14 грудня 2010 р. № 46/12
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І. М., суддів Грека Б.М., Палій В. М., за участю представника позивача О.Коротуна (дов. від 21.09.2010) та прокурора відділу Генеральної прокуратури України О. Рудак, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” на рішення господарського суду м. Києва від 7 травня 2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2010 року у справі № 46/12 за позовом публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” до закритого акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Рокада”, за участю прокуратури Шевченківського району м. Києва, про визнання недійсним договору,
У вересні 2009 року публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Рокада” про визнання недійсним договору від 26 січня 2009 року №Д-6 купівлі-продажу цінних паперів та зобов'язання відповідача повернути прості іменні акції відкритого акціонерного товариства “Київпроект” у кількості 43 942 штук.
Відповідач позов не визнав.
Рішенням господарського суду м. Києва від 7 травня 2010 року (суддя Л.Омельченко), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено з мотивів безпідставності.
Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ” просить судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 203, 207 і 215 Цивільного кодексу України, статей 52 і 81 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, частин першої і другої статті 56 Закону України “Про Національний банк України”, пункту 4.2 Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України, схваленого постановою Національного банку України від 28 березня 2007 року № 98, пункту 5.9 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 369 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Прокурор касаційну скаргу банку підтримав з тих же підстав.
Закрите акціонерне товариство “Акціонерна страхова компанія “Рокада” право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і його представник у судове засідання не з'явився.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Господарськими судами встановлено, що 26 січня 2009 року сторони уклали договір № Д-6 купівлі-продажу акцій відкритого акціонерного товариства “Київпроект” в кількості 43 942 штук вартістю 400 000 грн.
Передачу предмету купівлі-продажу сторони оформили актом від 30 січня 2009 року.
Позивач стверджує, що зазначений договір був укладений в інтересах пов'язаних з банком осіб без дозволу спостережної ради банку.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди виходили з того, що позивач не довів підстав визнання спірного договору недійсним.
Колегія суддів вважає, що господарські суди неповно з'ясували обставини справи та неправильно застосували норми матеріального права.
Позивач подав господарському суду докази про те, що на момент укладання спірного договору персонал позивача прямо та опосередковано володів відповідно 9,9 та 49,511 відсотками акцій закритого акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Рокада”.
Господарські суди не визнали ці докази належними і допустимими з огляду на відсутність у зазначених осіб істотної участі у банку.
Водночас стаття 52 Закону України “Про банки і банківську діяльність” дає визначення пов'язаної особи й за іншими ознаками.
Визначення пов'язаної особи та порядок її виявлення встановлені Методичними рекомендаціями щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України, схвалених постановою Правління Національного банку України від 28 березня 2007 року № 98 (пункти 4.2 і 4.3. глави 4 розділу III), а також Положенням про операції з пов'язаними особами в акціонерному комерційному банку “Київ”, затвердженому рішенням правління банку від 3 січня 2007 року (протокол № 1).
Відповідно до підпункту “а” пункту 4.5. глави 4 розділу Ш зазначених рекомендацій операції з пов'язаними особами мають бути схвалені спостережною радою банку.
Рішенням правління акціонерного комерційного банку “Київ” від 27 жовтня 2008 року (протокол № 48) було встановлено, що до 22 жовтня 2009 року не допускати проведення будь-яких активних операцій з пов'язаними особами.
Виконання Програми фінансового оздоровлення банку до 1 листопада 2009 року, затвердженої рішенням спостережної ради акціонерного комерційного банку “Київ” від 13 жовтня 2008 року (протокол № 10), заходів Робочого плану з виконання цієї програми, затвердженого рішенням спостережної ради акціонерного комерційного банку “Київ” від 24 жовтня 2008 року, а також рішення правління банку від 4 листопада 2008 року (протокол № 49), на які посилається відповідач як на підставу продажу акцій відкритого акціонерного товариства “Київпроект”, не свідчить про схвалення спостережною радою банку господарської операції саме із закритим акціонерним товариством “Акціонерна страхова компанія “Рокада”, а отже дотримання посадовими особами банку національних Принципів корпоративного управління.
За змістом частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону України “Про банки і банківську діяльність” угоди, що здійснюються з пов'язаними з банком особами не можуть передбачати більш сприятливі умови, ніж угоди, укладені з іншими особами. Угоди, укладені банком із пов'язаними особами на умовах, сприятливіших за звичайні, визнаються судом недійсними з моменту їх укладення.
Неправильне застосування господарськими судами статей 203, 207, 215 Цивільного кодексу України, статті 52 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України зумовлюють скасування судових рішень, що оскаржуються, та передачу справи на новий розгляд.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 7 травня 2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2010 року у справі №46/12 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду м.Києва.
Головуючий, суддя І. М. Васищак
СуддяБ.М. Грек
СуддяВ .М. Палій