про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду
11 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8037/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сороки Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання Кухтея В.Р,
за участю представника позивача Колб С.О.,
представника відповідача Дмитрук Я.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства “СКВВ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Приватне підприємство “СКВВ» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.02.2025 року №0047530702 та №0047540702.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року позовну заяву Приватного підприємства “СКВВ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без руху.
Ухвалою судді від 6 серпня 2025 року позовну Приватного підприємства “СКВВ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 27 серпня 2025 року.
19 серпня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
19 серпня 2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви Приватного підприємства “СКВВ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень без розгляду, у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду із зазначеним позовом.
В обгрунтування заявленого клопотання представник відповідача посилається на те, що податкові повідомлення-рішення від 07.02.2025 року №0047530702 та №0047540702, позивач оскаржив в адміністративному порядку. Рішенням про результати розгляду скарги від 30.04.2025 року №12168/6/99-00-06-01-03-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 07.02.2025 року №0047530702 та №0047540702 - без змін.
Рішення про результати розгляду скарги від 30.04.2025 року №12168/6/99-00-06-01-03-06, яке було направлено ДПС України рекомендованим листом «з повідомленням про вручення поштового відправлення» було повернуто 20.05.2025 року з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Відтак про рішення від 30.04.2025 року №12168/6/99-00-06-01-03-06, яке прийняте за результатами закінчення процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, позивач дізнався 20.05.2025 року, а до суду з позовом звернувся 21.07.2025 року, тобто з пропуском місячного строку, що встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України.
На підставі викладеного представник відповідача просив суд залишити позовну заяву Приватного підприємства “СКВВ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень без розгляду, у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
27 серпня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке було задоволено суддею та відкладено підготовче засідання на 5 вересня 2025 року.
03 вересня 2025 року від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду.
Представник позивача вказував на те, що рішення від 30.04.2025 року №12168/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги позивач отримав у відповідь на адвокатський запит 10.07.2025 року. Позов поданий 21.07.2025 року, а відтак з дотриманням строків звернення до суду.
В підготовчому засіданні 05 вересня 2025 року оголошено перерву до 11.09.2025 року у зв'язку із витребуванням від сторін додаткових доказів.
В підготовчому засіданні 11 вересня 2025 року представник відповідача клопотання про залишення позову без розгляду підтримав.
Представник позивача просив суд залишити зазначене клопотання без задоволення.
Суд заслухавши пояснення учасників справи вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи Головним управлінням ДПС у Волинській області винесені податкові повідомлення-рішення від 07.02.2025 року №0047530702 та №0047540702.
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПС України, яка рішенням від 30.04.2025 року №12168/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення від 07.02.2025 року №0047530702 та №0047540702 залишила без змін, а скаргу Приватного підприємства “СКВВ».
В матеріалах справи наявна копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №06 011 408 789 13 адресованого від ДПС України на адресу ПП СКВВ, з якого вбачається, що вказане поштове відправлення повертається неврученим з підстав - за закінченням терміну зберігання. Дата повернення 20.05.2025 року.
Згідно п.56.19. ст.56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
П.56.17.3. ст.56 ПК України днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України- становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач вказує, що про існування рішення про результати розгляду скарги від 30.04.2025 року №12168/6/99-00-06-01-03-06 з відповіді ДПС України від 10.07.2025 року на запит адвоката від 8.07.2025 року.
Зі вказаного адвокатського запиту вбачається, що представник (адвокат) ПП «СКВВ» просив повідомити про результати розгляду скарги ПП «СКВВ» на податкові повідомлення-рішення від 07.02.2025 року №0047530702 та №0047540702, а також просив ДПС України надати підтвердження направлення рішення про результати розгляду скарги ПП «СКВВ» та докази вручення/не вручення платнику.
ДПС України листом від 10.07.2025 року направлено на адресу адвоката (представника) ПП «СКВВ» як рішення про результати розгляду скарги від 30.04.2025 року №12168/6/99-00-06-01-03-06 так і копії поштових відправлень, які витребовувались представником позивача.
З урахуванням викладеного суд приходить висновку, що датою з якою позивач був обізнаний про результати розгляду скарги є саме 10.07.2025 року, оскільки в розумінні статті 122 КАС України датою з якої обчислюється строк звернення до суду є саме та дата коли особа дізналась про порушення свої прав, свобод та інтересів.
В свою чергу повернення рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 06 011 408 789 13 адресованого від ДПС України на адресу ПП «СКВВ», з закінченням терміну зберігання є, на думку суду, доказом того, що позивач не був обізнаний в наявності рішення про результати розгляду скарги від 30.04.2025 року №12168/6/99-00-06-01-03-06 саме 20.05.2025 року, як на тому наполягає відповідач.
В даному випадку спеціальною нормою, яка визначає строк звернення до суду та початок його перебігу є стаття 122 КАС України, яка передбачає, що датою з якої обчислюється строк звернення до суду є саме та дата коли особа дізналась про порушення свої прав, свобод та інтересів.
Таким чином суд погоджується з позицією позивача, що датою з якої позивач дізнався про наявність рішення про результати розгляду скарги від 30.04.2025 року №12168/6/99-00-06-01-03-06 є 10.07.2025 року, а саме дата листа ДПС України №19918/6/99-00-06-02-02-06 яким повідомлено ПП «СКВВ» про результати розгляду скарги на оскаржувані податкові повідомлення-рішення з направленням копій зазначених документів.
Також суд наголошує, що згідно п.17 Правил надання послуг поштового зв'язку затвердженого Постановою КМУ від 05 березня 2009 року №270 внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку.
Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Таким чином належним доказом вмісту вкладення поштового відправлення є виключно опис вкладення до поштового відправлення.
В матеріалах справи такий опис вкладення до поштового відправлення позивачу рішення ДПС України про результати розгляду скарги відсутній, а відтак у суду відсутні підстави вважати, що таке рішення отримане позивачем саме 20.05.2025 року, як на тому наполягає відповідач.
Також суд зауважує, що стаття 42 ПК України визначає правила листування платника з контролюючим органом.
Відповідно до п. 42.1 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Статтею 42.2 цього Кодексу встановлено - документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Абзацом 1 статті 42.4 ПК України передбачено, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Отже, Податковим кодексом передбачено два альтернативні способи листування із платниками податків в електронній формі або надсилання кореспонденції поштою.
Водночас, суд вважає, що в контексті доведення до відома платника податків прийнятих податкових рішень податковий орган повинен використати усі можливі для цього способи. Однак, податковий орган не вжив всіх вичерпних заходів визначених статтею 42 ПК України і не надіслав йому в електронний кабінет рішення про результати розгляду скарги від 30.04.2025 року №12168/6/99-00-06-01-03-06.
Підсумовуючи наведене вище, суд вважає, що ДПС України надто формально віднеслось до повідомлення позивача про наявність рішення про результати розгляду скарги від 30.04.2025 року №12168/6/99-00-06-01-03-06, внаслідок чого не довів належним чином до відома позивача про це рішення.
Враховуючи те, що позивач звернувся з даним позовом до суду 21.07.2025 року, а про наявність рішення про результати розгляду скарги від 30.04.2025 року №12168/6/99-00-06-01-03-06, дізнався 10.07.2025 року, відтак, на думку суду, дотримався строку визначеного статтею 122 КАС України на звернення до суду із позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.02.2025 року №0047530702 та №0047540702.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У справі “Мушта проти України» ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущений строк звернення до суду із цим позовом, а відтак у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
Керуючись статтями 49, 122, 243 ч.3, 248, 256 КАС України, суд
В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя Ю.Ю. Сорока