14 грудня 2010 р. № 33/138
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого
Волковицької Н.О.
Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивачаШаманської Н.В. дов. від 04.01.2010 року
відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
третьої особине з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія "Дженералі Гарант"
на постановувід 27.09.2010 Київського апеляційного господарського суду
у справі№ 33/138 господарського суду міста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ"
доВідкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія "Дженералі Гарант"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Укрпак"
про стягнення 16293, 96 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" про стягнення 16293,96 грн.
Під час розгляду справи позивач, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 7060,23 грн., інфляційні втрати в сумі 819,50 грн., 3% річних в сумі 231,27 грн., пеню в сумі 1193,53 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.07.2010 року (суддя Мудрий С.М.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2010 року (суддя Григорович О.М., - головуючий, судді: Гольцова Л.А., Рябуха В.І.) позовні вимоги задоволено повністю.
Доповідач Волковицька Н.О.
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ" страхове відшкодування в розмірі 7060,23 грн., індекс інфляції - 819,50 грн., 3% річних -231,27 грн., пеню -1193,53 грн., витрати за проведення судової експертизи -1500,00 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 162,94 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2010 року скасувати частково і прийняти нове рішення яким в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ" в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" індекс інфляції - 819, 50 грн., 3% річних -231, 27 грн. відмовити, витрати на проведення судової експертизи в розмірі 1 500,00 грн., витрати по сплаті державного мита в суму 162,94 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. покласти на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.
На думку заявника, судами неправильно застосовано до спірних правовідносин положення частини 2 статті 625, статті 536, 692, 1048, 1061 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України та не враховано, що між Відкритим акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ" не укладалися будь-які договори які б регулювали порядок відшкодування збитків у разі пошкодження автомобілів Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕР-ТЕХ", а у деліктних правовідносинах збільшення шкоди на індекс інфляції та стягнення річних не передбачено.
Крім того, відповідач вважає, що судами порушені приписи статті 49 Господарського процесуального кодексу України щодо розподілу господарських витрат.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача, присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій предметом спору є відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, яке відбулось 28.05.2009 року з вини водія автомобіля "ЗАЗ" д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1.
Автомобіль "ЗАЗ" д.н.з. НОМЕР_1 є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Укрпак".
Платіжним дорученням від 24.12.2009 року №4398 Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", яким була застрахована цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "ЗАЗ" номерний знак НОМЕР_1, перерахувало на розрахунковий рахунок позивача страхове відшкодування в сумі 9656,29 грн.
Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авер-Тех" суди виходили з доведеності позовних вимог та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.105-107) та висновків експертизи (а.с.61) з відповідача стягнуто страхове відшкодування в розмірі 7060,23 грн., індекс інфляції - 819,50 грн., 3% річних -231,27 грн., пеню -1193,53 грн., витрати за проведення судової експертизи -1500,00 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 162,94 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Касаційна скарга стосується стягнення річних, інфляції та судових витрат. Посилання відповідача на безпідставність застосування до деліктних зобов'язань частини 2 статі 625 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки ця норма передбачає відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити певну грошову суму незалежно від підстав виникнення зобов'язання (правочин, правопорушення, акт та інші юридичні факти).
Заперечення в частині державного мита є обґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи позивач зменшив позовні вимоги (а.с.105-109) з 16293,96 грн. до 9304,53 грн., в зв'язку з чим різниця між сумою сплаченого державного мита з первісних вимог та тією, яка підлягала сплаті зі зменшеної суми підлягає віднесенню на рахунок позивача, в зв'язку з чим рішення та постанова в частині стягнення державного мита у сумі 162,94 грн. підлягає скасуванню.
В решті судових витрат рішення судів попередніх інстанції є законним та обґрунтованим, оскільки згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судових експертиз та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладається на позивача.
У даному випадку, з урахуванням зменшення позовних вимог, позов задоволено повністю.
Керуючись статтями 1117, пунктом 2 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2010 року у справі № 33/138 господарського суду міста Києва скасувати в частині стягнення державного мита в сумі 69,90 грн.
В решті рішення та постанову залишити без змін.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач
Повний текст постанови складено 17.12.2010 року.