Житомирський апеляційний суд
Справа №935/2924/24 Головуючий у 1-й інст. Рибнікова М. М.
Номер провадження №33/4805/674/25
Категорія ст.122-2, 130 ч.1 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
11 вересня 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Василевської О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційні скарги адвоката Василевської Ольги Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 квітня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП (провадження у справі за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП закрито відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП),
Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 квітня 2025 року відповідно до положень ст. 36 КУпАП об'єднано протоколи №935/2924/24 та №935/2925/24 в одне провадження, присвоєно єдиний унікальний номер справи №935/2924/24 (провадження 3/935/81465/24).
Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосовано до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 11 жовтня 2024 року о 00 год 05 хв у с. Бобрик по вул. Хутірській ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив сигнальним диском з червоним сигналом рукою, вказуючи на цей транспортний засіб та подальше місце його зупинки, а також у подальшому не реагував на ввімкнені проблискові маячки червоного та синього кольорів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Крім того, 11 жовтня 2024 року о 00 год 05 хв у с. Бобрик по вул. Хутірській ОСОБА_1 , керував автомобілем Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів). У встановленому законом порядку пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, а також в найближчому медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Василевська О.А., в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що в матеріалах справи відсутній факт законності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , його не доставили до медичного закладу. Не надали ОСОБА_1 направлення на медичний огляд та документи про проходження приладом сертифікації та повірки під час освідування ОСОБА_1 невідомим приладом, не зафіксовано факт складання протоколу, його оголошення та вручення ОСОБА_2 , керманича не відсторонено від керування транспортним засобом. Зазначає, що ОСОБА_1 було затримано, але протокол затримання не складено та не забезпечено відповідно до ст. 268 КУпАП право на захист.
Вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вина у вчиненні даного адміністративного правопорушення - недоведена.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Василевська О.А. доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити, остання просила не позбавляти водійських прав, оскільки автомобіль потрібен для забезпечення лікуванні родини.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Невиконання водіями вимог про зупинку, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до статті 122-2 КУпАП, невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Згідно п. 2.4. ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:
a) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;
б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;
в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до пункту 8.9 ПДР вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою; г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у невиконанні водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу та у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколів по адміністративне правопорушення від 11.10.2024 вбачається, що 11 жовтня 2024 року о 00 год 05 хв у с. Бобрик по вул. Хутірській ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив сигнальним диском з червоним сигналом рукою, вказуючи на цей транспортний засіб та подальше місце його зупинки, а також у подальшому не реагував на ввімкнені проблискові маячки червоного та синього кольорів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП (а.с. 29).
Крім цього, в цей же день і час у с. Бобрик по вул. Хутірській ОСОБА_1 , керував автомобілем Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. У встановленому законом порядку пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, а також в найближчому медичному закладі водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
Встановлені судом обставини підтверджено також:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено що огляд не проводився (а.с. 3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.10.2024, де зазначено, що огляд не проводився (а.с. 4);
- рапортом поліцейського БУПП у Житомирській області від 11.10.2024 щодо обставин зупинення автомобіля (порушення комендантської години) під керуванням ОСОБА_1 та складання стосовно нього адміністративних матеріалів (а.с. 5);
- відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського (а.с. 6).
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Аналогічні вимоги закріплено у п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок № 1103).
Згідно п. 6 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку № 1103).
Слід зауважити, що ОСОБА_1 ознайомлений зі змістами протоколів про адміністративні правопорушення та надав відповідні пояснення.
Також, судом вірно зазначено, що на наявному в матеріалах справи відеозаписі водій транспортного засобу Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 на вимогу поліціянтів подану за допомогою проблискових маячків, не зупиняється, продовжуючи рух на достатньо великій, наскільки це можна оцінити за відеозаписом, швидкості. Поліцейські переслідують даний автомобіль, який зупиняється врешті, за кермом автомобіля ОСОБА_1 . Останній поводить себе агресивно, вимоги поліцейських не виконує.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що відсутній факт законності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не приймаються до уваги, оскільки зупинка транспортного засобу відповідала вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» та обумовлена порушенням останнім умов комендантської години, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та досліджених доказів (відеозаписів), ОСОБА_1 , керував автомобілем о 00 год. 05 хв. 11.10.2024. В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував, що бачив сигнал поліцейського, але зрозумів чому він був поданий, а тому продовжив рух. Крім того, поліцейський після зупинки роз'яснив ОСОБА_1 , що причиною зупинки транспортного засобу стало порушення комендантського години, яка діє на території Житомирської області з 24-00 до 05-00, що підтверджується відеозаписом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування.
Особи, винні у порушенні вимог або невиконанні заходів правового режиму воєнного стану, притягаються до відповідальності згідно із законом (ч. 1 ст. 25 цього Закону).
Як зазначено у п. 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 (далі - Порядок № 573), під час дії комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності. На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Згідно п. 16 Порядку № 573 патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право, серед іншого: затримувати і доставляти в органи або підрозділи Національної поліції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення; перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться; вилучати в осіб предмети, які є знаряддям, засобом або предметом правопорушення, і передавати їх органам або підрозділам Національної поліції; тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об'єктів, евакуйовувати транспортні засоби.
Наведені норми свідчать про наявність правових підстав у працівників поліції для зупинки транспортного засобу, який здійснює рух в комендантську годину.
Покликання захисника на те, що поліцейські не доставили ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду на визначення стану сп'яніння, спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника патрульної поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 спочатку погоджується на проходження огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора. ОСОБА_1 задуває, однак, оскільки не дотримується порядку використання газоаналізатору, який йому було роз'яснено, результат газоаналізатор не показує. У зв'язку з неправильним використанням спеціального технічного засобу, ОСОБА_1 пропонується знову продути у мундштук Драгер, однак останній категорично відмовився. Потім працівники поліції пропонують огляд у медичному закладі, а ОСОБА_1 відповідає «відмовляюсь». Також, працівником поліції було доступно роз'яснено наслідки такої відмови.
Відсутність чи наявність направлення на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я - не спростовує винності ОСОБА_1 , який відмовився від огляду на стан сп'яніння. При цьому, доводи скарги про не надання водію направлення на медичний огляд, не підтверджуються нормами законодавства при відмові від вказаного огляду на стан сп'яніння.
Твердження сторони захисту про ненадання ОСОБА_1 для ознайомлення сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку спеціального технічного засобу, не заслуговують на увагу, оскільки, відповідно до п. 5 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», поліцейський надає особі, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки лише на її вимогу. На відеозаписах відсутнє виявлення такого бажання з боку ОСОБА_1 . При цьому, сам факт не вчинення працівниками поліції такої дії, не є тією обставиною, яка може спростувати встановлені судом обставини.
Покликання захисника на те, що не зафіксовано фактів складання протоколів, їх оголошення та вручення ОСОБА_2 , спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника патрульної поліції, з якого вбачається, що працівники поліції зачитали вголос протоколи та запитали у водія, чи буде їх підписувати, але останній довго думав чи підписувати їх.
Згідно статті 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 254 КУпАП).
Так, протоколи про адміністративне правопорушення від 11.10.2024 серії ЕПР1 №147834 та №147818 містить відмітку, а саме, п. 18 містять особистий підпис про ознайомлення ОСОБА_1 із змістом протоколу та отриманням його копії.
Таким чином, працівники поліції складали протоколи з дотримання вимог глави 19 КУпАП та у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та останній скористався наданим йому правом ознайомився з протоколами надав пояснення та отримав їх копії, а тому доводи в цій частині не знайшли свого підтвердження. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. ст. 254, 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376 та є належним та допустимим доказом.
Окрім того, є безпідставними доводи апеляційної скарги щодо не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Дані обставини спростовується відеозаписом події про те, що його було відсторонено від керування транспортним засобом, шляхом відповідного попередження.
Крім того, ОСОБА_1 роз'ясненні права, зокрема, право на захист, так згідно з ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Статтею 279 КУпАП передбачено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Розгляд справи за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на місці складення протоколу не здійснювався, а під час її розгляду в суді ОСОБА_1 мав право скористалася правовою допомогою адвоката.
Доводи скарги стосовно відсутності до протоколі про адміністративне правопорушення відеозаписів, не заслуговують на увагу, оскільки в протоколах про адміністративні правопорушення є посилання, зокрема, у п. 10 вказано технічний засіб відеозапису: Бк475501, 475842 та 475501, 475842. Отже, долучені докази дають змоги встановити джерело походження відеозапису. Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозаписам, як належним та допустимим доказам та які не мають ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи і який відповідає вимогам ст. 251 КУпАП. З урахуванням наведеного, судом першої інстанції надано належну оцінку факту не безперервності відеозапису на предмет його належності та достатності для встановлення обставин справи. Зазначені доводи були предметом розгляду в суді першої інстанції і суд надав їм правильну, повну та неупереджену оцінку, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Окрім того, щодо дій працівників поліції при складанні відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не надавав.
Заявлене суду апеляційної інстанції клопотання про врахування при розгляді справи життєвих та інших обставин особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом, оскільки положення ч. 2 ст. 33 КУпАП щодо врахування при накладенні стягнення характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, застосовуються у всіх випадках, крім накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Санкція статті 130 ч. 1 КУпАП є безальтернативною та закон в даному випадку не передбачає процесуальної можливості призначити будь-яке інше адміністративне стягнення.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу адвоката Василевської Ольги Анатоліївни, в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 квітня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь