ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 1/42217.12.10
За позовом Приватного підприємства «Підрозділ охорони «Сек'юріті Сервіс України»
До Державного науково-дослідного проектно-вишукувального технологічного інституту «Енергоперспектива»
про стягнення 19 050,50 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Пранципал О.С., довіреність № 1 від 19.11.2010
від відповідача не з'явився
Приватне підприємство «Підрозділ охорони «Сек'юріті Сервіс України»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного науково-дослідного проектно-вишукувального технологічного інституту «Енергоперспектива»(далі -відповідач) про стягнення з останнього 19 050,50 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 63 від 30.10.2009.
Ухвалою суду від 02.12.2010 р. порушено провадження у справі № 1/422 та призначено розгляд на 17.12.2010 р.
15.12.2010 позивач подав до канцелярії суду документи, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
17.12.2010 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, вимог ухвал суду не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Згідно довідки ЄДРПОУ, місце реєстрації відповідача не змінювалось.
Суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами, оскільки позивачем надано всі документи для розгляду справи по суті спору.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Ухвали суду надсилались за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 09.12.2010р., а саме : 04080, м.Київ, вул.Фрунзе 85.
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 63 від 30.10.2009р. (далі -договір), згідно якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуг по охороні приміщень, які розташовані за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе 85, що становить собою восьмиповерхову будівлю, а відповідач відповідно зобов'язався щомісячно сплачувати позивачу грошові кошти за отримані послуги по охороні (п.1.1).
Відповідно до п.3.1 договору сторони домовились про те, що вартість послуг з охорони визначаються сумою за місяць та складає 12 000,00 грн. за один календарний місяць.
Порядок оплати визначений п.3.2 договору, відповідно до якого оплата здійснюється замовником щомісячно в національній валюті України безготівковим способом авансовими розрахунками у розмірі 50% до 15 числа поточного місяця, та 50% згідно Акту виконаних робіт до 3 числа наступного місяця шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.
За домовленістю сторін, наведений договір було розірвано з 16.09.2010 згідно листів № 12 від 16.08.2010 та 09/2010 від 10.09.2009, проте відповідач не розрахувався за попередні періоди, під час дії договору надання послуг, внаслідок чого у нього перед позивачем утворився борг у розмірі 18000,24 грн., що підтверджується актами здачі приймання робіт (надання послуг) № 55 від 31.08.2010 та № 72 від 15.09.2010 які підписані та завірені печатками обох підприємств, а копії залучені до матеріалів справи.
Станом на день подачі позову до суду борг відповідача перед позивачем складає 18000,24 грн.
В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 19050,50 грн. боргу, а саме: 18000,24 грн. -основного боргу, 314,66 грн. -пені, 121,80 грн. -3% річних, 613,80 грн. -інфляційних збитків, та покласти на відповідача судові витрати.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав, взятих на себе договором зобов'язань, заборгованість в сумі 16967,93 грн. не сплатив.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.
Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань по оплаті за поставлений позивачем товар доведена матеріалами справи.
Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 190,50 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача..
Керуючись ст.ст. 173, 181, 193, ГК України, ст.ст.11, 525, 526, 530, 629 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного науково-дослідного проектно-вишукувальний технологічний інститут «Енергоперспектива»(04080, м.Київ, вул. Фрунзе 85, код ЄДРПОУ 00132285) на користь Приватного підприємства «Підрозділ охорони «Сек'юріті Сервіс України»(04070, м.Київ, вул. Боричів Тік 35, код ЄДРПОУ 32594497) 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. 24 коп. -основного боргу, 314 (триста чотирнадцять) грн. 66 коп. - пені, 121 (сто двадцять одну) грн. 80 коп. -3% річних, 613 (шістсот тринадцять) грн. 80 коп. -інфляційних збитків, держмито у розмірі 190 (сто дев'яносто) грн. 50 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.
Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.І.Мельник
(Дата складання повного тексту рішення 23.12.2010р. )