Рішення від 14.12.2010 по справі 11/399

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/39914.12.10

За позовомАкціонерного товариства закритого типу "Веста"

до 1) Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація",

2) Київської міської ради

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Національний комплекс "Експоцентр України"

провизнання права власності

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Мишастий А.О., Пономарьов П.О. -представники

від відповідача-1Комарницький В.С. -представник

від відповідача-2Волошенюк О.М., Дудник Л.В., Шинкаренко Я.В. -представники

від третьої особи-1Ільюшина І.В. -представник

від третьої особи-2Північук Л.І. -представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу "Веста" про визнання за позивачем права власності на незавершене будівництвом кафе на 50 місць, що розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає себе власником спірного майна, оскільки у процесі приватизації ним було придбано спірний об'єкт на підставі договору № 000505/30 від 29.03.1996 купівлі-продажу державного комунального майна. Також на підтвердження права власності на спірне майно позивач зазначає, що спірне майно обліковується на його балансі.

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (далі - відповідач-1) проти позову заперечує та зазначає, що рішенням Київської міської ради № 103/103 від 28.08.2008 незавершене будівництвом кафе на 50 місць закріплено на праві господарського відання за відповідачем-1. Вказане рішення прийняте пізніше, ніж позивачем був укладений договір купівлі-продажу, а тому, у випадку порушення ним прав позивача, останній міг би звернутись до Київської міської ради з позовною заявою про визнання незаконними рішень для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Київська міська рада (далі - відповідач-2) проти позову заперечує та зазначає, що згідно інвентаризаційного опису, протоколу № 2 від 09.09.1995 та рішення Київської міської ради № 58 від 18.04.1995 спірне майно не підлягає приватизації. Крім того, при укладенні договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі до об'єктів, що приватизуються позивачем, не увійшов об'єкт -незавершене будівництвом кафе на 50 місць.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (третя особа-1) вважає помилковою думку позивача з приводу того, що незавершене будівництвом кафе на 50 місць належить йому на праві власності, оскільки в 1995 році приватизація цього об'єкта була заборонена рішенням Київської міської ради № 58 від 18.04.1995.

Національний комплекс "Експоцентр України" (третя особа-2) проти позову заперечує та зазначає, що в складі державного майна , яке придбавалось позивачем за договором купівлі-продажу, не має незавершеного будівництвом кафе на 50 місць.

05.11.2010 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про витребування від Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" довідки про процентну готовність спірного об'єкту.

Розглянувши заявлене клопотання про витребування доказів та дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з підстав необґрунтованості, оскільки клопотання позивача про витребування доказів не відповідає вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, органи приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 30.06.1995 № 784-р було зареєстровано заяву товариства покупців трудового колективу Орендного виробничо-комерційного підприємства "Веста" (підрозділ №3), юридична адреса 252085, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 1 на приватизацію.

Відповідно до наказу № 1 Структурного підрозділу № 3 Орендного виробничо-комерційного підприємства "Веста", затвердженого В.о. начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, та виданого на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 31.08.1995 № 1164-Ін, було створено комісію з інвентаризації та оцінки вартості майна та зобов'язано комісію з інвентаризації та оцінки вартості майна до 20.09.1995 подати до регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву протокол про результати інвентаризації (інвентаризаційні форми, передаточний баланс станом на 01.09.1995 та акт оцінки вартості майна станом на 01.09.1995).

За результатами роботи комісії з інвентаризації та оцінки вартості майна було складено інвентаризаційний опис товарів, матеріалів та тари станом на 01.09.1995, в який увійшло незавершене будівництвом кафе на 50 місць - загальною вартістю 22.272.018.363 крб.

Крім того, було складено відомість розрахунків відносної вартості незавершеного будівництва будівель, споруд і передавальних пристроїв станом на 01.09.1995, з якої також вбачається, що до активів орендного виробничо-комерційного підприємства "Веста" входить кафе на 50 місць, проектно-кошторисна документація та будівельно-монтажні роботи, всього відновна вартість незавершеного будівництва становила 37.267.533.100,00 крб.

Також був складений передаточний баланс орендного виробничо-комерційного підприємства "Веста" підрозділ № 3 станом на 01.09.1995, відповідно до якого до балансу підприємства, серед інших активів входили незавершені капітальні вкладення вартістю 22.272.018,4 крб.

09.09.1995 було складено Протокол № 2 засідання Інвентаризаційної комісії структурного підрозділу № 3 ОВКП "Веста", до якого увійшов інвентаризаційний опис незавершеного будівництва вартістю 372675533100 крб.

Зазначений протокол № 2 засідання Інвентаризаційної комісії 27.03.1996 затверджений начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Києву.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції чинній на момент приватизації) Фонд державного майна України, Верховна Рада Республіки Крим та місцеві Ради народних депутатів визначають об'єкти малої приватизації, ціна продажу яких шляхом викупу або початкова ціна продажу на аукціоні, за конкурсом встановлюється з урахуванням відновної вартості та потенційної прибутковості підприємства або ринкових цін на його майно на підставі експертної оцінки.

Республіканським науково-дослідним центром ціноутворення в будівництві держкоммістобудування України "Цінобуд" у 1996 році складено звіт про експертну оцінку вартості об'єкта приватизації - орендне виробничо-комерційного підприємства "Веста" (цілісний майновий комплекс підрозділу № 3).

27.03.1996 начальником Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву затверджено висновки експерта про вартість об'єкта експертної оцінки, згідно з яким вартість об'єкта експертної оцінки становить на 01.09.1995 - 2 035 459 карбованців, у тому числі -будівлі та споруди, що приватизуються -1 552 408 тис. крб.; основні засоби, здані в оренду (крім будівель та споруд) -202 927 тис. крб.; амортизаційні відрахування -31 922 тис. крб.; оборотні засоби здані в оренду -248 191 тис. крб.; дооцінка дорогоцінних металів - 11 тис. крб.

29.03.1996 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (продавець) та Товариством покупців членів трудового колективу структурного підрозділу №3 Орендного виробничо-комерційного підприємства "Веста" (покупець) укладено Договір № 000505/30 купівлі-продажу державного комунального майна.

За умовами вказаного Договору продавець продав, покупець купив державне майно структурного підрозділу №3 Орендного виробничо-комерційного підприємства "Веста", який знаходиться за адресою: 252085, м. Київ, вул. Заболотного, 15.

11.06.1996 між продавцем та покупцем за Договором № 000505/30 від 29.03.1996 було підписано Акт № 297 прийому-передачі майна структурного підрозділу № 3 орендного виробничо-комерційного підприємства "Веста".

Згідно з п. 1.1 Статуту Акціонерного товариства закритого типу "Веста" останнє створено на базі приватизованого майна структурного підрозділу № 3 орендного виробничо-комерційного підприємства "Веста" (договір купівлі-продажу від 29.03.1996 № 000505/30, акт прийому-передачі майна № 297 від 11.06.1996) і є правонаступником орендного виробничо-комерційного підприємства "Веста".

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що на підставі всіх вищезазначених документів позивач вважає себе власником незавершеного будівництвом кафе на 50 місць, що розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 1.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент приватизації підприємства) товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Згідно з положеннями ст. 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

За приписами ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

За приписами ст. 391 Цивільного кодексу України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном, а на підставі ч. 1 ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права власності.

Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності.

Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно.

Це може випливати із представлених ним доказів, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку, це стосувалося Акціонерного товариства закритого типу "Веста", який мав довести приналежність йому спірного майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (в редакції чинній на час проведення приватизації) приватизація державного майна, що перебуває у власності Республіки Крим і адміністративно-територіальних одиниць, здійснюється на основі відповідних республіканської (Республіки Крим) і місцевих програм приватизації, затверджуваних Верховною Радою Республіки Крим, місцевими Радами народних депутатів, а також на основі нормативних актів, що приймаються ними на виконання програм приватизації.

Згідно рішення Київської міської ради народних депутатів "Про забезпечення приватизації майна підприємств державної власності в м. Києві" № 98 від 18.04.1995 незвершене будівництвом кафе на 50 місць по вул. Глушкова, 1 включено до переліку майна, яке не підлягає приватизації у 1995 році.

У Звіті про експертну оцінку вартості об'єкта приватизації -орендне виробничо-комерційного підприємства "Веста" (цілісний майновий комплекс підрозділу № 3) зазначено, що в складі цілісного майнового комплексу ОВКП "Веста" наявне незавершене будівництвом кафе на 50 місць, яке не підлягає приватизації. Фактично виконаний обсяг робіт на 01.09.1995 склав 456,4 тис. крб., з урахуванням індексів збільшення вартості в залежності від строків виконання робіт вартість незавершеного будівництвом об'єкта складає 32 267 533 тис.крб.

Як вбачається з висновку експерта про вартість об'єкта експертної оцінки, затвердженого 27.03.1996, начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, незавершене будівництвом кафе не увійшло до складу вартості об'єкта оцінки.

Позивач, у поясненнях на відзив, що надійшли до суду 19.11.2010, зазначає, що оскільки згідно рішення ради спірне майно не підлягало приватизації у 1995 році, а експертна оцінка вартості об'єкта експертної оцінки триватиме декілька місяців, ним 17.08.1995 укладено угоду з Фондом держмайна на проведення експертної оцінки, задля того щоб у наступному (1996 році) провести приватизацію цього комплексу.

Судом зазначене твердження позивача не приймається, оскільки доказів на підтвердження того, що Київською міською радою було прийнято рішення про включення спірного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у 1996 році суду не надано.

Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу УРСР (чинного на момент укладення договору купівлі-продажу) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Відповідно до п. 1.1 Договору № 000505/30 від 29.03.1996 згідно з протоколом інвентаризації майно підприємства включає в себе його активи й пасиви, інвентар, обладнання, устаткування, будівля: в т.ч. цех тіста -будинок одноповерховий, площею 187,6 кв.м по вул. Заболотного, 15.

Згідно Акту № 297 прийому-передачі від 11.06.1996 продавець передав, а покупець (позивач) прийняв куплене ним державне майно структурного підрозділу № 3 орендного виробничо-комерційного підприємства "Веста" вартістю 2 035 459 000 крб., у тому числі:

вартість оборотних засобі з вирахуванням кредиторської заборгованості -248 191 000 крб.;

амортизаційні відрахування -31 922 000 крб.;

нематеріальні активи невідображені в балансі -11 000 крб.;

основні засоби по залишковій вартості -1 755 335 000 крб.

у тому числі цех тіста (нежитлова будівля) площею 187,6 кв.м -297 021 000 крб.

Таким чином, при укладенні Договору № 000505/30 від 29.03.1996 та акту № 297 приймання-передачі від 11.06.1996 на незавершене будівництвом кафе на 50 місць, що розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 1 не увійшло до складу об'єктів, що приватизувались позивачем.

Перебування спірного майна на балансі Акціонерного товариства закритого типу "Веста" не є безспірною ознакою права власності позивача на вказане майно, оскільки баланс підприємства не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства, а є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем не надано належних доказів того, що Акціонерне товариство закритого типу "Веста" набуло право власності на незавершене будівництвом кафе на 50 місць, що розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 1, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв'язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 21.12.2010

Попередній документ
13015374
Наступний документ
13015376
Інформація про рішення:
№ рішення: 13015375
№ справи: 11/399
Дата рішення: 14.12.2010
Дата публікації: 25.12.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання засновницьких (установчих) документів недійсними