20 грудня 2010 р. № 4/82-пн-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Вищого навчального закладу
"Херсонський державний морський інститут"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 03.11.2010р.
у справі господарського суду Херсонської області №4/82-ПН-10
за позовом Вищого навчального закладу "Херсонський державний морський інститут"
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "БОН"
про повернення орендованого майна та стягнення суми,
Вищий навчальний заклад "Херсонський державний морський інститут" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 03.11.2010р. у справі №4/82-ПН-10.
Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржникові з таких підстав.
Основні вимоги, що пред'являються до форми і змісту касаційної скарги, викладені у статті 111 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України. Так, зокрема, відповідно до ч.4 названої статті, до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита.
В силу ст.46 ГПК України, державне мито сплачується в доход держаного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України, при цьому, відповідно до ст.45 ГПК України, позовні заяви і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а порядок сплати -Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15.
За змістом ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, одним з об'єктів справляння державного мита є касаційна скарга на рішення та постанови суду.
Розмір ставок державного мита визначений ст.3 вказаного Декрету. Зокрема, відповідно до підпункту “г” п.2 вказаної норми, ставка державного мита з касаційних скарг на рішення та постанови встановлена у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Так, в силу підпункту “а” п.2 ст.3 Декрету, з позовних заяв майнового характеру ставка державного мита встановлена у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а відповідно до підпункту “б” п.2 ст.3, з позовних заяв немайнового характеру -5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.37 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 №15, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, що не підлягають вартісній оцінці (про звільнення самовільно зайнятих приміщень, про надання площі в натурі, спори, пов'язані з примушуванням прийняти передаточний баланс тощо).
У даній справі заявлено позовні вимоги як майнового характеру: стягнення з відповідача 2139,75 грн. неустойки, так і немайнового характеру: про зобов'язання повернути нежитлові приміщення.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.06.2010р. позов задоволено: зобов'язано відповідача повернути позивачу нежитлові приміщення площею 31,0 кв.м., які розташовані в м.Херсоні по проспекту Ушакова, 42 та присуджено до стягнення з відповідача 2139,75 грн. неустойки.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 03.11.2010р. рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Як вбачається з поданої скарги, скаржник оспорює постанову суду апеляційної інстанції та просить суд її скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Отже, до касаційної скарги скаржником мали бути додані докази сплати державного мита, обчисленого виходячи із ставок державного мита з касаційних скарг, з урахуванням ставок державного мита, встановлених для позовів як майнового характеру -50 відсотків ставки з оспорюваної суми, з врахуванням обмеження, встановленого підпунктом “а” п.2 ст.3 Декрету (51,0 грн.), так і немайнового характеру (42,50 грн.), всього 93,50 грн.
Разом з тим, до касаційної скарги скаржником додано платіжне доручення №3563 від 17.11.2010р., відповідно до якого до державного бюджету сплачено державне мито лише у сумі 64,03 грн., тобто менше ніж встановлено.
Допущене скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.
Керуючись п.4 ч.1 статті 1113 ГПК України, колегія суддів
1. Касаційну скаргу Вищого навчального закладу "Херсонський державний морський інститут" на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 03.11.2010р. у справі №4/82-ПН-10 та додані до неї документи повернути.
2. Видати Вищому навчальному закладу "Херсонський державний морський інститут" довідку на повернення з державного бюджету 64,03 грн. державного мита, перерахованого відповідно до платіжного доручення №3563 від 17.11.2010р.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій