15 вересня 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого: ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
засудженого (відеоконференція) ОСОБА_6
представника колонії (відеоконференція) ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 29 липня 2025 року про заміну засудженому ОСОБА_6 невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на більш м'яке покарання,
Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 29 липня 2025 року клопотання в.о. начальника ДУ «Сокирянська виправна колонія №67» ОСОБА_9 про заміну засудженому ОСОБА_6 невідбуту ним частину покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді виправних робіт задоволено.
Замінено засудженому ОСОБА_6 невідбуту частину покарання у виді 1 року 11 місяців 12 днів позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді 1 року 11 місяців 12 днів виправних робіт по місцю роботи з відрахуванням в дохід держави 20% його заробітку.
На вказану ухвалу суду прокурор Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 29 липня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання в.о. начальника ДУ «Сокирянська виправна колонія № 67» ОСОБА_9 про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді виправних робіт.
Провадження №11-кп/822/295/25 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_10
Категорія: ст. 539 КПК України Доповідач: ОСОБА_11
Апеляційні доводи обґрунтовує тим, що районним судом досліджено особову справи засудженого ОСОБА_6 , однак не надано їй належної оцінки.
Стверджує, що ОСОБА_6 прибувши 07 березня 2024 року до виправної колонії, лише з травня 2024 року виявив бажання бути працевлаштованим, тобто тільки за рік перед поданням до суду клопотання про заміну призначеного покарання більш м'яким та почав працювати і виконувати норму виробітку на 100%.
Зазначає, що за ОСОБА_6 рахується заборгованість на загальну суму 897 052,92 грн. При цьому станом на дату подання клопотання було відшкодовано лише 626,14 грн., що свідчить про не сумлінне ставлення до праці та навпаки прямо вказує на відсутність дійсного каяття та усвідомлення глибини наслідків свого злочину.
Особливої уваги потребує те, що ОСОБА_6 двічі притягався до дисциплінарної відповідальності та засудженому було тричі відмовлено у застосуванні пільг, оскільки він «не довів, що стає на шлях виправлення», а тому висновок суду про те, що ОСОБА_6 раптово виправився за 2-3 місяці після останньої відмови, не є послідовними та обґрунтованими.
Зазначає, що згідно з оцінкою ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, яка проводилась установою виконання покарань, існує середній ризик вчинення засудженим повторного кримінального правопорушення.
Стверджує, що період перебування ОСОБА_6 у слідчому ізоляторі мав іншу мету ніж перебування у виправній колонії, а тому суд не врахував, що строк, протягом якого засуджений став доводити своє виправлення в умовах виправної колонії, є надзвичайно коротким (близько 1 року і 4 місяців), що недостатньо для формування стійких позитивних змін у свідомості особи, яка вчинила умисне вбивство.
Вважає, що поведінка засудженого, його ставлення до праці та інші критерії оцінки ступеню виправлення жодним чином не свідчать про те, що ОСОБА_6 став на шлях виправлення та заслуговує у зв'язку з цим на заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
На вказану апеляційну скаргу надійшло заперечення засудженого ОСОБА_6 , в якому вважає подану прокурором апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою.
Засуджений вказує, що з травня 2024 року самостійно виявив бажання працювати, виконувати норму виробітку на 100%
Почав сплачувати цивільний позов потерпілої. Зазначає, що це вже другий позов потерпілої, оскільки перший позов в розмірі 200 000 грн. було повністю відшкодовано його батьками (в т.ч. з його власних заощаджень).
Звертає увагу на те, що за період перебування в установі, тричі заохочений правами начальника установи. Один раз притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Стягнення знято у встановленому законом порядку. Здобув робітничу професію «Оператор котельні» в ДУ «Сокирянська виправна колонія №67».
По відношенню до персоналу установи ввічливий, у відношенні до інших засуджених не конфліктний, підтримує позитивні стосунки з іншими засудженими та сім'єю.
Просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав зміст оскаржуваної ухвали, доводи, викладені в апеляційній скарзі, думку прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку засудженого ОСОБА_6 та представника колонії ОСОБА_7 про відсутність підстав для скасування судового рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно із ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
У відповідності до ч. 3 ст. 82 КК України, заміна не відбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» передбачено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою такого рішення є достовірність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26 квітня 2002 року, оскільки судовий розгляд питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив, як на самого засудженого, так і на інших осіб, суд повинен приділяти особливу увагу позиції представників органу, який відає виконанням покарання, позиції спостережної комісії. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці.
Висновок щодо виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його попередні судимості, поведінку в цілому та ставленні до праці за весь період знаходження у виправній установі, а не лише час, що безпосередньо передує розгляду клопотання.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 засуджений вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2023 року за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді 9 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання відраховано з 27 березня 2023 року.
Зараховано ОСОБА_6 в строк відбуття покарання термін тримання під вартою з 11 липня 2018 року по 26 березня 2023 року.
Таким чином, кінець строку відбування покарання - 11 липня 2027 року.
З 07 березня 2024 року та по даний час засуджений ОСОБА_6 відбуває покарання в ДУ «Сокирянська виправна колонія №67» та на час подання до суду клопотання відбув строку покарання.
17 липня 2025 року в.о. начальника ДУ «Сокирянська виправна колонія №67» ОСОБА_12 звернувся до Сокирянського районного суду Чернівецької області із клопотанням (поданням) про можливість заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням засудженому ОСОБА_6 .
Оскаржуваною ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 29 липня 2025 року вказане клопотання було задоволено та замінено засудженому ОСОБА_6 невідбуту частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20% його заробітку.
Приймаючи таке рішення районний суд врахував дані про особу засудженого, його характеристику, ставлення до праці, навчання та додержання ним вимог режиму.
Так, згідно характеристики засудженого ОСОБА_6 від 17 липня 2025 року, затвердженої начальником ДУ «Сокирянська виправна колонія №67»(а.с. 2) вбачається, що ОСОБА_6 за час утримання в ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності. Стягнення погашено у встановленому законом порядку. Не заохочувався.
По прибуттю до ДУ «Сокирянська виправна колонія №67» з травня місяця і по теперішній час працевлаштований у якості робітника філії державного підприємства в якості різноробочого по виготовленню сітки МПП. Поставлені завдання виконує в повному обсязі. Правил техніки безпеки та безпеки праці не порушує.
За час перебування в установі в трьох випадках заохочений правами начальника установи. В одному випадку притягався до дисциплінарної відповідальності, стягнення знято у встановленому законом порядку.
Роботи із благоустрою відділення виконує, проявляє розумну ініціативу під час виконання даних робіт.
По відношенню до персоналу установи завжди ввічливий, тактовний, виконує їх законні вимоги. У відношенні до інших засуджених вживчивий, не конфліктний, стосунки підтримує із засудженими позитивної спрямованості.
На оперативно-профілактичних обліках не перебуває.
14.10.2024 року за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки по підсумках роботи за ІІІ квартал 2024 року заохочений подякою.
04.04.2025 року за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки по підсумках роботи за І квартал 2025 року достроково знято раніше накладене стягнення від 13.12 2024р.
11.07.2025 року за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки по підсумках роботи за ІІ квартал 2025 року заохочений подякою.
У жовтні 2024 року закінчив навчальний центр, який функціонує при установі, отримавши спеціальність «оператор котельні 2-го розряду» (а.с. 8).
Заходи виховного характеру, які проводяться у відділенні відвідує, робить для себе відповідні висновки, відвідує православну церкву при установі, приймає участь в програмах диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення», «Духовне відродження», «Готовність до змін» та «Стосунки із рідними».
Згідно довідки відділу організації та нормування праці ДУ «Сокирянська ВК №67» №204-25 від 07 липня 2025 року вбачається, що засуджений ОСОБА_6 з березня 2024 року по квітень 2024 року до праці не залучався, починаючи з травня 2025 року виконував норму виробітку на 100% кожного місяця (а.с.4).
Згідно довідки бухгалтерії державної установи «Сокирянська виправна колонія №67» №213, щодо засудженого ОСОБА_6 , станом на 07 липня 2025 року в установі на виконанні перебуває постанова про стягнення позовів (аліментів) (а.с. 5) у розмірі 897 052,92 грн., з яких відшкодовано 626,14 грн.
Відповідно до довідки медичної частини №215 від 07 липня 2025 року(а.с. 6), зазначено, що на даний час стан засудженого ОСОБА_6 задовільний.
Із змісту висновку комісії ДУ «Сокирянська виправна колоні №67» встановлено, що комісія прийняла рішення про те, що засуджений ОСОБА_6 став на шлях виправлення та має бути представлений до заміни не відбутої частини покарання більш м'яким (а.с. 9-11).
При цьому в матеріалах подання наявні документи, які підтверджують подальше залучення засудженого до праці після звільнення з місць позбавлення волі та підтверджують наявність місця проживання.
Згідно копії довідки, виданої дирекцією ПП «Струм», вбачається, що підприємство підтверджує факт можливості працевлаштування ОСОБА_6 після звільнення з місць позбавлення волі на посаді комплектувальника з окладом 8100 грн на встановлений період (а.с. 13).
Згідно копії повідомлення №59 від 10 липня 2025 року, виданою Директором ТОВ «УК Дім Сервіс» ОСОБА_13 , вбачається, що ОСОБА_6 після повернення з місць позбавлення волі буде проживати за адресою: АДРЕСА_1 у будинку своєї матері, ОСОБА_14 , про що вона погодилась (а.с. 15).
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при вирішенні питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому ОСОБА_6 належним чином та в повному обсязі дослідив обставини справи, врахувавши поведінку засудженого за час відбування покарання та його характеристику, прийшов до вмотивованого висновку, що засуджений став на шлях виправлення, та обґрунтовано задовольнив клопотання начальника ДУ «Сокирянська виправна колонія №67» про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді виправних робіт.
Твердження прокурора, що засуджений ОСОБА_6 виявив бажання працювати тільки за рік перед поданням клопотання про заміну призначеного покарання більш м'яким, є безпідставним з огляду на наступне.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що засуджений ОСОБА_6 прибув в березні 2024 року в ДУ «Сокирянська ВК №67» та фактично через місяць в травні 2024 року виявив бажання бути працевлаштованим, в подальшому навчався професії оператора котельні.
Із матеріалів особової справи також слідує, що ОСОБА_6 належно ставиться до праці, з травня місяця 2024 року по теперішній час виконує роботи в якості різноробочого по виготовленню сітки МПП та норму виробітку виконує на 100%.
Доводи прокурора про, те що засуджений не намагається відшкодувати завдану шкоду, є безпідставними, оскільки з ухвали Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2023 року (особ. справа т. 2 а.с. 30- 36) вбачається, що ОСОБА_6 відшкодував потерпілій моральну шкоду в сумі 200 000 грн., а інша чистина боргу вже виникла після винесення вироку. Крім того, ОСОБА_6 працює у якості робітника філії державного підприємства в якості різноробочого та відшкодовує наявний борг.
Посилання прокурора на факт притягнення засудженого ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності, як на підставу для сумніву у його виправленні, є безпідставними, оскільки стягнення були погашені та зняті у встановленому законом порядку.
Посилання апелянта на оцінку ризику повторного вчинення кримінального правопорушення не є вирішальним критерієм, а лише допоміжним засобом для аналізу особи засудженого та розглядається в сукупності з іншими даними, зокрема з поведінкою засудженого, участю в програмах виправлення та характеристикою з боку адміністрації установи.
Доводи прокурора про те, що строк перебування ОСОБА_6 у виправній колонії є надзвичайно коротким, є безпідставними, оскільки період відбування покарання в СІЗО після набрання вироком законної сили також враховується як період відбування покарання.
Відтак, доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність судового рішення є безпідставними, та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Порушень вимог кримінального чи кримінального процесуального закону, які б вплинули на законність та обґрунтованість ухвали суду не встановлено.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора ОСОБА_8 задоволенню не підлягає, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ч. 2 ст. 376 ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 29 липня 2025 року про заміну ОСОБА_6 невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на більш м'яке покарання у виді виправних робіт - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий, суддя [підпис] ОСОБА_11
Судді: [підпис] ОСОБА_3
[підпис] ОСОБА_2