Житомирський апеляційний суд
Справа №283/1633/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/637/25
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
11 вересня 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Житомирі матеріали судового провадження №283/1633/25 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 28.08.2025,
Зазначеною ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 в кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №12025060510000186 30.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України. Продовжено дію раніше обраного запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою строком на тридцять днів до 26 вересня 2025 року включно.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як незаконну. При цьому, зазначає, що процесуальні ризики, передбачені ст.177 КПК України - відсутні. Так, сторона обвинувачення не надала достатньо доказів того що обвинувачений має намір переховуватись за кордоном та ухилятись від слідства та покладених на нього обов'язків. Крім того, як слідчий, так і прокурор в пред'явленій підозрі (обвинуваченні) вказує на те, що вже зібрані докази, а саме покази свідків, документи, проведені експертизи, які підтверджують винуватість ОСОБА_7 . В свою чергу, судом не враховані позитивні характеристики від ОСББ «Буча-Центральний», як і характеристику ФОП ОСОБА_9 з місця роботи, в якій вказано, що обвинувачений характеризується позитивно, під час роботи алкогольними напоями не вживає, в вільний час роботи характеризується позитивно має повагу в колективі, конфліктних ситуацій не виникало. Також, обвинувачений має доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вважає, що вищевказані обставини підтверджують, що всі слідчі дії, відповідно до вимог КПК України, вже проведені, документальні матеріали вилучені, що унеможливлює їх знищення чи спотворення, а отже спростовують можливість впливу на свідків та інших осіб спотворення доказів. Наголошує, що тяжкість вчиненого злочину не є самостійною підставою для обрання запобіжного заходу і підлягає врахуванню у сукупності з іншими обставинами, що характеризують особу, стосовно якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України. Звертає увагу, що будь-яких обґрунтувань реальності процесуальних ризиків, із посиланням на конкретні докази, клопотання не містить. Вважає, що за своїм змістом, заявлені ризики є голослівними та ґрунтуються виключно на його суб'єктивному уявленні про імовірну поведінку особи підозрюваної, яке не ґрунтується на матеріалах даного клопотання.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора на спростування апеляційних доводів захисника, перевіривши матеріали судового провадження та ухвалу слідчого судді в межах ст.404 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, приймаючи рішення про задоволення клопотання органу досудового розслідування про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 слідчим суддею в повній мірі дотримано вимоги ст.ст.177, 178, 183, 194, 197 КПК України.
Відповідно до ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний перевірити обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як убачається з матеріалів провадження, 27.08.2025 до Малинського районного суду Житомирської області надійшло клопотання прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 в кримінальному провадженні №12025060510000186 від 30.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно змісту клопотання, 30 червня 2025 року близько 00 год ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «МАN» моделі «ТGХ 18.440», д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом до нього марки «Коgel» моделі «SN24» державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , рухався у напрямку м. Київ по автодорозі М-07 сполученням «Київ-Ковель-Ягодин», що поблизу с. Липляни Коростенського району Житомирської області.
Так, ОСОБА_7 рухаючись у вказаний час даним транспортним засобом, у вказаному місці автодороги, невірно оцінив дорожню обстановку та умови, не обравши безпечної швидкості руху, стан транспортного засобу і в порушення вимог пунктів 2.9 а), 10.1, 12.1, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України #1306 від 10.10.2001, виїхав на зустрічну смугу руху по якій у той час рухався автомобіль «Мегседе5-Веп7» моделі «У5ргіпієт», державний реєстраційний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_11 , де здійснив зіткнення з передньою частиною вказаного транспортного засобу, спричинивши водію ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді травми голови, тулубу, кінцівок, від яких останній загинув на місці пригоди. Таким чином, порушення водієм ОСОБА_7 вимог пункту 2.9 а). 10.1, 12.1, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.
За результатами аналізу зібраних досудовим розслідуванням доказів 29.06.2025 ОСОБА_7 затримано на підставі ст.208 КПК України і 30.06.2025 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальної правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
01.07.2024 ухвалою Малинського районного суду Житомирської області №283/1633/25 (провадження №91-кс/283/353/2025) щодо ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, починаючи з часу затримання 29.06.2025 до 29.08.2025 включно.
26.08.2025 ОСОБА_7 вручено змінене повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК Україні.
26.08.2025 до Малинського районного суду Житомирської області скеровано обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням останнього вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
26.08.2025 в межах кримінального провадження №12025060510000186 від 30.06.2025 прокурор Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За результатами розгляду цього клопотання, слідчим суддею постановлено оскаржуване рішення.
При цьому, на думку апеляційного суду, клопотання прокурора (з доданими до нього матеріалами) є відповідним вимогам ст.184 КПК України, містить всі визначені кримінальним процесуальним кодексом відомості та обставини, які враховуються при обранні/продовженні міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Істотних порушень вимог КПК України в цій частині не встановлено.
При вирішенні вказаного клопотання, слідчим суддею встановлено, що докази, надані прокурором, свідчать про існування обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, яка дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може бути причетним до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства», № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року).
На переконання апеляційного суду, обґрунтованість підозри ОСОБА_7 підтверджується сукупністю доказів, які були долучені до клопотання прокурора, та об'єктивно на даному етапі кримінального провадження, свідчать про обґрунтованість підозри, оголошеної останньому, і є достатніми для застосування/продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа може бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Крім того, як вважає суд апеляційної інстанції, матеріали провадження об'єктивно вказують на наявність ризиків: можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, вчиняти спроби впливу на учасників кримінального провадження, як і вчинити інші кримінальні правопорушення.
Зокрема, на думку апеляційного суду при обранні запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчим суддею належно враховано тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7 , фактичні обставини його вчинення, тяжкі наслідки, суспільну небезпеку, тощо.
В свою чергу, як убачається з матеріалів провадження, інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.286-1 КК України, згідно з положеннями ст.12 КК України, є тяжким, санкція якого передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 10 років.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, тому апеляційний суд погоджується з тим, що тяжкість можливого покарання може спонукати ОСОБА_7 , переховуватися від органу досудового розслідування чи суду.
В даному випадку, апеляційний суд зважає й на те, що ОСОБА_7 після події намагався зникнути з місця події, однак був виявлений працівниками УПП в Житомирській області, що об'єктивно підсилює процесуальний ризик можливого переховування останнього від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, апеляційний суд погоджується і з наявністю процесуального ризику вчинення підозрюваним спроб протиправного впливу на відповідних учасників кримінального провадження (свідків, потерпілого, інших учасників) будь яким шляхом для зміни, відмови від показів останніх, що в подальшому може негативно відобразитися на встановленні об'єктивної істини по провадженню. При цьому, при встановленні наявності вказаного ризику, апеляційний суд враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від учасників процесу під час судового засідання, крім того, відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Крім того, слід взяти до уваги і обставини інкримінованого кримінального правопорушення, що свідчать про можливість вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень (тяжке правопорушення, що призвело до настання смерті скоєне в стані алкогольного сп'яніння, тощо).
Апеляційні посилання сторони захисту на не доведеність таких ризиків є об'єктивно безпідставними.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що, вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до ст.178 КПК України, врахував фактичні обставини цього кримінального провадження, його характер, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_7 у разі визнання його винним, дані про його особу, тяжкість праворушення, взяв також до уваги наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшились, а тому дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність процесуальної необхідності застосування менш суворого виду запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі.
Докази, які містяться в матеріалах судового провадження, вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра, яка разом з існуючими ризиками, конкретними обставинами провадження та з урахуванням особи обвинуваченого, переконливо виключає можливість обрання відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу.
Матеріали провадження не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.
Також, апеляційний суд приймає до уваги, що жодних розумних гарантій добросовісної поведінки ОСОБА_7 на вказаній стадії кримінального процесу, а ні слідчому судді, а ні апеляційному суду надано не було.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції визнає безпідставними доводи захисника про те, що суд першої інстанції не обґрунтував неможливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, та недоведеність ризиків зазначених в клопотанні прокурора.
Апеляційний суд визнає безпідставними доводи апелянта про наявність у ОСОБА_7 постійного місця проживання та реєстрації, міцних соціальних зв'язків, позитивних характеристик з місця проживання та роботи, як і гарантування обвинуваченим належного дотримання процесуальних обов'язків, що були враховані судом першої інстанції та на переконання апеляційного суду не доводять по-за розумним сумнівом дотримання обвинуваченим відповідної сталої процесуальної поведінки останнього, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.
Тому, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя на підставі всебічно з'ясованих обставин дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
Всі викладені захисником апеляційні доводи були об'єктом дослідження слідчим суддею при продовженні обвинуваченому строку дії запобіжного заходу і ним надана належна оцінка.
Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги на зміну запобіжного заходу не встановлено.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 під час апеляційного розгляду не встановлено.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 28.08.2025, якою продовжено дію раніше обраного запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів до 26 вересня 2025 року включно, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :