12 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5142/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач 2), Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області (далі - ГУ ПФУ у Херсонській області, відповідач 3) про визнання дій протиправними Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області щодо не застосування при переведенні на пенсію по віку показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки; про визнання дій протиправними Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії по віку без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки в межах шестимісячного строку звернення до суду.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років, яка передбачена нормами Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII). У зв'язку з досягненням пенсійного віку на підставі поданої заяви позивачу з 06.08.2024 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. При цьому для визначення розміру пенсії за віком відповідачем було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Позивач вважає, що своїми діями орган Пенсійного фонду порушує його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком за нормами Закону №1058-ІV є первинним призначенням такого виду пенсії в солідарній системі страхування. Тому при фактичному первинному призначенні пенсії за віком для обрахунку розміру пенсії має застосовуватись показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-ІV (у цьому разі за 2021-2023 роки).
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с. 14).
У відзиві на позовну заяву відповідач 2 позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.20-23). В обґрунтування цієї позиції вказав, що пенсія за вислугою років, та за віком не є окремими видами пенсійної виплати, а є різновидом умов пенсійного забезпечення для можливості дострокового призначення пенсії за віком. Тобто, призначення даного виду пенсійного забезпечення має на меті встановлення права для особи на більш ранній вихід на пенсію за віком, ніж це передбачено загальними нормами.
Питання переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та питання призначення пенсії було проаналізовано у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №317/4184/16-а (2а/317/2/2017), в якій суд дійшов висновку, що, якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону (наприклад, Закону України «Про прокуратуру») та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом (наприклад, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), це буде нове призначення пенсії. А якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону - Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то це не є призначенням пенсії, а є переведенням на пенсію в рамках одного закону.
З огляду на викладене, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року призначення такої пенсії - 2021-2023 роки.
Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.59-60). В обґрунтування цієї позиції вказав, що ОСОБА_1 первинно призначено пенсію за вислугу років 15 вересня 2011 року, а 30 липня 2024 року він звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області (за місцем свого проживання) із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, яка відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ у Вінницькій області із прийняттям рішення про переведення на пенсію за віком відповідно до норм Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки. Перевірку даного рішення здійснювало ГУ ПФУ в Херсонській області.
При переведенні з одного виду пенсії на інший застосовувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 роки немає підстав, так як положення статті 40 вказаного Закону застосовуються саме при призначенні пенсії, а не її перерахунку. Крім того відсутні підстави вважати, що в даному випадку мало місце призначення позивачу іншої пенсії за іншим законом.
Відповідач 3 у встановлений судом строку відзиву на позовну заяву не подав.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 15.09.2011 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, що підтверджується протоколом від 19.09.2011 (а.с. 6).
30.07.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, у якій просив перевести з пенсії за вислугу років на пенсію за віком (а.с.7).
Заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ у Вінницькій області з прийняттям рішення від 06.08.2024 №907080134741 про перерахунок пенсії. Як слідує із вказаного рішення, ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV та його пенсія з 30.07.2024 обчислена з урахуванням середнього заробітку по Україні за 2014-2016 роки (а.с. 63-64).
На звернення позивача з питань обчислення розміру пенсії при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 21.04.2025 № 5158-4059/К-02/8-0300/25 повідомило про те, що при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком для застосування показника середньої заробітної плати в Україні, визначеного частиною 2 статті 40 Закону № 1058 для призначення пенсії за 2021-2023 роки, немає підстав (а.с. 5).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина перша статті 10 Закону №1058-ІV).
Умови призначення пенсії за віком визначені у статті 26 Закону №1058-ІV. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV з 30.07.2024.
Відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Вказані норми Закону свідчать на користь висновку про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, тобто мова йде про пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника. У такому разі показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії є незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №577/2457/17, від 10 квітня 2019 року у справі №211/1898/17, від 31 липня 2019 року у справі №720/208/17, від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17.
Спірні правовідносини виникли з приводу застосування ГУ ПФУ у Вінницькій області при обчисленні розміру пенсії середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки під час переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV. При цьому за позицією відповідачів застосовувати середню заробітну плату за 2021-2023 роки немає підстав, оскільки має місце саме переведення з пенсії одного виду на інший, а не призначення пенсії.
Однак суд зауважує, що вперше ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років згідно з положеннями Закону №1788-XII з 15.09.2011.
Статтею 51 Закону №1788-XII визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Варто зазначити, що Закон №1058-ІV не передбачає такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Отже, призначена позивачу пенсія відповідно до зазначеного закону є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Набувши право на пенсію за віком на загальних підставах та у зв'язку із досягненням пенсійного віку, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком та пенсія йому відповідно до Закону №1058-ІV призначена вперше 30.07.2024.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №577/2576/17 сформулювала висновок, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Тому при обчисленні розміру пенсійної виплати орган Пенсійного фонду України має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком.
Зазначений висновок суду знайшов послідовне відображення у постановах Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, від 18 серпня 2020 року у справі №263/6611/17, від 19 січня 2022 року у справі №528/639/17, від 28 вересня 2022 року у справі №184/886/17, від 29 березня 2023 року у справі №240/4170/19, від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23, від 27 листопада 2024 року у справі №560/11681/23, від 16 січня 2025 року у справі № 580/4901/22, від 27 лютого 2025 року у справі №380/21644/23 та ін.
Таким чином, при зверненні із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, позивач набув право на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону №1058-IV. Тому при обчисленні розміру пенсійної виплати має застосуватись показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021-2023 роки, як того вимагає частина друга статті 40 Закону №1058-ІV.
Суд при вирішенні спору також враховує, що відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846; далі - Порядок №22-1, зі змінами), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Так у межах спірних правовідносин заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Вінницькій області та за результатом її розгляду прийнято рішення від 06.08.2024 №907080134741.
Необхідно зазначити, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23.
З огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку №22-1, суд дійшов висновку, що належним відповідачем у цій справі є саме ГУ ПФУ у Вінницькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву ОСОБА_1 та прийняв рішення від 06.08.2024 №907080134741 про перерахунок пенсії з обчисленням її розміру показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Натомість ГУ ПФУ у Волинській області не здійснювало розгляд заяви позивача, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку відповідати за цим позовом. Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 ГУ ПФУ у Волинській області буде здійснювати позивачу виплату пенсії після її перерахунку.
Отже, позовні вимоги до ГУ ПФУ у Волинській області заявлені передчасно.
Крім цього, позивач у позовній заяві просить визнати протиправними дії і ГУ ПФУ в Херсонській області щодо не застосування при переведенні на пенсію за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
З даного приводу суд зазначає, що як слідує з матеріалів справи, саме ГУ ПФУ у Вінницькій області було прийнято рішення від 06.08.2024 №907080134741 про переведення на пенсію за віком відповідно до закону № 1058.
Вказане рішення в подальшому, зважаючи на лист ГУ ПФУ у Волинській області від 21.04.2025 № 5158-4059/К-02/8-0300/25 та відзив від 29.05.2025, було переглянуто ГУ ПФУ в Херсонській області.
Дії щодо призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески здійснювались відповідачем 2, а не відповідачем 3, як помилково вважає позивач.
Зважаючи на те, що в межах спірних правовідносин ГУ ПФУ в Херсонській області будь-яких рішень, дій чи бездіяльності не приймало, а лише здійснювало перевірку рішення від 06.08.2024 №907080134741, прийнятого ГУ ПФУ у Вінницькій області, то в задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ в Херсонській області слід відмовити.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, беручи до уваги повноваження суду, визначені у статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 06.08.2024 №907080134741 в частині обчислення розміру призначеної позивачу відповідно до Закону №1058-IV пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки та зобов'язання ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити позивачу з 12.11.2024 (в межах строку звернення до суду) перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки.
Водночас суд не приймає до уваги твердження відповідача 2 про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки позовні вимоги заявлені за період в межах шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статтею 122 КАС України.
Частинами першою, третьою статті 139 КАС України установлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 07.05.2025 (а.с.4).
У зв'язку із частковим задоволенням позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області необхідно стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06 серпня 2024 року №907080134741 в частині обчислення розміру призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести ОСОБА_1 з 12 листопада 2024 року перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судові витрати у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. В. Крицак, 6, код ЄДРПОУ 21295057).
Суддя Р.С. Денисюк