ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 49/11708.12.10
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»
До Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»
Про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 17 379,20 грн.
Суддя Митрохіна А.В.
Представники:
Від позивача Шупик О.А. -за дов. № 223 від 29.04.2010р.
Від відповідача не з'явилися
Рішення приймається зазначеною датою, оскільки розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 17 379,20 грн., крім того 173,20 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «Страхова компанія «УНІКА»на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 221002/4002/0000018 від 30.04.2010р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Мітсубіші Лансер»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «ЗАЗ»(реєстраційний номер НОМЕР_2), яким скоєно ДТП, застрахована ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/1297477), а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2010р. було порушено провадження у справі № 49/117 та призначено розгляд справи на 08.11.2010р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2010р. та від 24.11.2010р. розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.
Представник позивача у судове засідання 08.12.2010 з'явився, надав пояснення по справі та надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 3 377,95 грн. суму збитків в порядку регресу та судові витрати.
Відповідач в судові засідання 08.11.2010 та 24.11.2010 не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 49/117 від 22.10.2010 року не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.
Про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.
Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -
30 квітня 2010 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА», яке є правонаступником ЗАТ «Страхова компанія «УНІКА»(далі - Страховик) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 221002/4002/0000018 (далі -Договір)
Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Мітсубіші Лансер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема -пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідний страховий випадок настав 16.07.2010 в м. Бровари на вулиці Київській, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Мітсубіші Лансер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням Страхувальника, який в свою чергу здійснив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ»державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2. (поліс № ВС/1297477), яким керував ОСОБА_3.
В результаті ДТП автомобіль «Мітсубіші Лансер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на ім'я Страхувальника (копія довідки в справі).
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника (на рахунок ОСОБА_1) страхове відшкодування в розмірі 17 379,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 020489 від 10.08.2010р. (копія платіжки в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 00048510 від 07.08.2010р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.08.2010р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_2 застраховано її цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ЗАЗ»державний реєстраційний номер НОМЕР_2, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1297477 (тип договору -1, належним чином засвідчена копія полісу містяться в матеріалах справи).
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з Роговим Андрієм Миколайовичем полісу № ВС/1297477 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану ОСОБА_3 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «ЗАЗ»державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_3, транспортного засобу ЗАЗ»державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Як визначено зі звіту № 7461 від 29.07.2010р. (копія звіту в справі) вартість матеріального збитку, що був заподіяний власнику автомобіля Мітсубіші Лансер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що відбулося 16.07.2010р., становить: 18 103,21 грн. -з ПДВ, 15 086,01 грн. -без ПДВ.
З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що полісом № ВС/1297477 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25 500,00 грн., сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_3, транспортного засобу ЗАЗ»державний реєстраційний номер НОМЕР_2, складає: 17 379,20 грн. (розрахунок суми страхового відшкодування вбачається зі змісту позовних матеріалів).
Позивачем в порядку досудового врегулювання спору 08.09.2010р. відповідачу була направлена регресна вимога на виплату страхового відшкодування № 1323 (копія вимоги в справі). Факт надсилання вимоги позивачем та отримання її відповідачем, що підтверджується відміткою останнього про вхідну кореспонденцію № 7а-2090 (відтиск відмітки вбачається зі змісту регресної вимоги). Позивач зазначає, що на відповідну вимогу відповідач ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок позивача не провів.
Згідно статті 9 Закону України «Про страхування»страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Страхова сума, визначена в полісі обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України № ВС/1297477 становить 25 000,00 грн. Франшиза визначена в розмірі 510 грн. (сума, яка при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну третіх осіб, вираховується із суми відшкодування).
Представник позивача у судовому засіданні 08.12.2010р. подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 3 377,95 грн. суму збитків в порядку регресу та судові витрати. Посилаючись на те, що 12.11.2010 Відповідачем було перераховано на банківський рахунок Позивача грошові кошти у розмірі 13 491,25 грн., тому провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК.
На дату винесення рішення сума страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем на рахунок позивача проведена частково, а відповідно до Закону України «Про страхування»відшкодуванню підлягає оцінена шкода, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі -3 377,95 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу відшкодування в чітко визначений законом строк.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача 3 377,95 грн. шкоди в порядку регресу є обґрунтованою та законною, була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач в судове засідання не з'явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.
Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, п.1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
1. В частині стягнення з Відповідача основного боргу у сумі 13 491,25 грн. провадження припинити.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі гарант»(01042, м. Київ, Печерський район, провулок Новопечерський, будинок, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, п/р 26500455 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 20033533) 3 377,95 грн. шкоди в порядку регресу, крім того 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А. В. Митрохіна
Дата підписання рішення 20.12.2010