Житомирський апеляційний суд
Справа №289/202/25 Головуючий у 1-й інст. Рибнікова М. М.
Номер провадження №33/4805/739/25
Категорія ч. 1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
10 вересня 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Мозгового В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 травня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 травня 2025 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосувавши до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 26 січня 2025 року о 18 год 18 хв у м. Радомишль по вул. Л.Українки, 3, по вул. Мала Житомирська у м. Радомишль ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21072, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що сам факт руху транспортного засобу та, те що він керував ним на відео не зафіксовано, його не доставили в медичний заклад. Суд в своєму рішенні взяв до уваги покази працівників поліції та безпідставно не взяв до уваги висновок від 26.01.2025. Наявний відеозапис не є безперервним, на відеореєстраторі час показує 18:17, а на відеозаписі-18:14.
Вважає, що у його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вина - недоведена.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та адвокат Мозговий В.в. доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 26.01.2025 вбачається, що 26 січня 2025 року о 18 год 18 хв у м. Радомишль по вул. Л.Українки, 3, по вул. Мала Житомирська водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21072, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №230922 від 26.01.2025, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився (а.с. 2); копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3941524 від 26.01.2025 (а.с. 8); акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 виявленні ознаки алкогольного сп'яніння (а.с. 3); розписці про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с. 7 на звороті); розписці про роз'яснення прав та обов'язав, передбачених ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (а.с. 7); наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с. 9).
Слід зауважити, що ОСОБА_1 ознайомився зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього документів, надав пояснення «я відмовився від перевірки так як я не довіряю поліції та зобов'язуюсь сам пройти перевірку на стан алкогольного сп'яніння в Радомишльській ЦРЛ, на момент перевірка, я на автомобілі стояв на узбіччі», але від підпису відмовився.
Також судом першої інстанції допитано свідків.
Допитаний у судовому засіданні поліцейській СРПП ВП №3 Житомирського РУП ОСОБА_2 , попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України, пояснила, що 26.01.2025 під час патрулювання по вул. Малій Житомирській було помічено автомобіль, водій якого, під час повороту на вулицю Плетенецьку, не увімкнув покажчик повороту, а на вул. Л.Українки, на якій його і було зупинено за допомогою проблискових червоно-синіх маячків, не увімкнув правий стоп-сигнал. Водію, яким виявився ОСОБА_1 , було пред'явлено відео з автомобільного відеореєстратора, яким зафіксовано вчинення ним, як водієм автомобіля, порушення ПДР. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, які зазначені у протоколі, та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки автомобіля та у медичному закладі. Водій відмовився від проходження на місці, а у медичному закладі - спочатку погодився, але, коли йому запропоновано сісти у патрульний автомобіль, з метою доставлення до медичного закладу, - відмовився від проходження такого огляду. ОСОБА_1 не заперечував, що керував автомобілем, його пасажир також не повідомляв, що саме він керував автомобілем, як його власник.
Допитаний у судовому засіданні інспектор СРПП ВП №3 Житомирського РУП Тоценко В. В., попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України, пояснив, що 26.01.2025 в екіпажі у складі з ОСОБА_2 , здійснювали патрулювання вулиць у м.Радомишль. Близько 18 год було помічено автомобіль ВАЗ 21072, водій якого, рухаючись по вул. Мала Житомирська, під час повороту на вул. Плетенецьку не увімкнув покажчик повороту, а під час зупинки автомобіля вже по вул. Л.Українки , встановлено, що в автомобілі не працює правий стоп-сигнал. Автомобіль зупинений був за допомогою проблискових маячків. Стосовно водія ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ст. 122 КУпАП. Крім того, поспілкувавшись з водієм ОСОБА_1 , в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки автомобіля або у медичному закладі. ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду, а тому стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України, пояснив, що автомобіль ВАЗ 21072, д.н.з. НОМЕР_1 , знаходиться в його користуванні. У січні 2025 року приїхав додому, де його чекав ОСОБА_1 , з яким він знайомий з дитинства, щоб взяти автомобіль. Це було вперше, а так як автомобіль працює на газу та бензині, він мав показати ОСОБА_1 , як там що працює. Автомобіль не рухався, коли під'їхали працівники поліції, сказали, що в автомобілі не працюють габарити та надалі спілкувались із ОСОБА_1 . Між тим, як він приїхав до дому та тим, коли під'їхали поліцейські, пройшло хвилин 10. Поки він їхав додому патрульна поліція його не зупиняла і позаду нього не рухались.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що сам факт руху транспортного засобу та те що він керував ним на відео не зафіксовано, є необґрунтованими, оскільки на наявному в матеріалах справи відеозаписі убачається, що факт керування автомобілем ОСОБА_1 зафіксовано на відеореєстратор службового автомобіля та нагрудну камеру працівника патрульної поліції, на якому видно як поліцейська машина зупинити автомобіль ВАЗ 21072, д.н.з. НОМЕР_1 за допомогою проблискового маячка синього та червоного кольору, за кермом, якого знаходиться саме ОСОБА_1 , останній не заперечував цього факту на відеозаписі. Крім того, відеозапис періоду руху транспортного засобу до його зупинки та відкриття дверей є безперервним, а тому доводи апеляційної скарги в частині відсутності доказів керування транспортним засобом є необґрунтованими. Будь-яких заперечень щодо дій працівників поліції відносно керування ним транспортним засобом ОСОБА_1 не виказував і навіть після перегляду відеозаписів щодо руху автомобіля з відеореєстратора службового автомобіля.
ОСОБА_1 беззаперечно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, як із застосуванням спецзасобів, так і медичного, при цьому зазначив «я відмовляюсь, складайте протокол», а тому доводи в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги висновок від 26.01.2025 не заслуговують на увагу, оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 поліціянтом складено за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, за що передбачена відповідальність частиною першою статті 130 КУпАП. Відмова водія від проходження ним огляду на стан сп'яніння за змістом положень ч. 1 ст. 130 КУпАП є самостійним складом адміністративного правопорушення, за встановлення якого особа підлягає притягненню до адміністративної відповідальності. Наступне самостійне звернення водія та проходження огляду, не впливає на кваліфікацію правопорушення.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Також, згідно п. 17 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п. 22 Інструкції).
За змістом висновку №3 від 26.01.2025 (а.с. 27) він складений на підставі самозвернення особи, а не за направленням працівників поліції та у відсутності останніх, тому складений лікарем з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та п. 17 Інструкції і є недійсним при розгляді справи про вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, вказаний висновок №3 від 26.01.2025 не є доказами відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.1 30 КУпАП, оскільки протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 складено у зв'язку з відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто за порушення ним п. 2.5 Правил, а не за вчинення адміністративного правопорушення, яке полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Твердження апелянта щодо розбіжності в часі фіксування події між відеореєстратором та бодікамерою поліцейського не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винність ОСОБА_1 в інкриміновано йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови, та є належним та допустимим доказом, оскільки на них зафіксовано фактичні обставини події.
Щодо доводів, що суд в своєму рішенні взяв до уваги покази працівників поліції, то апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 272 КУпАП, як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справ, а тому в судовому засіданні допитані поліцейський СРПП ВП №3 Житомирського РУП ОСОБА_2 , інспектор СРПП ВП №3 Житомирського РУП Тоценко В. В. та свідок ОСОБА_3 , яким були відомі обставини вказаного адміністративного правопорушення, тому вказані доводи є безпідставними.
Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозаписам, як належним та допустимим доказам та які не мають ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи і який відповідає вимогам ст. 251 КУпАП. З урахуванням наведеного, судом першої інстанції надано належну оцінку факту не безперервності відеозапису на предмет його належності та достатності для встановлення обставин справи. Зазначені доводи були предметом розгляду в суді першої інстанції і суд надав їм правильну, повну та неупереджену оцінку, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32)
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 травня 2025 року - змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь