Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "21" грудня 2010 р.Справа № 9/1399
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Алексєєва М.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Чепура М.В. дов.б/н від 15.11.2010року
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НВК" (с.Сусли, Новоград-Волинський район Житомирська область)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Житомир)
про стягнення 5799,26
Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні від 14.12.2010року до 21.12.2010року оголошувалась перерва.
Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 5799,26 грн., з яких 4280,00 грн. основного боргу за поставлений товар, 830,49 грн. пені, 560,02 грн. втрати від інфляції, 128,75 грн. 3% річних.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу від №12-с-01-07-09 від 01.07.2010року., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.
Після оголошеної перерви в судове засідання, яке відбулося 21.12.2010року позивач надав уточнений розрахунок нарахованих штрафних санкцій.
Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, приймається господарським судом та ухвалюється вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 4691,06грн.
Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НВК" - продавець (позивач у справі) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - покупець (відповідач у справі) договору купівлі-продажу товару ( щебеню гранітного та відсіву) за №12-с-01-07-09 від 01.07.2009р. (а.с. 7-9), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 199776,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №ТР-0002311 від 29.09.2009року, №ТР-0002305 від 28.09.2009року, №ТР-0002301 від 27.09.2009року, №ТР-0002299 від 26.09.2009року, №ТР-0002297 від 25.09.2009року, №ТР-0002294 від 24.09.2009року. №ТР-0002289 від 23.09.2009року, №ТР-0002284 від 22.09.2009року, №ТР-0002280 від 21.09.2009року№ТР-0002271 від 19.09.2009року, №ТР-0002269 від 18.09.2009року№ТР-0002245 від 10.09.2009року, №ТР-0002243 від 09.09.2009року( а.с. 18-24), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
Відповідно до п.2.1 Договору, асортимент товару визначається специфікацією, яка є невід'ємною частиною даного Договору та рахунками, які виставляє Продавець на оплату Покупцю згідно його заявок.
Згідно з п.6.1, 6.2 Договору оплата за товар здійснюється Покупцем в безготівковому вигляді шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Продавця. Покупець проводить попередню 100% оплату товару згідно рахунку, який виставлений Продавцем .
Відповідно до пунктів 6.3 6.4 Договору термін проведення Покупцем платежів - не більше 2 (двох) робочих днів від дати рахунку, у разі, якщо Покупцю було відвантажено товару більше, ніж він оплатив за рахунком, така різниця має бути погашена протягом 2 (двох) банківських днів з дати відвантаження товару. Оплата різниці здійснюється на підставі відповідного рахунку чи накладної.
В зв'язку із неповним проведенням розрахунків за поставлений товар позивач направив на адресу відповідача претензію від 26.08.2010р. за №30 (а.с.14-15) з вимогою оплатити суму боргу в розмірі 4280,00грн., однак останній залишив її без відповіді та задоволення.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Разом з тим, доказів виставлення відповідачу вищевказаного рахунку позивач суду не надав.
Отже, строк (термін) виконання відповідачем обов'язку щодо оплати отриманого товару не встановлений.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, момент, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане зі спливом семиденного строку після надіслання кредитором вимоги щодо виконання зобов'язання боржником. З цього ж моменту буде вважатись порушення права кредитора і виникнуть підстави для звернення до суду за захистом порушених прав.
У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач пред'явив відповідачу вимогу (претензію) від 30.08.2010р. за №30 про сплату боргу, яка була отримана представником відповідача 27.08.2010р. про, що свідчить його підпис та печатка на зазначеній вимозі.
Таким чином, строк для виконання зобов'язання у відповідача настав з 04.09.2010р., оскільки вимога про оплату заборгованості була отримана ним 27.08.2010р.
Відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 4280,00рн.
Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно п.7.4 договору за №12-с-01-07-09 від 01.07.2010р., у разі прострочення грошового зобов'язання за цим договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня за період з 27.08.2010р. по 20.12.2010р. в сумі 210,83грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно провів розрахунок пені за період з 27.08.2010р. по 20.12.2010р. не врахувавши при цьому, що строк для виконання зобов'язання у відповідача настав з 04.09.2010р., про що зазначалось вище та застосувавши подвійну облікову ставку НБУ в розмірі 24%.
Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені за період з 04.09.2010р. по 20.12.2010р.:
- за період з 04.09.2010р. по 20.12.2010р. (4280,00 (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у 2010 році) х 107 (кількість прострочених днів)= 194,47грн.;
Таким чином, загальна сума пені складає 194,47грн.
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача (а.с. 46) 3% річних за період з 27.08.2010р. по 20.12.2010р. становить 40,81грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми 3% річних, не врахувавши при цьому, що строк для виконання зобов'язання у відповідача настав з 04.09.2010р., про що зазначалось вище.
Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму 3% річних за період з 04.09.2009р. по 20.12.2010р.:
- (4280,00 (сума боргу) х 3% х 107 (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у 2010 році) =37,64 грн.
За таких умов, сума 3% річних складатиме 37,64грн.
Згідно розрахунку позивача (а.с. 46) сума інфляційних нарахувань за вересень 2010р. - грудень 2010р. становить 159,42грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач вірно здійснив розрахунок суми інфляційних нарахувань.
Таким чином, позивач обгрунтовано нарахував відповідачу інфляційні нарахування за вересень 2010р. - грудень 2010р. в сумі 159,42грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Приписами ст.ст.525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 4671,53 грн., з яких: 4280,00грн. заборгованості, 194,47грн. пені, 37,64грн. 3% річних, 159,42 інфляційних. В частині стягнення 16,36грн. пені, 3,18грн. 3% річних в позові необхідно відмовити.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених позовних вимог.
На підставі ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 530, 546, ч. 2 ст. 625 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НВК" ідентифікаційний код 35545380 - 4280,00грн. заборгованості, 194,47грн. пені, 37,64грн. 3% річних, 159,42 інфляційних, грн. 82,15 витрат по сплаті державного мита, 190,10грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 16,36грн. пені, та 3,18 грн. 3% річних в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
СуддяАлексєєв М.В.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України "22" грудня 2010 р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам