ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
09 вересня 2025 року Справа № 922/1113/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Юрчук М.І. , суддя Розізнана І.В.
секретар судового засідання Верещук А.В.
за участю представників сторін:
позивача: Батога В.В. адвоката, ордер на надання правничої (правової) допомоги, серія АХ № 1265945 від 09.06.2025
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованого комунального підприємства "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" Харківської міської ради на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 22.05.25р. суддею Тимошенком О.М. у м.Житомирі, повний текст складено 22.05.25р. у справі № 922/1113/25
за позовом Спеціалізованого комунального підприємства "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд"
про зобов'язання вчинити певні дії
Спеціалізоване комунальне підприємство "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" Харківської міської ради звернулося із позовною заявою про спонукання Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" передати позивачу скріплений газ у кількості 10000 літрів вартістю 132000,00 грн. на виконання умов Договору про закупівлю товару №08/14-1 від 14.08.2020.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.05.2025 у справі №922/1113/25 відмовлено в задоволенні позову.
В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст. ст. 526, 530, 627, 629, 655, 662, 663, 664 ЦК України, вказав, що сторони узгодили обов'язок відповідача передати товар протягом певного обмеженого проміжку часу в певному місці. При цьому ініціатором отримання товару визначений позивач. Позивачем не представлено доказів, що у строк до 31.12.2020 він звертався за товаром в обумовлений договором спосіб і йому було відмовлено. За наведеного, суд першої інстанції зазначив, що ним не встановлено порушення відповідачем зобов'язання, яке визначено договором, тому відсутні підстави для спонукання відповідача виконати це зобов'язання (передати позивачу товар), відповідно, виходячи із заявлених предмету та підстав позов задоволенню не підлягає.
Не погодившись із винесеним рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 22.05.2025 у справі №922/1113/25 повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Вважає, що суд першої інстанції не з'ясував обставин, що мають значення для справи, а також не застосував норми матеріального права, які підлягають застосуванню, що є підставою для скасування рішення суду повністю із ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі відповідно до п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 277 ГПК України.
Так, з посиланням на ст. 667 ЦК України вказує, що право власності позивача на скраплений газ у кількості 10 000 л, яке отримане відповідно до умов договору, зберігає свою чинність до моменту розпорядження позивачем таким майном.
Скаржник зауважує, що у позивача, станом на момент пред'явлення позову наявні талони на скраплений газ номіналом 10 л у кількості 1 000 штук на загальну кількість 10 000 л. Однак, позивач відповідно до п. 1.2. договору не може реалізувати вищезазначені талони і отримати належний позивачу скраплений газ у кількості 10 000 л. Тобто, відповідач, фактично не відвантажив позивачу товар, а саме скраплений газ у кількості 10 000 л.
Скаржник вважає, що відповідач не виконав зобов'язання щодо передачі належного позивачу товару. Тобто, відповідач передав меншу кількість товару, ніж це передбачено умовами договору згідно видаткової накладної, не забезпечивши передачу, також, належного позивачу скрапленого газу у кількості 10 000 л.
Враховуючи незабезпечення відповідачем передачі належного позивачу вищезазначеного товару, відповідно до ч. 1 ст. 667 ЦК України, до моменту передачі товару відповідач зобов'язаний зберігати товар, не допускаючи його погіршення.
Тому, на думку скаржника, враховуючи наявність у позивача права власності, останній має право вимоги передачі скрапленого газу у кількості 10 000 л, який зберігається у відповідача, відповідно до ч. 1 ст. 670, ч. 2 ст. 693, ч. 1 ст. 949 ЦК України.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, що в силу вимог ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення.
У судове засідання з'явився представник скаржника.
Відповідач в судове засідання не з'явився, ухвала про відкриття апеляційного провадження, направлялась йому на адресу, Житомирська область, м.Звягель, вул.Житомирська,73, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повернулась до суду з відміткою поштового відділення:" адресат відсутній за вказаною адресою". Іншої адреси відповідач не повідомляв.
Відповідно до ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, а тому, колегія суддів, визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними у справі доказами.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить її задоволити.
Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
14 серпня 2020 року між спеціалізованим комунальним підприємством "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" Харківської міської ради (покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛВІНГ СІСТЕМС" (змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОКРІВ ГРАНД-БУД") (продавець/відповідач) укладено Договір про закупівлю товарів № 08/14-1 (а.с.6).
Відповідно до п. 1.1. Договору, продавець (відповідач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Позивача Товар, а Позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити Товар, зазначений у Специфікації (Додаток № 1), яка являється невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно з п. 1.2. Договору найменування Товару: код за ДК 021:2015 - 09130000-9 нафта і дистиляти (бензин А-95 або еквівалент та скраплений газ). Продавець (відповідач) видає Покупцю (позивачу) талони на товар. Відповідач зобов'язується відвантажувати Товар на користь Позивача за пред'явленням талонів, виписаних Відповідачем, на автозаправних станціях цілодобово, без вихідних до 31.12.2021.
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що розрахунки за поставлений Товар здійснюються позивачем на підставі видаткової накладної протягом 7 (семи) банківських днів з моменту поставки товару.
Відповідно до Специфікації (Додаток № 1 до Договору), Товаром є бензин А-95 у кількості 10 000 л на суму 243000,00грн., скраплений газ у кількості 10 000 л на суму 132000,00грн., всього на суму 375 000,00 грн (в т.ч. ПДВ 20% - 62 500,00 грн) (а.с.10).
За видатковою накладною №2803 від 17.08.2020 відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 375000,00грн (а.с.11)
Платіжним дорученням від 19.08.2020 позивач оплатив відповідачу 375 00,00грн. Підставою платежу вказаний договір №08/14-1 (а.с.12).
Станом на момент пред'явлення позову у позивача наявні талони у кількості 1 000 штук, на яких міститься напис MARSHAL ГАЗ ПРОПАН 10 літрів та штрихкод. Зворотна сторона талонів містить печатку ПП ""Маршал" та напис СОВІНГ.
Позивач посилається на те, що відповідач відмовляється отоварити вищезазначені талони і передати належний Позивачу скраплений газ у кількості 10 000 л.
Листом від 25.09.24 позивач звернувся до ПП "Маршал" з проханням надати інформацію щодо кількості відпущеного позивачу газу скрапленого на підставі договору №08/14-1. (а.с.176)
10.10.24 ПП "Маршал" направило позивачу відповідь на лист, в якій зазначило, що між ПП "Маршал" та відповідачем існував договір від 28.01.2020 щодо передачі покупцю через мережу АЗС пальне в установлені строки. Строк цього договору закінчився 31.12.2020. Договір виконано його сторонами. Будь-яких правовідносин ПП "Маршал" з позивачем не мав, в тому числі не має зобов'язань за договором №8/14-1, оскільки не є його стороною. (а.с.180)
20.03.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 527/0/857-25, в якій вимагав забезпечити передачу позивачу належного йому скрапленого газу у кількості 10 000 л., який зберігається у відповідача, шляхом видачі талонів на скріплений газ у кількості 10000л для подальшого пред'явлення на автозаправочних станціях та отримання оплаченого товару (а.с.181).
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За статтею 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
В силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно із ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні прийшов до висновку, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу пального, за яким товар фактично позивачу в момент підписання ним накладної не передався; сторони договору узгодили, що отримання позивачем товару буде відбуватися до 31.12.2020 на мережі автозаправних станцій, які належать ПП "Маршал", з яким відповідач уклав відповідний договір; з цією метою відповідач передав позивачу талони на пальне у відповідній кількості згідно з умовами договору та специфікації; за цими талонами ПП "Маршал" мало зобов'язання перед відповідачем відпускати пальне пред'явнику, однак в строк до 31.12.2020.
Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що такі висновки суду першої інстанції є передчасними та не ґрунтуються на наявних в матеріалах справі доказах.
Зокрема, договір між Спеціалізованим комунальним підприємством "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" не містить умов, що товар в момент підписання накладної не переходить у власність позивача.
Договором також не передбачено, що товар знаходився на зберіганні у відповідача і буде відпускатися останньому по талонах з АЗС "Маршал".
Будь - яких первинних документів на передачу талонів від відповідача до позивача, а також від ПП "Маршал" до відповідача матеріали справи не містять.
В той же час, такі висновки суду першої інстанції не призвели до прийняття неправильного рішення.
Відповідно до статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
В даних правовідносинах сторони узгодили обов'язок відповідача передати товар протягом певного обмеженого проміжку часу в певному місці. При цьому ініціатором отримання товару визначений позивач.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як убачається із п. 5.1. договору строк поставки товару сторони узгодили до 31.12.2020.
Разом з тим, позивачем не представлено доказів, що у строк до 31.12.2020 він звертався за товаром в обумовлений договором спосіб і йому було відмовлено.
Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до п. 1.2. договору продавець видає покупцю талони на товар. Продавець зобов'язується відвантажувати товар на користь покупця за пред'явленням талонів, виписаних продавцем, до 31.12.2021, на автозаправних станціях цілодобово, без вихідних. Тобто строк пред'явлення талонів сплив 31.12.2021.
При цьому, доказів пред'явлення позивачем до 31.12.2021 до відповідача талонів матеріали справи не містять. Як і відсутні докази відмови відповідача відпустити газ за вказаними талонами.
Разом з тим, як з'ясовано судом апеляційної інстанції, видаткова накладна від 17.08.2020 №2803 підтверджує господарську операцію з отримання товару позивачем.
В той же час, як зазначено судом вище, договором також не передбачено, що товар знаходився на зберіганні у відповідача і буде відпускатися останньому по талонах з АЗС "Маршал".
Будь - яких первинних документів на передачу талонів від відповідача до позивача, а також від ПП "Маршал" до відповідача матеріали справи не містять.
Таким чином, право власності на товар згідно вимог закону, умов договору та відповідно до накладної №2803 від 17.08.2020 перейшло до позивача в момент підписання накладної, а обставини щодо обов'язку відповідача зберігати товар (газ) та відпускати його по талонам ПП "Маршал" не доведені позивачем.
Таким чином, судом апеляційної інстанції не встановлено порушення відповідачем зобов'язання, яке визначено договором, тому відсутні підстави для спонукання відповідача виконати це зобов'язання (передати позивачу товар), отже, виходячи із заявлених предмету та підстав позов задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 22.05.25 у справі № 922/1113/25 прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Крім того, у зв'язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Спеціалізованого комунального підприємства "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" Харківської міської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 22.05.25 у справі № 922/1113/25 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 22.05.25 у справі № 922/1113/25 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, встановленому ст. 286-291 ГПК України.
4. Справу № 922/1113/25 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "15" вересня 2025 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Розізнана І.В.