16 грудня 2010 р. № 11/339
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -суддіДерепи В.І.,
суддів :Грека Б.М. -(доповідача у справі),
Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Норіс"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.10
у справі № 11/339
господарського судуміста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Паллеттрейд Україна"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Норіс"
пророзірвання договору оренди
за участю представників від:
позивача не з'явилися, були належно повідомлені
відповідачаСторожук О.С. (дов. від 27.09.10)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Паллеттрейд Україна" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норіс" про розірвання договору суборенди.
Рішенням господарського суду м. Києва від 27.10.09 (суддя Смирнова Ю.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.10 (колегія суддів: Мартюк А.І., Дзюбко П.О., Зубець Л.П.), позов задоволено частково, зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Норіс" усунути перешкоди у користуванні майном, шляхом допуску товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Паллеттрейд Україна" на складські площі за адресою: с. Новосілки, вул. Озерна, 20 для здійснення вивозу з даної території майна, належного позивачу. В іншій частині позову відмовлено. Судові витрати покладено на відповідача.
Судові акти мотивовані тим, що при укладенні договору суборенди №6/0 від 03.01.09 не було отримано згоди орендодавця на передачу об'єкта оренди в суборенду, отже договір є неукладеним.
Не погоджуючись з судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить рішення та постанову скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення. В договорі суборенди сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов передбачених законом, до того ж він підписаний позивачем та відповідачем добровільно. Судом не повідомлено належним чином відповідача про час та місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 01.03.02 між Інститутом садівництва Української академії Аграрних наук та товариством з обмеженою відповідальністю "Норіс" укладено Договір оренди № 14 (нерухомого майна, що належить до державної власності), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння і користування нерухоме майно - приміщення цеху переробки загальною площею 1 255 кв.м. з частиною необхідного для його експлуатації майданчика площею 1 000 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Новосілки. вул. Озерна. 20. 03.01.09 між товариством з обмеженою відповідальністю "Норіс" (орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Паллеттрейд Україна" (суборендар) укладено Договір № 6/о суборенди, за умовами якого орендар передав, а суборендар прийняв в тимчасове платне користування частину площадки для обслуговування виробничого комплексу загальною площею 700,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, с. Новосілки, вул. Озерна, 20. Пункт 1.2 договору суборенди визначає, що об'єкт суборенди знаходиться у тимчасовому платному користуванні орендаря у відповідності з договором оренди № 14 від 01.03.01. Згідно п. 6.2 договору оренди № 14 від 01.03.01, орендар має право за згодою орендодавця продавати, обмінювати, позичати, іншим чином розпоряджатися матеріальними цінностями, які входять до складу майна, здавати їх у суборенду і передавати свої права та обов'язки за цим договором щодо інших цінностей іншій особі за умови, що це не тягне зміни вартості майна і не порушує інших положень цього договору. Згоди власник об'єкта оренди на суборенду не надав.
Позивач, звертаючись з даним позовом до суду, обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач не виконує свої обов'язки за договором належним чином, які пов'язанні з забороною втручатися в господарську діяльність товариства.
З 27.03.09 представники товариства з обмеженою відповідальністю "Норіс" відмовляють представникам товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Паллеттрейд Україна" у доступі до складського приміщення площею 700,00 кв.м. у с. Новосілки по вул. Озерній, 20 та можливості забрати майно, яке знаходиться у вказаних приміщеннях і належить позивачу на праві власності, що підтверджується актами не допуску на територію складу від 27.03.09 та від 16.06.09.
Листами № 09 від 31.03.09 та № 30 від 30.06.09 позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою не перешкоджати розпоряджатись майном, що знаходиться на території складських та належить товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Паллеттрейд Україна".
Судами встановлено, що при укладанні договору суборенди від 03.01.09 відповідачем не дотримано порядку та форми, передбачених п. 6.2 договору оренди № 14 від 01.03.02, не отримано згоди орендодавця на передачу об'єкта в суборенду.
Відповідно до ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України переданим наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державне підприємство Дослідне господарство "Новосілки" Інституту садівництва Української академії аграрних наук не надавало згоди на передачу в суборенду майна, що є предметом договору оренди № 14 від 01.03.02.
Оскільки, при укладенні договору № 6/о суборенди від 03.01.09 товариством з обмеженою відповідальністю “Норіс" не отримано згоди Дослідного господарства "Новосілки" Інституту садівництва Української академії аграрних наук на передачу об'єкта оренди в суборенду, судом першої та апеляційної інстанції визнано даний договір неукладеним.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками, оскільки відповідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Також згідно частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Недодержання відповідачем вимог ч. 1 ст. 774 ЦК, при укладанні спірного договору, свідчить про недосягнення згоди щодо всіх істотних умов договору, що є підставою для визнання його неукладеним. За умови, що договір є неукладеним, його розірвання є неможливим, оскільки неможливо розірвати неіснуючий договір.
Щодо витребування майна, то згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Оскільки, договір суборенди № б/о від 03.01.09 є неукладеним, зазначене в позові майно відповідачу не належить, а належить позивачу, то у відповідача відсутні підстави утримувати належне позивачу майно. Отже висновки суду першої та апеляційної інстанції в частині зобов'язання відповідача допустити позивача на складські площі за адресою: с. Новосілки, вул. Озерна, 20, що були об'єктом суборенди, для здійснення вивозу з даної території майна, належного позивачу, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо посилань скаржника на те, що судом було порушено норми процесуального права та не повідомлено відповідача про судове засідання 27.10.09, як свідчать матеріали справи, в судовому засіданні від 19.10.09 було винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 27.10.09, вказану ухвалу відповідно до вимог інструкції з діловодства, було направлено на адресу відповідача. Матеріали справи також містять докази направлення позивачем відповідачу письмових пояснень, поданих в судовому засіданні 19.10.09. Отже, колегія суддів Вищого господарського суду не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, оскільки сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Норіс” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.09 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.10 у справі № 11/339 -без змін. Матеріали справи № 11/339 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
О. Подоляк