16 грудня 2010 р. № 38/156
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -суддіДерепи В.І.,
суддів :Грека Б.М., -(доповідача у справі),
Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 26.10.10
у справі№ 38/156
господарського судуДонецької області
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго"
доОбласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"
простягнення суми
за участю представників від:
позивачане з'явилися, були належно повідомлені
відповідачане з'явилися, були належно повідомлені
Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення із Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” заборгованість за спожиту активну електроенергію за грудень 2009 у сумі 38757,29 грн., заборгованість за спожиту реактивну електроенергію за жовтень, грудень 2009 та січень 2010 у сумі 5972,05 грн., 3% річних у розмірі 802,53 грн., інфляційних у розмірі 2061,75 грн., пені у розмірі 3595,41 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.08.10 (суддя Лейба М.О.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.10 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Діброви Г.І., суддів: Черноти Л.Ф., Шевкової Т.А.), позов задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині стягнення заборгованості за спожиту реактивну електроенергію за січень 2010 р. в сумі 2973,30 грн. Стягнуто з ОКП „Донецьктеплокомуненерго” на користь ВАТ „Донецькобленерго” заборгованість за спожиту активну електричну енергію за грудень 38757,29 грн., заборгованість за реактивну електричну енергію за жовтень, грудень 2009 р. у розмірі 2998,75 грн., 3% річних у розмірі 790,07 грн., інфляційні у розмірі 2061,75 грн., пеню у розмірі 2831,10 грн. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 707,77 грн. відмовлено у відповідності до вимог ст.83 ГПК України, ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, задовольнивши частково клопотання відповідача про зменшення суми пені, та зменшено її розмір на 20%.
Не погоджуючись із судовими актами в частині зменшення пені, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення частково (в частині зменшення розміру неустойки), а постанову -повністю, оскільки в апеляційному порядку рішення переглядалося лише в частині зменшення пені, позов в частині стягнення штрафних санкцій задовольнити повністю. Скарга мотивована безпідставним застосуванням ст. 233 Господарського кодексу України. В решті судові акти не оскаржуються.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судові акти перевіряються судом тільки в оскаржуваній частині (зменшення розміру пені), оскільки скаржник не погоджується лише з тим, що суди, користуючись правом, передбаченим ст. 233 Господарського кодексу України, зменшили розмір пені. Відповідно до пункту 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 договору з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних з простроченої суми. При цьому, сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Судами на підставі ч. 1 ст. 233 ГПК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, зменшено розмір пені з 3595,41 грн. до 2831,10 грн., тобто, на 707,77 грн. Мотивуючи судові акти в частині зменшення штрафних санкцій, суди виходили з оцінки ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором, майнового стану сторін, не лише майнових, але й інших інтересів сторін, що заслуговують на увагу. При цьому судами взято до уваги матеріальний та фінансовий стан відповідача.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з даним висновком судів попередніх інстанцій, оскільки, дійсно, ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачене таке право суду. Доводи касаційної скарги про те, що суд недоцільно застосував ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, не приймаються до уваги, так як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду. В решті судові акти не оскаржуються, а тому не перевіряються господарським судом касаційної інстанції.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.10 у справі № 38/156 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
О. Подоляк