ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/18110.11.10
За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудуніверсал"
Про стягнення 102 632,61 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Гаркавенко С.В.- предст. (дов. № Д07/2010/06/03-1 від 03.06.2010 р.)
Від відповідача не з'явилися
Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудуніверсал" про стягнення грошових коштів у розмірі 102 632,61 грн. (95 173,00 грн. -основний борг, 5 664,19 грн. -збитків від інфляції, 1 795,42 грн. -3% річних) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 330615 від 16.02.2009 р.
Ухвалою суду від 04.08.2010 р. порушено провадження у справі № 12/181 та призначено розгляд справи на 01.09.2010 р.
В судове засідання 01.09.2010 р. представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи № 12/181 було відкладено на 17.09.2010 р. в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних доказів
В судове засідання 17.09.2010 р. представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи № 12/181 було відкладено на 10.11.2010 р.
В судовому засіданні 10.11.2010 р. представник позивача надав суду докази того, що відповідач сплатив суму основного боргу. Зокрема надав суду розрахунок основного боргу за теплову енергію по договору № 330615 у якому зазначено, що надходження коштів в листопаді 2010 р. становлять 95 173,00 грн. Таким чином, відповідач повністю сплатив суму основного боргу.
Також, в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в частині стягнення суми інфляційної складової боргу та трьох відсотків річних, оскільки відповідачем борг сплачено вже після порушення провадження у справі.
Представник відповідача у судове засідання 10.11.2010 р. не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Крім того, в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою ст. 93 ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Приписами ст. 77 ГПК України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак ст. 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 10.11.2010 р. та за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
16 лютого 2009 року між Позивачем - Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східбудуніверсал»(Відповідач) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 330615 (далі - Договір), відповідно до умов якого Позивач (Постачальник) зобов'язується постачати теплову енергію Відповідачу (Споживачу) для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Відповідач (Споживач) зобов'язується отримати її та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п. 2.2.1, та п. 2.3.1 Договору).
Відповідно до п. 5.1. Договору облік споживання «Абонентом»теплової енергії проводиться по приладах обліку.
У відповідності до п. 5 Додатку 4 до Договору, «Абонент»щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 1 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду.
Відповідно до п. 2 Додатку 4 до Договору, Відповідач до початку розрахункового періоду здійснює оплату вартості заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.
Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за Договором, тоді як Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.03.2009 р. до 01.07.2010 р. у нього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 95 173,00 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу та обліковими картками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 95 173,00 грн. Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Східбудуніверсал" у встановлений Договором строк не виконав.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України.
В судовому засіданні 10.11.2010р. представник позивача надав суду докази того, що відповідач сплатив суму основного боргу. Зокрема надав суду розрахунок основного боргу за теплову енергію по договору № 330615 у якому зазначено, що надходження коштів в листопаді 2010 р. становлять 95 173,00 грн. Таким чином, відповідач повністю сплатив суму основного боргу.
Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи наведене, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 95 173,00 грн. основного боргу за спожиту енергію підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Як визначено ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить -5 664,19 грн., 3% річних -1 795,42 грн.
Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків від інфляції в розмірі 5 664,19 грн. та 3% річних в розмірі 1 795,42 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. п. 1-1 п. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Східбудуніверсал” (02092, м. Київ, вул. Машиністівська, 1б, код ЄДРПОУ 25391970) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (04050, м. Київ, вул. Мельникова 31, код ЄДРПОУ 26187763) 1 795,42 грн. (одну тисячу сімсот дев'яносто п'ять гривень 42 копійок) -3% річних, 5 664,19 грн. (п'ять тисяч шістсот шістдесят чотири гривні 19 копійок) -інфляційних втрат, держмито в розмірі 1 026, 33 коп. (одна тисяча двадцять шість гривень 33 копійок), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість гривень).
3. В частині стягнення основного боргу у розмірі 95 173,00 грн. -провадження припинити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В. Прокопенко