вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" вересня 2025 р. Справа№ 910/11981/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Линник А.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2025
у справі № 910/11981/24 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
про стягнення 46509844,46 грн,
за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення заборгованості за договором транспортування природного газу № 1907000632 від 14.11.2019 у розмірі 46 509 844,46 грн, у тому числі: заборгованості за перевищення замовленої (договірної) потужності за газові місяці за період 01.10.2023-30.04.2024 у розмірі 41 660 011,68 грн, пені у розмірі 3 870 493,89 грн, 3% річних у розмірі 413 095,42 грн, інфляційних втрат у розмірі 566 243,47 грн, які обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язань за договором в частині своєчасної та повної оплати, передбаченої договором транспортування природного газу №1907000632 від 14.11.2019 додаткової плати за перевищення розміру замовленої потужності за газові місяці з жовтня 2023 року по квітень 2024 року.
У листопаді 2024 року Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» подало до суду першої інстанції клопотання про призначення у справі судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 у справі, призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
У травні 2025 року експертна установа повернула матеріали справи без проведення експертизи, посилаючись на те, що питання, поставлені на вирішення експертам не містяться в орієнтовному переліку вирішуваних питань Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, не є предметом судової експертизи, отже не належать до компетенції судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Суд поновив провадження у справі.
У червні 2025 року Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» вдруге звернулось із клопотанням про призначення судової експертизи, посилаючись на те, що Київський науково-дослідний інститут судових експертиз надав висновок у подібних правовідносинах (висновок експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи № 12407/12408/24-71 від 28.03.2025 у справі № 910/71/24), але з іншими питаннями.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта ухвалено поставити наступні питання:
1) Який загальний обсяг природного газу надійшов на точки входу у газотранспортну систему з мереж (внутрішньопромислового газопроводу) ПАТ «Укрнафта» відповідно до договору транспортування природного газу № 1907000632 від 14.11.2019 протягом газових місяців жовтень 2023 року квітень 2024 року (в розрізі кожного місяця)?;
2) Який обсяг природного газу від інших суб'єктів ринку природного газу (у тому числі від ТОВ «Оператор ГТС України»), які подають обсяги газу через мережі ПАТ «Укрнафта», надійшов на точки входу у газотранспортну систему з мереж (внутрішньопромислового газопроводу) ПАТ «Укрнафта» протягом газових місяців жовтень 2023 року квітень 2024 року (в розрізі кожного місяця)?;
3) Чи включено в остаточну алокацію ПАТ «Укрнафта» за газові місяці жовтень 2023 року квітень 2024 року (в розрізі кожного місяця) обсяги природного газу, подані на точки входу ПАТ «Укрнафта» у газотранспортну систему від інших суб'єктів ринку природного газу (у тому числі від ТОВ «Оператор ГТС України»), які подають обсяги газу через мережі ПАТ «Укрнафта»?;
4) Чи дорівнюють обсяги природного газу, на які розраховано плату за перевищення договірної потужності, обсягам фактично використаної потужності точок входу у газотранспортну систему ПАТ «Укрнафта», ЕІС-коди яких вказані у звітах про використання замовленої потужності ПАТ «Укрнафта» за період газових місяців січень-вересень 2023 року, при визначенні небалансів ПАТ «Укрнафта» за період жовтень 2023 року квітень 2024 року (в розрізі кожного місяця)?;
5) Чи підтверджується розмір плати за перевищення договірної потужності точок входу, вказаний у рахунках ТОВ «Оператор ГТС України» для оплати ПАТ «Укрнафта» плати за перевищення замовленої потужності за період газових місяців жовтень 2023 року квітень 2024 року (в розрізі кожного місяця) вимогам до її розрахунку згідно з п. 8.3 договору транспортування природного газу №1907000632 від 14.11.2019?.
Цією ж ухвалою суду зупинено провадження у справі №910/11981/24 до отримання висновку експерта.
Ухвала суду мотивована нормами статті 99 Господарського процесуального кодексу України, а також встановленими судом обставинами необхідності підтвердження або спростування даних про перевищення розміру замовленої потужності за газові місяці з жовтня 2023 року по квітень 2024 року, зазначених у звітах позивача про використання замовленої потужності відповідача та покладених позивачем в основу позовних вимог.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі №910/11981/24 та направити справу до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги за апеляційною скаргою, Товариство посилається на неправильне застосування судом першої інстанції ст. ст. 73, 76-79, 98, 99 ГПК України та недостатністю обґрунтування дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування обставин, що є предметом спору, а також неможливості встановлення відповідних обставин судом першої інстанції самостійно, шляхом дослідження та надання оцінки доказам, наявним у матеріалах справи.
Товариство наводить ряд постанов Верховного Суду у справах №910/17423/21 та №910/11981/24, постановлених у спорах за аналогічних правовідносин, однак за відсутності висновку експерта та звертає увагу в апеляційній скарзі на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 у аналогічній справі №910/10912/23, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи та направлено справу до суду для продовження судового розгляду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі № 910/11981/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Гончарова С.А., Коробенка Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11981/24.
17.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/11981/24.
Службовою запискою секретаря судової палати та розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/375/25 від 12.08.2025 у зв'язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 07.08.2025 про звільнення судді Іоннікової І.А., яка є головуючим суддею у справі, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/11981/24.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/11981/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі № 910/11981/24 та призначено її розгляд на 11.09.2025. Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 03.09.2025.
03.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», у якому Товариство просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін, вважаючи безпідставними доводи позивача про достатність наявних у матеріалах справи доказів для підтвердження обставин наявності у відповідача перед позивачем боргу у заявленій позивачем сумі. Зауважує, що судом першої інстанції правильно застосовано ст. 99 ГПК України, оскільки матеріали справи містять суперечності щодо перевищення замовленої потужності, зокрема в частині обсягів газу, які надійшли в газотранспортну систему «…по точках входу ПАТ «Укрнафта».
Представник скаржника у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд іі задовольнити, а ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для судового розгляду.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, вказуючи на необґрунтованість доводів та вимог апеляційної скарги, просив суд відмовити у задоволенні скарги, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
11.09.2025 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Обговоривши доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно зі змістом п.2 ч.1 ст.99 ГПК України, диспозиція наведеної в ній норми сформульована таким чином, що кожна з окремих обставин є альтернативною (на що вказує сполучник «або») та самодостатньою для призначення експертизи. Тобто, як у випадку: «жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань», так і у випадку - «за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів», суд має право призначити експертизу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, жодною зі сторін у справі № 910/11981/24 не надано висновок експерта з питань, які визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі № 910/11981/24, у зв'язку з чим наявна одна з визначених в п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України умов для призначення експертизи.
Щодо іншої умови для призначення експертизи, колегія суддів зазначає, що предметом договору є надання позивачем відповідачу послуги транспортування природного газу. Транспортуванням природного газу є господарська діяльність, що пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу (Закон України «Про ринок природного газу»).
Одним із обов'язків, які поклав на себе відповідач за умовами договору, є дотримання (неперевищення) замовленої потужності. Наслідком такого перевищення є виникнення обов'язку сплатити плату за перевищення замовленої потужності. Перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці встановлюється за результатами остаточної алокації відборів та подач. Підставою для плати за перевищення замовленої потужності, відповідно до договору, є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт позивача про використання замовленої потужності відповідача
Колегія суддів звертає увагу, що на підтвердження свого права на стягнення заявленої суми заборгованості за перевищення договірної потужності позивач посилається на звіти про використання замовленої потужності та рахунки на оплату. Як вбачається зі звітів про використання замовленої потужності позивач до обсягів фактично використаної потужності по ПАТ «Укрнафта» включив обсяги газу інших замовників послуг транспортування.
Відповідач посилається на те, що ці обставини були встановлені ПАТ «Укрнафта» самостійно шляхом співставлення цифрових даних у звітах про використання замовленої потужності із даними актів приймання-передачі, які підписувалися ПАТ «Укрнафта» з Оператором ГТС - про приймання газу інших постачальників (інших замовників послуг транспортування у взаємовідносинах з Оператором ГТС) у внутрішньопромислові газопроводи ПАТ «Укрнафта», та із даними актів про передачу обсягів газу (прийнятих від Оператора ГТС) з внутрішньопромислових газопроводів ПАТ «Укрнафта» у газорозподільчі мережі операторів ГРМ (інформація про приймання-передачу газу інших замовників послуг транспортування наведена ПАТ «Укрнафта» детально у відзиві на позовну заяву).
Відповідно до пункту 15 розділу IX Кодексу газотранспортної системи України, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС) величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу.
На Інформаційній платформі розміщені алокації подач природного газу у точках входу ПАТ «Укрнафта» за період жовтень 2023 року - квітень 2024 року (далі - алокація), копії знімків екрану з Інформаційної платформи та алокацій (файл «алокації в точках входу 10 23 04 24») були додані ПАТ «Укрнафта». Обсяг газу, який вказаний в алокаціях з Інформаційної платформи, відрізняється від обсягу газу, який вказаний позивачем у звітах про використання замовленої потужності, рахунках на оплату.
Позивач стверджує, що до звітів про використання замовленої потужності включені обсяги газу, подані в газотранспортну систему України саме ПАТ «Укрнафта», і дані звітів сформовані на основі згенерованих даних з Інформаційної платформи.
Згідно з Кодексом ГТС Інформаційна платформа є електронною платформою у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується позивачем для забезпечення надання послуг транспортування природного газу: для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи (пункт 1 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС). Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення (абз. 2 пункту 1 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС). Отже, від програмного забезпечення, розробленого оператором ГТС, залежить коректність обробки інформації, яка подається до Інформаційної платформи різними суб'єктами ринку природного газу.
Як зазначає відповідач, доступ до Інформаційної платформи у позивача як оператора ГТС і у ПАТ«Укрнафта» як у суб'єкта ринку природного газу - різний, відповідно, ПАТ «Укрнафта» не може пояснити причини недостовірності даних Інформаційної платформи та звітів про використання замовленої потужності, а саме: чому, на якій підставі і ким у звітах по точках входу ПАТ «Укрнафта» алоковано подачу в газотранспортну систему газу інших замовників послуг транспортування.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.08.2021 у справі №917/1196/19 досліджував питання щодо проведення судової експертизи та зазначив про те, що суд зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Згідно з ч. 1 ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначає підстави проведення експертизи.
Отже, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
При цьому, питання призначення судової експертизи повинне вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Очевидно, що безпідставне призначення судової експертизи є порушенням наведених приписів, відповідно, має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом, встановленим законом, у розумний строк, тому у такому випадку перегляд цієї ухвали, з урахуванням взаємозв'язку правомірності зупинення провадження як наслідку призначення у справі судової експертизи, та її скасування є виправданим, а також таким, що ґрунтується на засадах верховенства права.
Аналогічну правову позицію було висловлено об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17.
З огляду на те, що звіти про використання договірної потужності згенеровані позивачем за даними Інформаційної платформи, адміністрування, яку здійснює сам позивач, враховуючи взаємну суперечливість доказів, наданих сторонами (позивач стверджує, що обсяги газу, на які розраховано плату за перевищення договірної потужності є обсягами, поданими ПАТ «Укрнафта», а ПАТ «Укрнафта» стверджує, що подача цих обсягів газу до газотранспортної системи ним не здійснювалася, що підтверджується доданими до відзиву на позовну заяву актами), враховуючи відсутність можливості перевірити достовірність даних у звітах про використання договірної потужності як у ПАТ «Укрнафта», адже відповідач не має доступу до Інформаційної платформи у тому ж обсязі, що і позивач, так і у суду - оскільки доступ до Інформаційної платформи мають лише суб'єкти, яким створено обліковий запис, та зважаючи на відсутність висновку експерта, з метою достовірного встановлення обставин справи, а звідси - оцінки звітів про використання замовленої потужності, що є підставою для стягнення заявленої суми, на належність і допустимість доказів, у справі і було призначено господарським судом експертизу.
Оскільки предметом позову є стягнення додаткової плати за перевищення розміру замовленої потужності за газові місяці з жовтня 2023 року по квітень 2024 року, достовірність даних, зазначених у звітах позивача про використання замовленої потужності відповідача, є предметом перевірки та дослідження при вирішенні спору. Питання 1, 3, 4 та 5, які запропоновані відповідачем, стосуються саме підтвердження або спростування такої достовірності.
Інформаційна платформа оператора газотранспортної системи - це електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується Оператором ГТС. Вона створена та функціонує для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу. За умовами договору взаємодія між відповідачем та позивачем при забезпеченні послуг транспортування здійснюється через інформаційну платформу, а тому надання відповіді на питання - 2, яке запропонував відповідач, також стосується достовірності даних, зазначених у звітах позивача про використання замовленої потужності відповідача.
Як правильно зауважив суд першої інстанції, для встановлення достовірності відомостей, відображених позивачем у звітах про використання відповідачем замовленої потужності у спірний період, необхідні спеціальні знання у галузі дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності, без яких встановити відповідні обставини неможливо. При цьому, виходячи із специфіки функціонування Інформаційної платформи, суд позбавлений можливості самостійно перевірити правильність та обґрунтованість доводів сторін з вищевказаних питань. Ці знання є відмінним від знань у галузі права.
Колегія суддів вважає помилковими твердження позивача про те, що винесені в оскаржуваній ухвалі на вирішення судового експерта питання можуть бути вирішені безпосередньо судом шляхом надання оцінки умовам договору у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами, які, зокрема в силу умов договору транспортування та норм Кодексу ГТС, надавалися серед іншого і самим відповідачем через Інформаційну платформу Оператора (позивача), оскільки зазначене спростовується самим змістом питань.
Колегія суддів відхиляє доводи позивача стосовно того, що поставлені перед експертом питання є питаннями правового характеру, а суд перед призначенням експертизи мав надати оцінку матеріалам справи, оскільки змістом ухвали суду про призначення експертизи підтверджується, що усі сформульовані судом питання не є питаннями права, а є питаннями, які стосуються предмета спору та обставин, визначених судом необхідними для встановлення істини та такими, що входять до предмета доказування.
Оскільки предметом позову є стягнення з відповідача суми заборгованості за невиконання відповідачем обов'язку з повної та своєчасної оплати додаткової плати за перевищення розміру замовленої потужності з жовтня 2023 року по квітень 2024 року, а підставою позову є факт перевищення замовленої (договірної) потужності ПАТ «Укрнафта», яке є суміжним газовидобувним підприємством, на точках входу у газотранспортну систему за газові місяці жовтень 2023 року - квітень 2024 року, зважаючи на заперечення відповідача щодо заявлених позивачем обсягів перевищення розміру замовленої потужності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для перевірки вказаних розрахунків необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, а тому доцільним є призначення судової економічної експертизи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення (ухвалу) без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Колегія суддів зауважує, що не підтвердились під час апеляційного провадження доводи позивача про неправильне застосування судом першої інстанції ст. ст. 73, 76-79, 98, 99 ГПК України.
Суд першої інстанції у повній мірі обґрунтував наявність дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування обставин, що є предметом спору, як і неможливість встановлення відповідних обставин судом першої інстанції самостійно, шляхом дослідження та надання оцінки доказам, наявним у матеріалах справи.
Колегія суддів відхиляє доводи позивача про наявність постанов Верховного Суду у справах №910/17423/21 та №910/11981/24, постановлених судом в аналогічних справах, однак за відсутності висновку експерта та вважає слушними доводи відзиву на апеляційну скаргу у цій частині.
Так, відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу підкреслено, що змістом постанов Верховного Суду підтверджується, що касаційні провадження відкривалися за касаційними скаргами, в яких заявники просили сформувати правові позиції щодо застосування відповідних норм матеріального права.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 19.01.2022 року у справі № 910/22858/17 вказав про таке: « 45. Чинне законодавство України не розрізняє правових висновків Верховного Суду, які стосуються суті спору (висновки щодо застосування норми права при вирішення ключових питань, які постали перед судом при розгляді справи) і висновків, які були висловлені «obiter dictum» («між іншим») тобто не по суті спору, а лише як додаткова аргументація. 48. Структура судового рішення в країнах прецедентного права дійсно включає ratio decidendi та obiter dictum. Ratio decidendi - вирішальна мотивація суду, що лежить в основі прийнятого рішення. Правова позиція - це фрагмент мотивувальної частини, що містить викладений судом висновок щодо застосування норми права, що в подальшому використовується іншими судами при вирішенні справ з подібними обставинами.
Оbiter dictum - це висловлення суду щодо питань, які безпосередньо не входять до предмета спору, проте висловлені для пояснення, ілюстрації та мають загальний характер. В процесуальних кодексах України такий розподіл висновків Верховного Суду не передбачений, хоча й використовується в деяких судових рішеннях».
В мотивувальних частинах постанов Верховного Суду у справах №910/17423/21 та №910/11981/24 відсутні висновки щодо застосування норм права, які могли би бути застосовані під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі №910/11981/24 про призначення експертизи.
Висновки Верховного Суду у справах №910/17423/21 та №910/11981/24 по суті зводяться лише до того, що суди попередніх інстанцій, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам та встановивши відповідні обставини, дійшли правильного висновку, що позивачем належними та допустимим доказами доведено факт отримання відповідачем послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, що у даній справі - відсутнє.
Водночас, стаття 86 ГПК України встановлює, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Оскільки одні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, і суд здійснює оцінку доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні усіх наявних у справі доказів, то достатність доказів та їх оцінка вирішується судом у кожному окремому випадку самостійно та незалежно від здійснення іншим судом оцінки доказів у аналогічних справах.
Посилання позивача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 у аналогічній справі № 910/10912/23, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи та направлено справу до суду першої інстанції для продовження судового розгляду колегія суддів оцінює критично, оскільки підставою для скасування слугував висновок суду апеляційної інстанції про те, що місцевий господарський суд не обґрунтував внаслідок чого він позбавлений можливості оцінити надані сторонами докази в контексті спірних правовідносин сторін, а також не навів, які саме сумніви виникли у суду стосовно правильності відомостей, що в них зазначені.
Такі обставини, хоча позивач і посилався на них у своїй апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду спору.
Колегія суддів враховує доводи відзиву на апеляційну скаргу у тій мірі, у якій вони узгоджуються з висновками суду, зробленими за наслідками апеляційного провадження.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».
Керуючись статтями 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі №910/11981/24 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі №910/11981/24 залишити без змін.
3.Матеріали справи №910/11981/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 12.09.2025.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко