ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83
21 грудня 2010 р. Справа № 3/125
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.
При секретарі судового засідання Ковалюку С.Я.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Івано-Франківської міської ради вул.Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76000
до відповідача: Івано-Франківського міського спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України вул. Довга, 60, м. Івано-Франківськ, 76000
про стягнення збитків в сумі 90 761 грн. 68 коп.
За участю представників:
Від позивача представники не з'явилися.
Від відповідача: Круцик С.Т. - директор, довідка з ЄДРПОУ АА № 025094
Від відповідача: Гунчак О.О. - представник, (довіреність № б/н від 17.11.10р.)
встановив:
Івано-Франківська міська рада звернулась в суд з позовом до Івано-Франківського міського спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України про стягнення збитків у розмірі 90 761 грн. 68 коп.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 90 761 грн. 68 коп., які виникли внаслідок використання відповідачем земельної ділянки загальною площею 1,0182 га на вул.Набережна ім. В.Стефаника.
Відповідач в письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивач збільшив розмір орендної плати в односторонньому порядку всупереч нормам діючого законодавства і без відповідних обґрунтувань.Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За визначенням ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Статтями 13, 14, 19 Закону України „Про плату за землю” визначено в якості підстав для нарахування земельного податку дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності -договір оренди такої земельної ділянки.
Частиною 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" від 10.06.1998 р. встановлено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати на земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").
З аналізу викладених законодавчих норм, які регулюють сплату орендної плати за землю, вбачається обов'язковість здійснення орендної плати виключно на умовах, узгоджених сторонами договору оренди землі, а будь-які зміни орендної плати у грошовому виразі вимагають погодження сторін, а в разі не досягнення згоди з цього приводу це питання вирішується в судовому порядку, як це передбачено ст. ст. 23, 30 Закону України „Про оренду землі”.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін в обґрунтування своїх доводів та заперечень, суд встановив наступне.
Вимога позивача про стягнення збитків в розмірі 90761 грн. 68 коп. задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Отже, підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків є правопорушення, яке складається з таких складових елементів: реальна шкода, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки, тобто вина та причинний зв'язок між ними. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст.ст.611,623 Цивільним кодексом України, ст.ст.216,217,224 Господарського кодексу України.
Терміном “збитки” позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок -це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище -наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.
За змістом норм ст.ст.611, 623 Цивільного кодексу України встановлені договором або законом такі правові наслідки, як відшкодування збитків і, які є мірою цивільно - правової відповідальності.
Аналогічно до наведених вище норм Цивільного кодексу України, нормами Господарського кодексу України передбачено настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків за порушення господарського зобов'язання (ст.ст.216,217,218,224,226 ГК України).
Позивачем не доведено належними засобами доказування наявність вини та протиправної поведінки відповідача, та причинно-наслідкового зв"язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача у розмірі, заявленому до стягнення.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про плату за землю" - використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку та орендної плати.
Відповідно до ст.27 закону України "Про плату за землю" контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати здійснюється органами державної податкової служби. Відповідач подав суду довідки №47646/15-341 від 20.09.07; №65359/15-341 від 20.11.08 р.; 9454/10/15-308/2652 від 01.04.09 р. та №3076/10/15-308/9404 від 08.12.10 р. видані Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську, відповідно до яких за відповідачем не числиться відповідна заборгованість .
Крім того, суд погоджується з доводами відповідача про те, що підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам визначені ст.156 Земельного кодексу України, а порядок їх відшкодування - п.2 ст.157 Земельного кодексу. На підставі наведених норм права Кабінет Міністрів розробив Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам /затверджений постановою КМ України від 19.04.1993р. № 284/. Відповідно до п.2 названого Порядку - розмір збитків визначається комісіями, які створюються Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд приймає до уваги тільки ті докази, які мають значення для справи.
Проте, в спірному випадку при заявленні вимоги про стягнення збитків суду не подано відповідних актів, створених в установленому порядку, комісій. Таким чином, враховуючи, що порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам регламентовано - суд не може взяти до уваги докази позивача, які не відповідають визначеному механізму.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджується факт заподіяння відповідачем збитків у вигляді недоотриманої плати до державного бюджету.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, в порушення норм ст.ст. 32-34 ГПК України позивачем не надано доказів, які стверджують протиправність дій відповідача, а сума нарахованих збитків є неправомірною з підстав, які наведені вище. Отже, підстави для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, відсутні.
Таким чином, у суду в наявності всі підстави для відмови в позові.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 224 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові Івано-Франківської міської ради до Івано-Франківського міського спортивно - технічного клубу товариства сприяння обороні України / вул.Довга, 60 м.Івано-Франківськ, 76000/ про стягнення збитків в сумі 90 761 грн. 68 коп. відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Фрич М.М.
повне рішення складено 23.12.10
Документ виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ 23.12.10