ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 47/52614.12.10
За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»
До Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія «Автограф»
Про стягнення 71 076,24 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін:
Від позивача: Косович І.А. -предст. (дов. у справі);
Від відповідача: не з'явився;
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 60 331,47 грн. страхового відшкодування, 10 744,77 грн. пені, а також судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міст Києва від 15.11.2010 було порушено провадження у справі № 47/526, розгляд якої призначено на 07.12.2010.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.12.2010 розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, було відкладено на 14.12.2010.
В судовому засіданні 14.12.2010 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що 08.05.2008 між відповідачем та третьою особою, ОСОБА_1. було укладено договір страхування від нещасних випадків НВ №000044 згідно умов якого об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з життям здоров'ям та працездатністю, вигодонабувачем за даним договором є КРД «Райффайзен Банк Аваль». ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_1. потрапила в ДТП в результаті якої від отриманих травм загинула на місці. В зв'язку з настанням страхового випадку, позивач, як вигодонабувач за договором страхування від нещасних випадків НВ №000044, звернувся до відповідача за виплатою страхового відшкодування, однак відповідачем страхова виплата здійснена не була, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми боргу. Також позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь, за неналежне виконання зобов'язання, пеню в сумі 10 744,77 грн.
Відповідач своїх представників в судові засідання 07.12.2010, 14.12.2010 не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою юридичного місцезнаходження. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи від 07.12.2010.
В судовому засіданні 14.12.2010 представнику позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
08.05.2008 між позивачем ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», як кредитодавцем, правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та гр. Давіденко Оленою Петрівною, як позичальником було укладено кредитний Договір №2203863311 (далі кредитний Договір), відповідно до умов якого банк надав, а позичальник отримав кредит в сумі 9 956,00 доларів США для придбання автомобіля.
Відповідно до п. 9.3 кредитного Договору сторони погодили, що позичальник зобов'язаний здійснити на користь кредитора зокрема такий вид страхування, як страхування життя позичальника (або страхування позичальника від нещасних випадків) на користь та на вимогу кредитора, в сумі не меншій, за суму кредиту, та надати кредитору документ, що підтверджує сплату страхових платежів в повному обсязі.
08.05.2008 між позивачем ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», як заставодержателем правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та гр. Давіденко Оленою Петрівною, як заставодавцем, в якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором №2203863311 від 08.05.2008, укладено договір застави транспортного засобу №29364/7137/322904 (далі Договір застави) предметом якого є автомобіль марки Dewoo Matiz, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.
Відповідно п.4.1 Договору застави, сторони погодили, що в разі настання щодо предмету застави страхового випадку, страхове відшкодування повинно виплачуватись заставодержателю в рахунок виконання зобов'язань, забезпечених заставою.
08.05.2008 між відповідачем, ЗАТ СК «Автограф», як страховиком та третьою особою, ОСОБА_1., як страхувальником, було укладено договір страхування від нещасних випадків НВ №000044 згідно умов якого об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з життям здоров'ям та працездатністю, вигодонабувачем за даним договором є КРД «Райффайзен Банк Аваль», строком дії з 09.05.2008 по 08.05.2009, страхова сума складає 50 280,00 грн.
Умовами договору сторонами було погоджено, що до переліку страхових випадків включено смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.
Відповідно до договору страхування від нещасних випадків НВ №000044 сторони дійшли згоди, що у разі смерті (загибелі) застрахованої особи внаслідок нещасного випадку вигодонабувачу здійснюється страхова виплата у розмірі 100% страхової суми (3.1.1), за кожну добу затримки страхової виплати застрахованій особі або вигодо набувачу виплачується неустойка (штраф,пеня) у розмірі однієї облікової ставки НБУ (п.3.7).
Відповідно до свідоцтва про смерть №НОМЕР_2 ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
01.08.2008 відповідач звернувся до позивача з листом про надання інформації щодо наявної суми заборгованості ОСОБА_1. за кредитним договором укладеним з позивачем, в зв'язку з настанням ІНФОРМАЦІЯ_1 страхового випадку.
18.11.2008 позивач звернувся до відповідача з вимогою про виплату вигодонабувачу страхового відшкодування в розмірі 50 280,00 грн. Дана вимога отримана відповідачем 27.11.2008 про, що свідчить копія повідомлення про вручення №6537778.
Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною 2 статті 985 Цивільного кодексу України встановлено, що страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача).
Відповідно до статті 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові.
Відповідно до вимог статті 992 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 20 Закону України «Про страхування», у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про страхування»страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов'язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи.
Статтею 9 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхові виплати за договором страхування життя здійснюються в розмірі страхової суми (її частини) та (або) у вигляді регулярних, послідовних виплат обумовлених у договорі страхування сум (ануїтету).
Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996 року, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Пунктом 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що третя особа ОСОБА_1., майнові інтереси пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю якої застраховані у відповідача згідно договору страхування від нещасних випадків НВ №000044 від 08.05.2008 вигодонабувачем за яким є позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 потрапила в ДТП та від отриманих травм загинула на місці, а відповідно до п. 1.4.3 договору страхування дана обставина є страховим випадком.
Також враховуюче те, що відповідно до п.3.1.1 договору страхування, відповідач у разі смерті застрахованої особи, внаслідок нещасного випадку, зобов'язаний здійснити страхову виплату у розмірі 100% страхової суми вигодонабувачу, тобто КРД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», суд дійшов висновку, що позивач на підставі даного пункту Договору страхування та ст.985 Цивільного кодексу України, набув право на страхове відшкодування в межах визначеної договором страхування страхової суми. Оскільки, договором страхування чітко не встановлений строк здійснення виплати суми страхового відшкодування вигодо набувачу, позивач, на підставі ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України має право вимагати виконання обов'язку відповідача у будь який час, а в даному випадку в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги про виплату заборгованості, яка була пред'явлена позивачем 18.11.2008 про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого відправлення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування є обґрунтованою та законною, була доведена позивачем належними та допустимими доказами, однак є такою що підлягає задоволенню частково в межах визначеної договором страхування страхової суми , а саме в розмірі 50 280, 00 грн., оскільки відповідно до статті 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування. Крім того, ані кредитним договором, ані договором застави, ані договором страхування, ані чинним законодавством України не передбачений обов'язок відповідача (страхувальника) здійснювати погашення суми заборгованості за кредитним договором, що був укладений між кредитодавцем (позивачем) та позичальником (третьою особою Давіденко О.П.).
Також судом розглянуто позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 10 744,77 грн.
Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 343 ч.2 Господарського кодексу України встановлює, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до вимог ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано
Суд, враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання щодо своєчасного та в повному обсязі здійснення сплати страхового відшкодування, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість, то суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми пені законною та обґрунтованою.
Суд враховує і те, що договором страхування чітко не встановлений строк здійснення страхової виплати страховиком на користь вигодонабувача, а тому строк виплати страхового відшкодування визначається згідно вимог чинного законодавства, зокрема ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України, яка встановлює обов'язок боржника виконати зобов'язання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги (у даному випадку -вимоги від 18.11.2008), тобто у строк до 23.11.2008 включно.
Судом перевірено розрахунок позивача суми пені та відповідно до розрахунку суду сума пені яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає: 3008,53 грн. (50 280,00 грн. х 12% облікова ставка НБУ) : 365 х 182 (дні прострочення відповідно до вимог ч.6 ст. 232 ГПК України з 23.11.2008 по 25.04.2009).
З огляду на вищенаведене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума страхового відшкодування в розмірі 50 280,00 грн., сума пені в розмірі 3008,53 грн. В інший частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Автограф»(код ЄДРПОУ 34616133, місцезнаходження: 01103 м. Київ, вул. Кіквідзе, 11) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(код ЄДРПОУ 14305909, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9) в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(код ЄДРПОУ 23494105, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Пирогова,7-7Б) суму страхового відшкодування у розмірі 50 280 (п'ятдесят тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп., 3 008 (три тисячі вісім) грн. 53 коп. пені, а також 532 (п'ятсот тридцять дві) грн. 89 коп. витрат по сплаті державного мита та 176 (сто сімдесят шість) грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовити.
3 Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р.Станік
дата складання повного тексту рішення -20.12.2010