14 грудня 2010 р. № 2-2/1140-2010
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. -головуючого
Кривди Д.С.
Полянського А.Г.
за участю представників:
позивачів (за первісним
позовом)1) Ковальчук І.І., представник
2) Ковальчук І.І., представник
відповідача (за первісним
позовом)не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
Генеральної прокуратури України Стояновський Є.О., прокурор відділу
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуЗаступника військового прокурора Севастопольського гарнізону
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2010 року
у справі№ 2-2/1140-2010 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовомВійськового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі
1. Міністерства оборони України
2. Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" (військова частина А0360)
доФізичної особи -підприємця ОСОБА_1
простягнення суми, розірвання договору оренди та спонукання до виконання певних дій
таза зустрічним позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_1
доЦентру медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" (військова частина А0360)
третя особаМіністерство оборони України
простягнення суми,
Військовий прокурор Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення на користь Центру медичної реабілітації, та санаторного лікування "Крим" (військова частина А0360) суму заборгованості з орендної плати у розмірі 4270,02 грн.; розірвання договору № 05/2005 від 24 грудня 2005 року оренди нерухомого військового майна, розташованого в Ялтинському гарнізоні за адресою: вул. Перемоги, 18, смт. Партеніт, місто Алушта, Автономна Республіка Крим та зобов'язання повернути вказане нерухоме майно.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1. звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із зустрічним позовом до Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" (військова частина А 0360), третя особа Міністерство оборони України про стягнення з відповідача збитків у сумі 34592,00 грн., пов'язаних із здійсненням невід'ємних поліпшень орендованого майна.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 березня 2010 року зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
Заявою від 06.04.2010 року військовий прокурор Севастопольського гарнізону збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 8337,35 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.06.2010 року (суддя Толпиго В.І.) у справі №2-2/1140-2010 первісний позов задоволено, розірвано договір № 05/2005 від 24 грудня 2005 року оренди нерухомого військового майна, розташованого в Ялтинському гарнізоні за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Алушта, смт. Партеніт, вул. Перемоги, 18, укладений між Ялтинською квартирно - експлуатаційною частиною району та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.; з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України в особі Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" (військова частина А 0360) стягнуто заборгованість у розмірі 8337, 35 грн.; фізичну особу - підприємця ОСОБА_1. зобов'язано повернути Міністерству оборони України в особі Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" (військова частина А 0360) нежитлове приміщення цокольного поверху загальною площею 31,0 кв.м в будівлі № 57 військового містечка № 4, розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Алушта, смт. Партеніт, вул. Перемоги, шляхом передання майна Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" (військова частина А 0360) в належному стані в аналогічному порядку, як при переданні його в оренду зі складанням акту приймання - передачі та передання майна протягом одного місяця з моменту набрання рішенням законної сили; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2010 року (судді: Антонова І.В. - головуючий, Градова О.Г., Латинін О.А.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 червня 2010 року у справі № 2-2/1140-2010 скасовано частково. Прийнято нове рішення. В задоволенні первісного позову військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" (військова частина А 0360) відмовлено. Рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду, Заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить постанову у справі в частині скасування рішення суду першої інстанції скасувати, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідач (за первісним позовом) надав відзив на касаційну скаргу та просить постанову у справі залишити без змін.
Відводів складу суду не заявлено.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24 грудня 2005 року між Ялтинською квартирно -експлуатаційною частиною району (орендодавець) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1. (орендар) укладено договір оренди № 05/2005 нерухомого військового майна, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлове приміщення цокольного поверху загальною площею 31,00 кв.м в будівлі № 57 військового містечка № 4, що знаходиться на балансі Ялтинської квартирно -експлуатаційної частини району та розташоване за адресою: АДРЕСА_1., вартість якого визначена на 03 червня 2005 року за експертною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 8700,00 грн.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та за результатами конкурсу становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (червень 2005 року) 72,50 грн. За домовленістю між орендодавцем та орендарем встановлена орендна плата без ПДВ за базовий місяць оренди (червень 2005 року) у розмірі 150,00 грн.
Відповідно до пункту 3.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок балансоутримувача в територіальному відділенні Державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до пункту 3.4 договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Згідно з пунктом 10.1 договору він діє з 24 грудня 2005 року по 23 грудня 2006 року.
09 лютого 2006 року між сторонами договору оренди нерухомого військового майна від 24 грудня 2005 року укладено додаткову угоду № 1, згідно з якою пункт 3.1 договору викладений у новій редакції: "орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та за результатами конкурсу і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (червень 2005 року) 14,50 грн. За згодою сторін орендна плата за базовий місяць оренди встановлена у розмірі 160,00 грн. (без ПДВ). Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекс інфляції за період з базового до першого місяця оренди", строк дії договору продовжено до 09 лютого 2011 року".
Також судами встановлено, що у зв'язку із ліквідацією Ялтинської квартирно -експлуатаційної частини району будинок АДРЕСА_1 був переданий на баланс Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим", який набув прав орендодавця.
Як вбачається з матеріалів справи, спір у справі у зв'язку з тим, що, на думку позивача, у фізичної особи ОСОБА_1 існує заборгованість з орендної плати в сумі 8337,35 грн., яка виникла з січня 2008 року по березень 2010 року, яку він просить стягнути з відповідача, а також розірвати договір оренди майна у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору.
Задовольняючи первісний позов у повному обсязі, місцевий господарський суд зазначив, що відповідачем не виконується належним чином зобов'язання за договором оренду нерухомого майна в частині оплати орендних платежів.
Скасовуючи рішення у справі та відмовляючи у позові, апеляційний господарський суд зазначив, що позивач в установленому законом порядку не передав спір по зміні орендної плати на вирішення суду, у зв'язку з чим його посилання на пункт 3.4 договору щодо зобов'язання орендаря переглядати орендну плату як на підставу стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 8337,35 грн. є необґрунтованими. Отже, судом встановлено, що зобов'язання за спірним договором відповідачем виконувались у повному обсязі.
У пункті 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 року №02-5/422 "Про судове рішення" зазначено, що, у відповідності з статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: 3.1. чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; 3.2. чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; 3.3. яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункт 3 Роз'яснення).
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до статті 101 Кодексу, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Статтею 19 Закону встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.
Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Однак, матеріали справи взагалі не містять доказів оплати відповідачем орендних платежів у строки та у розмірах, встановлений договором, а отже висновки суду апеляційної інстанції щодо належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором є передчасними.
Згідно частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що рішення та постанова у справі в частині первісного позову підлягають скасуванню, а справа в цій частині підлягає передачі на новий розгляд господарському суду першої інстанції.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, вирішити спір із дотриманням норм процесуального законодавства на підставі норм матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних відносин сторін.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2010 року у справі № 2-2/1140-2010 господарського суду Автономної Республіки Крим та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.06.2010 року у даній справі в частині відмови у задоволенні зустрічного позову залишити в силі.
В решті частини (первісний позов) постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2010 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.06.2010 року скасувати. В цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий О.Муравйов
Судді Д. Кривда
А. Полянський