14 грудня 2010 р. № 2-29/1785-2010
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого
Волковицької Н.О.
Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
відповідачаОстапенко С.Л. дов. від 19.05.2009 року
третьої особине з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
прокурораСахно Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим
на постановувід 20.07.2010 року Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі№ 2-29/1785-2010 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовомПрокурора міста Сімферополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим
доПублічного акціонерного товариства "Державний експортно -імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно -імпортний банк України" в Автономної Республіки Крим
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаГоловного управління Державного казначейства у місті Сімферополі
про спонукання до виконання певних дій
Прокурор міста Сімферополя звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Сімферополі з позовом про зобов'язання Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі його філії в Автономній Республіці Крим конвертувати наявні на банківському рахунку № 2531000149369 кошти в іноземній валюті 500,00 доларів США і 150,00 євро, а також проценти за депозитом, які належать позивачеві, в національну валюту України згідно з курсом валют, встановленого на дату конвертування та перерахувати конвертовані в національну валюту України грошові кошти до місцевого бюджету.
Доповідач Волковицька Н.О.
Також прокурор просить стягнути з відповідача пеню у сумі, відповідній несвоєчасному перерахуванню коштів до місцевого бюджету за період з 20.01.2010 року вирішення спору.
Під час розгляду справи позивач уточним позовні вимоги та просив суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі його філії в Автономній Республіці Крим конвертувати наявні на банківському рахунку № 2531000149369 кошти в іноземній валюті 500,00 доларів США і 150,00 євро в національну валюту України згідно з курсом валют, встановленого на дату конвертування, та перерахувати конвертовані в національну валюту України грошові кошти до місцевого бюджету (а. с. 115).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2010 року (суддя Башилашвілі О.І.) позовні вимоги задоволено.
Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі його філії в Автономній Республіці Крим конвертувати наявні на банківському рахунку № 2531000149369 кошти в іноземній валюті 500,00 доларів США і 150,00 євро в національну валюту України згідно з курсом валют, встановленого на дату конвертування, та перерахувати конвертовані в національну валюту України грошові кошти до місцевого бюджету.
За апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно -імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно -імпортний банк України" в Автономної Республіки Крим судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.07.2010 року (головуючий суддя Черткова І.В., судді Волков К.В., Гоголь Ю.М.) скасоване з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.07.2010 року, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2010 року залишити без змін.
Скаржник зазначає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з порушенням Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25.08.1998 року та Порядку розпорядження валютними цінностями (крім цінних паперів), дорогоцінними металами і дорогоцінними камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, що переходить у власність держави, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 13.01.1999 року №11 та постановою Правління Національного банку України від 31.03.1999 року №153.
Також, заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано тієї обставини, що у зв'язку з прийняттям рішення про задоволення апеляційної скарги банку, держава не отримала кошти, які відповідно до пункту 12 статті 35 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", пункту 21 статті 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" повинні зараховуватись до загального фонду місцевих бюджетів.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін постанову апеляційного господарського суду, а касаційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у постанові.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача та присутніх у судовому засіданні представника відповідача та прокурора, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи 01.11.2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (назва якого змінена на Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"), та Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, правонаступником якої є Державна податкова інспекція в місті Сімферополі (а.с.10), було укладено договір банківського рахунку за № 60 (а.с.22).
Відповідно до умов вказаного договору банк відкриває клієнту банківський рахунок № 2531600145923, проводить операції по рахунку та надає банківські послуги відповідно до чинного законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішніх правил банку, а клієнт зобов'язується оплачувати банківські послуги на умовах договору.
На відкритий згідно з вказаним договором банківський рахунок, позивачем було перераховано конфісковану на підставі протоколу огляду та вилучення від 27.12.2007 (а.с.12) валюту в сумі 500 доларів США та 150 євро, що підтверджується квитанціями № 1542 від 01.02.2008 року та № 1571 від 01.02.2008 року (а. с. 14-15).
У зв'язку з реорганізацією Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, сторонами 18.12.2009 було переукладено договір банківського рахунку за № 91 та відкрито інший банківський рахунок за № 2531000149369 (а. с. 25).
26.10.2009 року Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі прийнято рішення № 11/24-2 про реалізацію безхазяйного майна, яке було взято на облік 23.01.2008 року за актом опису та попередньої оцінки № 8/24-2 (а.с.16) та перейшло у власність держави на підставі статті 335 Цивільного кодексу України (а.с.17). Також даним рішенням було вирішено отримані від реалізації кошти направити до місцевого бюджету.
Листом від 02.12.2009 року за № 1956/10/24-2 позивач звернувся до відповідача про конвертування грошових коштів в іноземній валюті 500 доларів США і 150 євро, а також процентів на депозитному рахунку в національну валюту з подальшим перерахуванням відповідних сум до місцевого бюджету (а.с.20).
Відповідач листом від 19.01.2010 року за № 84-08/156-1 відмовив у здійсненні конвертації з посиланням на положення пункту 1.3.2 постанови Правління Національного банку України від 31.03.1999 року № 153, якою передбачено, що іноземна валюта перераховується на відповідні рахунки в іноземній валюті державного казначейства (а.с.21).
Вказана відмова стала підставою для звернення прокурора міста Сімферополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Сімферополі до господарського суду про зобов'язання відповідача конвертувати вказані грошові кошти в національну валюту України згідно з курсом валют, встановленого на дату конвертування, та перерахувати конвертовані в національну валюту України грошові кошти до місцевого бюджету.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з посиланням на приписи статей 1066, 1074 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що банк зобов'язаний виконувати розпорядження клієнта щодо проведення операцій за рахунком та, навпаки, не має права встановлювати не передбачені договором або законом обмеження права клієнта розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Апеляційний господарський суд приймаючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог виходив з того, що Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 року № 1340 затверджено Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, дія якого відповідно до його підпункту 5 пункту 1 поширюється на майно, що визнано безхазяйним.
Згідно з підпунктом 15 пункту 9 вказаного Порядку розпорядження безхазяйним майном, яке є валютними цінностями (крім цінних паперів) здійснюється у порядку, встановленому Мінфіном разом з Національним банком.
На виконання даного положення наказом Міністерства фінансів України 13.01.1999 року № 11 та постановою Правління Національного банку України 31.03.1999 року № 153 затверджено Порядок розпорядження валютними цінностями (крім цінних паперів), дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, що переходять у власність держави.
Даний Порядок згідно з його преамбулою встановлює єдині правила обліку, зберігання і розпорядження валютними цінностями (крім цінних паперів), що переходять у власність держави.
У пункті 1.3.2 вказаного Порядку передбачається, що у разі прийняття рішення відповідного органу про перехід у власність держави грошових коштів, що перебувають на рахунках фізичних та юридичних осіб в уповноважених банках, не пізніше наступного банківського дня після отримання уповноваженим банком документів, що підтверджують факт передачі грошових коштів на користь держави, гривні з рахунків фізичних та юридичних осіб перераховуються цими банками до Державного бюджету, а іноземна валюта - на відповідні рахунки в іноземній валюті Державного казначейства.
Можливість конвертації уповноваженим банком валютних цінностей, що перейшли у власність держави саме з рахунків "кошти, вилучені уповноваженими банками", даний Порядок не передбачає, а відтак посилання позивача та прокурора на даний пункт порядку апеляційний суд визнав безпідставним.
При цьому судова колегія апеляційного суду врахувала, що не передбачена можливість такої конвертації валютних цінностей й положеннями Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492, що встановлює режим вкладного (депозитного) рахунку, та умовами договору банківського рахунку, укладеного між сторонами.
Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами договору банківського рахунку № 91 від 18.12.2009 року, укладеного між сторонами, банк зобов'язався проводити за рахунком операції, визначені положеннями чинного законодавства України та внутрішніми правилами банку, а також надавати інші банківські послуги.
При цьому відповідно до пункту 2.1.1 договору клієнт має право вимагати від банка своєчасного і повного виконання банківських послуг, обумовлених чинним законодавством України та цим договором.
На підставі викладеного судова колегія апеляційного суду дійшла висновку, що вимога клієнта, викладена в листі від 02.12.2009 за № 1956/10/24-2 (а. с. 20) не обумовлена чинним законодавством України, а тому він позбавлений права вимагати її виконання в рамках договору банківського рахунку № 91 від 18.12.2009 року.
Але, при цьому, судова колегія не звернула увагу на приписи пункту 13.2 Порядку розпорядження валютними цінностями (крім цінних паперів), дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, що переходять у власність держави та не встановила обставини, пов'язані з виконанням відповідачем вимог цього пункту. Адже, як вбачається з вищевказаного пункту, для здійснення операції з коштами, які переходять у власність держави достатнім є наявність рішення уповноваженого органу, що підтверджує факт передачі коштів на користь держави та зобов'язує банк не пізніше наступного дня вчинити відповідні дії.
Оскільки ці обставини не досліджувались і судом першої інстанції, а касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2010 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.07.2010 року у справі № 2-29/1785-2010 господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач
Повний текст постанови складено 17.12.2010 року.