12 жовтня 2010 р.
№ 29/456
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Коваленко С.С. -головуючого,
Бернацької Ж.О. -доповідача,
Плюшка І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління
на рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2009
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010
у справі№ 29/456
за позовомвідкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління
доГоловного управління Державного казначейства України у Львівській області
простягнення суми
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися,
від відповідача: не з'явилися,
Позивач -відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління у вересні 2008 року звернувся до господарського суду Львівської області з позовною заявою до відповідача -Державного казначейства України в особі Управління державного казначейства у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про стягнення 170 грн. помилкового банківського переказу та 13,43 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.06.2008 припинено провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління задоволена, ухвала господарського суду Львівської області від 24.06.2008 скасована, а матеріали справи передані на розгляд до господарського суду Львівської області.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.09.2008 позовна заява відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління передана за підсудністю до господарського суду міста Києва.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2009 апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління залишена без задоволена, ухвала господарського суду Львівської області від 09.09.2008 залишена без змін.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2009 замінено неналежного відповідача Державне казначейство України в особі Управління державного казначейства у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державного казначейства України у Львівській області на належного відповідача Головне управління Державного казначейства України у Львівській області.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.09.2009, дата підписання -17.11.2009 (суддя Ковтун С.А), задоволено позов, стягнуто з Головного управління Державного казначейства України у Львівській області на користь відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління 170 грн. помилкового банківського переказу, 13,43 грн. пені з підстав правомірності та обґрунтованості, 102 грн. витрат з оплати державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 (судді: Студенець В.І. -головуючий, Баранець О.М., Зеленін В.О.) рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2009 скасовано, прийнято нове рішення: в позові відмовлено, стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк" в особі Львівського обласного управління в доход державного бюджету 51 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Постанова мотивована тим, що під час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, та не в повному обсязі з'ясовані обставини справи.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 та змінити рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2009 в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у Львівської області на користь позивача 170 грн. помилкового переказу через порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління як банк платника перерахував кошти платника Онуферко О.О. - меморіальний ордер № 140 від 28.02.2008, державне мито за оформлення закордонного паспорту, на рахунок № 31110097700003, одержувач: державний бюджет Залізничного району м. Львова, банк-одержувача: ГУДКУ у Львівській області, код МФО 825014 у сумі 170 грн., які вже були банком-платником перераховані - меморіальний ордер № 126 від 28.02.2008.
Відповідно до пункту 1.23 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Згідно пункту 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.
Відповідно до пункту 32.3.1 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У іншому випадку отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу. Одночасно банк-порушник зобов'язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення банку про здійснення помилкового переказу встановлюється Національним банком України.
Згідно абзацу 2 пункту 2.36 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена Постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 банк, який помилково переказав кошти, зобов'язаний негайно надіслати повідомлення неналежному отримувачу (безпосередньо або через банк, що обслуговує цього отримувача) про здійснення йому помилкового переказу та про потребу повернути зазначену суму протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення про помилковий переказ, яку надсилає банк неналежному отримувачу, наведена в додатку 22 до цієї Інструкції.
Судом першої інстанції встановлено, що
позивач 04.03.2008 направив відповідачу 18.03.2008 повідомлення з вимогою повернути помилковий переказ коштів у розмірі 170 грн. здійснений 03.03.2008,
листом № 03-09/91 від 28.03.2008 відповідач відмовив позивачу у поверненні перерахованих коштів.
Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" неналежний отримувач зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про стягнення 170 грн.
Проте суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку, що спірний переказ є повторним, а не помилковим, оскільки відповідно до пункту 1.24 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі, а неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі (пункт 1.24 статті 1 доповнено абзацом третім згідно Закону № 2056-IV від 06.10.2004).
Відповідно до пункту 20.1 статті 20 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціатором переказу може бути платник, а також отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.
Водночас вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки банком порушником є сам позивач, тому що саме ним було здійснено помилковий переказ суми переказу на рахунок неналежного отримувача - державного бюджету.
Враховуючи викладене, постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині стягнення пені, в решті рішення - залишенню без змін.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 у справі № 29/456 скасувати.
Рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2009 в частині стягнення пені скасувати, в решті рішення залишити без змін.
Головуючий, суддя:С. Коваленко
Судді:Ж. Бернацька
І. Плюшко