 з наданням виду, дати, часу, тривалості з'єднання, номера абоненту «А» та номера абоненту «Б», ІМЕІ абонентів «Б», LAC, CID, азимут базової станції і адреси розташування перерахованих базових станцій, з яких виходили на зв'язок абоненти «А» та «Б», з урахуванням дзвінків нульової тривалості, у період часу з 20:00 год. по 23:00 год. 14.12.2024.
-ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , тобто отримання роздруківок з'єднання абонентських номерів НОМЕР_1 , з наданням виду, дати, часу, тривалості з'єднання, номера абоненту «А» та номера абоненту «Б», ІМЕІ абонентів «Б», LAC, CID, азимут базової станції і адреси розташування перерахованих базових станцій, з яких виходили на зв'язок абоненти «А» та «Б», з урахуванням дзвінків нульової тривалості, у період часу з 20:00 год. по 23:00 год. 14.12.2024.
У судове засідання слідчий не з'явився, про час, дату та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином. Від слідчого ОСОБА_3 до суду подано заяву, в якій вона просила судовий розгляд провести без її участі та клопотання задовольнити.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по матеріалах, наданих органами досудового розслідування приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Виходячи зі змісту клопотання слід дійти висновку, що перевірка інформації по з'єднанням кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг є фактично збір інформації щодо конфіденційних даних щодо широкого кола осіб, які в певний час знаходились в межах дії базових станцій оператора телекомунікаційних послуг. Проте вільний збір такої інформації, що містить охоронювану законом таємницю, не дозволений в загальному порядку, та він є захищеним від стороннього вільного доступу нормами як національного законодавства так і міжнародними нормами права.
Згідно матеріалів справи відсутнє підтвердження щодо належності даних абонентських номерів вказаним особам.
Рапорт це офіційний документ, який містить відомості про певні факти, що можуть мати правові наслідки, і слугує підставою для прийняття рішення, але сам по собі не є ані доказом, ані процесуальним документом у кримінальному провадженні згідно з КПК України. Рапорт, в якому вказано, що абонентські номери належать підозрюваним у кримінальному провадженні не є процесуальним документом, який підтверджує ці дані.
Інші підтвердження щодо що до вчинення даного злочину причетні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який користується абонентським номером НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який користується абонентським номером телефону НОМЕР_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який користується абонентським номером телефону НОМЕР_3 , які під час вчинення даного злочину користувалися зазначеними мобільними терміналами відсутні.
Виходячи зі змісту клопотання слід дійти висновку, що перевірка інформації по з'єднанням кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг є фактично збір інформації щодо конфіденційних даних щодо широкого кола осіб, які в певний час знаходились в межах дії базових станцій оператора телекомунікаційних послуг. Проте вільний збір такої інформації, що містить охоронювану законом таємницю, не дозволений в загальному порядку, та він є захищеним від стороннього вільного доступу нормами як національного законодавства так і міжнародними нормами права.
Так, згідно з Конституцією України людина, її честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).
Відповідно до частин першої, другої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Зазначеним вимогам Конституції України кореспондують положення законодавства України, якими передбачено, що: збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (абзац другий частини першої статті 302 Цивільного кодексу України.
Так, у статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року встановлено, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію.
У Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції; органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (стаття 8).
За Цивільним кодексом України зміст права на недоторканність особистого і сімейного життя як одного з видів особистого немайнового права полягає в тому, що фізична особа вільно, на власний розсуд визначає свою поведінку у сфері свого приватного життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб та має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя (статті 270, 271, 301 ЦК України). А відповідно до ч.3 ст.269 ЦК України фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.
Особистим життям фізичної особи є її поведінка у сфері особистісних, сімейних, побутових, інтимних, товариських, професійних, ділових та інших стосунків поза межами суспільної діяльності, яка здійснюється, зокрема, під час виконання особою функцій держави або органів місцевого самоврядування.
Інформацією про фізичну особу є відомості чи сукупність відомостей про таку особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (частина перша статті 11 Закону України про інформацію).
За порядком доступу інформація поділяється на відкриту та з обмеженим доступом (ч.1 ст. 20 Закону України про інформацію).
Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (ч.1, ч.2 ст. 21 ЗУ Про інформацію).
В своєму рішенні по справі за конституційним поданням ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України, Конституційний Суд України зазначає, що системний аналіз положень частин першої, другої статті 24, частини першої статті 32 Конституції України дає підстави вважати, що реалізація права на недоторканність особистого і сімейного життя гарантується кожній особі незалежно від статі, політичних, майнових, соціальних, мовних чи інших ознак, а також статусу публічної особи, зокрема державного службовця, державного чи громадського діяча, який відіграє певну роль у політичній, економічній, соціальній, культурній або іншій сфері державного та суспільного життя.
Таким чином, Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення частин першої, другої статті 32 Конституції України, вважає, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім'ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов'язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім'ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Даючи офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 32 Конституції України в системному зв'язку з частиною другою статті 34 цієї Конституції, Конституційний Суд України дійшов висновку, що збирання, зберігання, використання та поширення державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням в її особисте та сімейне життя, яке допускається винятково у визначених законом випадках і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (Рішення КСУ від 20.01.2012 р. Справа №1-9/2012).
Відповідно до п.6 ч.2 ст.160 КПК України у клопотанні слідчого зокрема зазначається можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить зокрема інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.
Згідно з ч.5 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених ч.5 цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (ч.6 ст.163 КПК України).
Приймаючи до уваги вищезазначені норми законодавства, враховуючи що в спосіб, запропонований слідчим в клопотанні збирання конфіденційної інформації щодо необмеженого кола осіб є порушенням прав людини, беручи до уваги що слідчим не доведено неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, а також не надано доказів про те, що збирання такої інформації обумовлено інтересами національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, не вбачається законних підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст.159-164, 166 КПК України, рішенням КСУ від 20.01.2012 р. справа №1-9/2012, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Загальною декларацією прав людини 1948 року, слідчий суддя -
Відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060470000349 від 21.12.2024 року, про надання тимчасового доступу до речей і документів - відмовити за безпідставністю.
Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_9