14 грудня 2010 р. № 22/85
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддівВоліка І.М.
Кролевець О.А.
Капацин Н.В.
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Тайм"
на ухвалу господарського суду Львівської області від 27.07.2010 р. та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2010 р.
за скаргою на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС
ГУЮ у Львівській області та
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
про оцінку майна в процесі виконавчого провадження
у справі № 22/85
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"
до1. Приватного підприємства "Нова реальність"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайм"
простягнення 776 484,63 грн.
за участю представників:
позивача: Семеняка В.В., Поляков Г.А.
відповідача-1: не з'явився
відповідача-2: не з'явився
ДВС: не з'явився
Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (надалі -"Банк") звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства (надалі -"ПП") "Нова реальність" та Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -"ТОВ") "Тайм" про стягнення 776 484,63 грн. на підставі норм ст.ст. 554, 612, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 193, 196 ,220, 229 ГК України.
Рішенням господарського суду Львівської області від 19.05.2009 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2009 р., позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з ПП "Нова реальність" та ТОВ "Тайм" 675 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 56 837,25 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 34 623,18 грн. пені за несплату кредиту, 7 024,21 грн. пені за несплату відсотків та судові витрати.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.07.2010 р. (суддя Желік М.Б.) відмовлено в задоволенні скарги ТОВ "Тайм" на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (надалі -"ДВС") у зв'язку з відповідністю дій ДВС нормам ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження";
провадження в частині визнання висновку про вартість об'єкта оцінки, складеного Фізичною особою-підприємцем (надалі -"ФОП") ОСОБА_1. таким, що не підлягає застосуванню при визначенні початкової вартості реалізації майна ТОВ "Тайм", припинено в порядку п. 1 ст. 80 ГПК України.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2010 р. (судді Мельник Г.І., Новосад Д.Ф., Михалюк О.В.) ухвалу місцевого господарського суду скасовано; у задоволенні скарги ТОВ "Тайм" в частині визнання дій ДВС щодо проведення оцінки майна ТОВ "Тайм" неправомірними та зобов'язання ДВС призначити повторну оцінку майна ТОВ "Тайм", доручивши її проведення іншому суб'єкту оціночної діяльності, відмовлено;
провадження в частині визнання висновку про вартість об'єкта оцінки, складеного ФОП ОСОБА_1., таким, що не підлягає застосуванню при визначенні початкової вартості реалізації майна ТОВ "Тайм", припинено в порядку п. 1 ст. 80 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції в частині скасування ухвали місцевого господарського суду мотивована тим, що вона прийнята без врахування ч. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 1212 ГПК України.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Тайм" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2010 р. у зв'язку з неврахуванням судом норм ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" при її винесенні, і прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ТОВ "Тайм".
Сторони, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідачі та ДВС не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконанні у ДВС перебуває наказ № 22/85, виданий господарським судом Львівської області 01.06.2009 р., про стягнення солідарно з ПП "Нова реальність" та ТОВ "Тайм" на користь Банку 675 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 56 837,25 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 34 623,18 грн. пені за несплату кредиту, 7 024,21 пені за несплату відсотків, 7 764,84 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Норми ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі -"Закон") передбачають, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Право на накладення арешту на майно боржника передбачено нормами ч. 6 ст. 24 Закону, а порядок його накладення визначено ст. 55 Закону.
У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу (ч. 5 ст. 50 Закону).
Судами встановлено, що державним виконавцем з метою забезпечення виконання наказу господарського суду на підставі ст.ст. 50, 55 Закону постановою про відкриття виконавчого провадження від 28.07.2009 р. накладено арешт на майно, що належить ТОВ "Тайм". У зв'язку з тим, що останній у строк, встановлений для добровільного виконання наказу суду, не виконав свої зобов'язання перед стягувачем, 23.02.2010 р. державним виконавцем у присутності представників позивача та відповідача-1 проведено опис та арешт майна боржника ТОВ "Тайм".
З метою визначення вартості арештованого майна державним виконавцем постановою від 16.03.2010 р. для участі у виконавчому провадженні залучено експерта - ФОП ОСОБА_1. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 8911/09 від 18.09.2009 року).
В порядку норм ч. 6 ст. 14 Закону 17.03.2010 р. копію вказаної постанови надіслано стягувачу та боржникам, зокрема ТОВ "Тайм". Крім того, 05.07.2010 р. ДВС на адресу ТОВ "Тайм" надіслано повідомлення про проведену оцінку арештованого майна та висновок про його вартість.
Частина 4 статті 57 Закону передбачає, що державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.
ТОВ "Тайм" скористалось наданим йому даною статтею правом та звернулось зі скаргою на дії ДВС, оскільки не погодилось з результатом проведеної оцінки, якою, на думку заявника, занижено вартість об'єкта оцінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Як з'ясовано судами, згідно висновку про вартість об'єкта оцінки, складеного 01.06.2010 р. оцінювачем ФОП ОСОБА_1., ринкова вартість арештованого майна, що належить ТОВ "Тайм", становить 1 622 920,00 грн. При цьому, судами встановлено відповідність поданого висновку нормам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", та положенням (національним стандартам) оцінки майна.
Крім того, ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачає можливість рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), визначено особи, на вимогу яких здійснюється рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), зокрема, це можуть бути особи, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також особи, які мають право його виконувати. За змістом даної статті підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Проте, ТОВ "Тайм" своїм право на звернення у встановленому порядку із запитом про рецензування звіту (висновку) про оцінку майна, не скористалось. Водночас, скаржником в порядку ст.ст. 32-34 ГПК України не подано доказів, які б свідчили про необ'єктивність проведення оцінки майна боржника, або порушення ним в процесі оцінки цього майна вимог законодавства, матеріали справи не містять і скаржником колегії таких також не надано.
Враховуючи, що судами встановлено відповідність дій ДВС нормам Закону, а також дотримання ФОП ОСОБА_1. норм Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" при проведенні оцінки, колегія суддів погоджується з висновком про необґрунтованість скарги ТОВ "Тайм".
Щодо вирішення судом апеляційної інстанції спору по вимозі скаржника про зобов'язання ДВС призначити повторну оцінку майна ТОВ "Тайм", доручивши її проведення іншому суб'єкту оціночної діяльності, колегія суддів погоджується з висновком про наявність підстав для відмови у задоволенні скарги в цій частині з огляду на наступне.
Ані норми Закону України "Про виконавче провадження", ані норм Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" чи Господарського процесуального Кодексу України не надають господарському суду повноважень для зобов'язання державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС до вчинення тих дій, які згідно із законом можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Є таким, що відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України і висновок судів про припинення провадження по скарзі в частині визнання висновку про вартість об'єкта оцінки, складеного ФОП ОСОБА_1., таким, що не підлягає застосуванню при визначенні початкової вартості реалізації майна ТОВ "Тайм", оскільки дані вимоги заявлені всупереч нормам ст. 12 ГПК України та ст.ст. 3, 12 Закону.
Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в ухвалі місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції в порядку ст.ст. 43, 104, 106, 1212 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайм" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2010 р. у справі № 22/85 залишити без змін.
Головуючий суддя І. Волік
судді: Н. Капацин
О. Кролевець