03 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 644/1148/22
провадження № 61-16719св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Державне підприємство «Сетам», ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 - Дробчак Людмили Володимирівни про ухвалення додаткового рішення,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
1. У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна»), про визнання недійсними результатів електронних торгів, акта приватного виконавця, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння.
2. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року, позов задоволено.
Визнано недійсними результати електронних торгів за лотом № 504503, які відбулися 04 січня 2022 року, з реалізації трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , оформлені протоколом № 565405.
Визнано недійсним акт приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. від 12 січня 2022 року про проведені ДП «Сетам» електронні торги з реалізації вказаної квартири.
Визнано недійсним свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 14 січня 2022 року № 19, видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луніною Т. А.
Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 спірну квартиру.
Вирішено питання щодо судових витрат.
3. Постановою Верховного Суду від 30 квітня 2025 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2024 року, постанову Харківського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року та додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року залишено без змін.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення та її обґрунтування
4. У травні 2025 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - Дробчак Л. В. про ухвалення додаткового рішення, а саме стягнення витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 29 400 грн.
Позиція Верховного Суду
5. Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).
6. Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.
7. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
8. У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
9. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
10. Указаний строк є процесуальним і за певних підстав може бути поновлений, а при відсутності таких підстав настають наслідки, передбачені статтею 126 ЦПК України, згідно із частиною другою якої документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)).
11. Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
12. Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).
13. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
14. Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18)).
15. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 83 ЦПК України).
16. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені
в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
17. Відповідно до правового висновку, викладеного у змісті постанови Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 (провадження
№ 61-4799св23): «… у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Обґрунтувань поважності причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі, заява представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не містить (а. с. 1-3 виділених матеріалів). Таким чином, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі».
18. Тлумачення частини першої статті 246 ЦПК України та частини восьмої статті 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. А у разі закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України (п'ять днів після ухвалення рішення суду), - також і поважні причини пропуску цього строку. За відсутності обґрунтування поважних причин строку подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Натомість наслідком закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, є залишення заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 757/33206/22-ц (провадження № 61-8292св24)).
19. Зі змісту відзиву на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4. вбачається, що останній не містить попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом касаційної скарги, проте містить вказівку на те, що докази на підтвердження судових витрат будуть подані відповідачами протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
20. До вищезгаданого відзиву доказів на підтвердження понесених судових витрат додано не було (т. 4, а. с. 62-86).
21. В подальшому 13 травня 2025 року через систему «Електронний Суд» представник ОСОБА_1 - Дробчак Л. В. звернулась до Верховного Суду із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 400 грн.
22. На підтвердження понесених витрат представником ОСОБА_1 - Дробчак Л. В. додано до вищевказаної заяви:
- Ордер на надання правничої допомоги;
- Договір про надання професійної правової допомоги від 11 квітня 2023 року;
- Додаткову угоду № 1 від 06 грудня 2024 року;
- Додаткову угоду № 2 від 10 січня 2025 року;
- Рішення № 13/1/7 про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару від 21 липня 2021 року;
- Акт приймання-передачі виконаних робіт № 01-03/03-2025 від 03 березня 2025 року;
- Квитанцію до прибуткового касового ордера № 02-03/03-2025 від 03 березня 2025 року на суму 23 800 грн;
- Акт приймання виконаних робіт № 01-04/05-2025 від 13 травня 2025 року щодо написання та подання заяви про ухвалення додаткової постанови, вартістю 5 600 грн;
- Квитанція до прибуткового касового ордера № 02-04/05-2025 від 13 травня 2025 року на суму 5 600 грн;
- Реєстр витрат на професійну правничу допомогу № 13/05-01/2025 від 13 травня 2025 року.
23. Колегія суддів зауважує, що переважна більшість вищезазначених доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу існували на момент перегляду справи в касаційному порядку, за винятком Акта приймання виконаних робіт № 01-04/05-2025 від 13 травня 2025 року щодо написання та подання заяви про ухвалення додаткової постанови, квитанції до прибуткового касового ордера № 02-04/05-2025 від 13 травня 2025 року на суму 5 600 грн, Реєстру витрат на професійну правничу допомогу № 13/05-01/2025 від 13 травня 2025 року. Інші документи перебували у розпорядженні позивача та його представника, проте не були надані Верховному Суду разом із відзивом на касаційну скаргу.
24. Колегія суддів у вказаній конкретній справі вважає за необхідне зауважити, що витрати, понесені на правову допомогу, надану адвокатом Дробчак Л. В., було сплачено ОСОБА_1 ще 03 березня 2025 року, про що свідчать докази, долучені до заяви про розподіл судових витрат, зокрема акт приймання-передачі виконаних робіт № 01-03/03-2025 від 03 березня 2025 року, квитанція до прибуткового касового ордера № 02-03/03-2025 від 03 березня 2025 року.
25. Якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. За відсутності обґрунтування поважних причин строку подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
26. З урахуванням викладеного, оскільки докази, що підтверджують розмір судових витрат (витрат на правничу допомогу), понесених ОСОБА_1 у суді касаційної інстанції, існували на час перегляду справи в касаційному порядку; з огляду на відсутність у змісті відзиву попереднього розрахунку таких витрат, а також відсутність у заяві про розподіл судових витрат клопотання про поновлення строку на подання доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу (за наявності виключно клопотання про поновлення строку на подання самої заяви) та її прийняття разом із доданими до неї доказами - колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
27. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22 касаційний суд погодився з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20 вересня 2023 року у справі № 922/838/22, від 14 вересня 2023 у справі № 911/3076/21, від 06 вересня 2023 року у справі № 914/131/22, від 30 серпня 2023 року у справі № 911/3586/21, від 25 липня 2023 року у справі № 914/4092/21, від 07 лютого 2023 року у справі № 922/4022/20, від 23 серпня 2022 року у справі № 909/328/18, від 05 липня 2022 року у справі № 910/10507/21 щодо застосування статей 123, 126 ГПК України, про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 141, 260, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Дробчак Людмили Володимирівни про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович