Постанова від 14.12.2010 по справі 59/352-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 р. № 59/352-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Муравйова О.В. -головуючого

Кривди Д.С.

Полянського А.Г.

за участю представників:

позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

відповідачаПолторак О.І., директор

третіх осібне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

Генеральної прокуратури України Шаблін Є.І., прокурор відділу

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуПриватної фірми "Ільм"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 року

у справі№ 59/352-09 господарського суду Харківської області

за позовомПрокурора міста Харкова в інтересах державі в особі Харківської міської ради

доПриватної фірми "Ільм"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДержавна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Харкова

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаУправління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради

простягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Харкова звернуся до господарського суду Харківської області із позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Приватної фірми "Ільм" про стягнення 70057,25 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.07.2010 року (суддя Бринцев О.В.) у справі №59/352-09 у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 року (судді: Сіверін В.І. -головуючий, Терещенко О.І., Івакіна В.О.) рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2010р. у справі № 59/352-09 скасовано. Прийнято нове рішення. Стягнуто з Приватної фірми "Ільм" (на користь Харківської міської ради 70057,28 грн. збитків. Стягнуто з Приватної фірми "Ільм" на користь Державного бюджету 1050,8 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Приватна фірма "Ільм" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити без змін рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, Закону України "Про оренду землі", статей 22, 1166 Цивільного кодексу України.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу та просить постанову у справі залишити без змін.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 20.09.2005 р. між Харківською міською радою та ПФ "Ільм" був укладений договір оренди землі №7981/05, за умовами якого орендодавець (позивач) передав орендареві (відповідачеві) в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення -землі промисловості, яка знаходиться в м. Харків, вул. Цементна, 8. Земельна ділянка передана в оренду для будівництва відкритого складського майданчику для зберігання будівельних матеріалів (п.15 договору). Розмір орендної плати встановлено п.9 договору -79,71 грн. на 2005рік, 117,35. грн.. на 2006рік.

Договір укладено строком до 01.12.2006р.

Рішенням Харківської міської ради від 25.04.2007 р. №74/07 відповідачеві продовжено строки будівництва на земельній ділянці по вул. Цементній, 8 до 01.03.2008 р., а рішенням від 27.02.2008р. №31/08 -до 01.12.2008 р.

Однак, як встановлено судами, зміни до договору оренди землі від 20.09.2005 р. №7981/05 про продовження стоку його дії внесені не були, додаткових угод до договору не укладалось. Термін дії договору оренди скінчився, право користування земельною ділянкою не оформлено.

07.09.2009 р. Комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам було складено акт №40, затверджений рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 16.09.2009р. №401, відповідно до якого комісія ухвалила визнати неодержаний Харківською міською радою дохід в сумі 70.057,25 грн. збитками, які нанесені ПФ "Ільм" міській раді використанням земельної ділянки площею 0,0478 га по вул. Цементній 8 без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону. Вказана сума збитків, нарахована позивачем відповідачеві, до цього часу не сплачена.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний господарський суд, зазначив, що відповідач внаслідок своєї бездіяльності не здійснив дій щодо укладання договору оренди, чим спричинив Харківській міській раді збитки у формі неодержаного прибутку в сумі 70057,25 грн.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Використання земельної ділянки відповідачем, без правових підстав, позбавило міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки доход в розмірі орендної плати, що і стало підставою для подання даного позову.

Статтю 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судами встановлено, що не укладення договору оренди виникло з вини відповідача.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовується збитки, заподіяні внаслідок, зокрема неодержаних доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (ст. 156 ЗК України).

Постановою КМУ від 19.04.1993 року № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно із п. 3 Постанови, відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи якщо вони обґрунтовані.

Пунктом 2 Постанови встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Як встановлено судами, збитки в розмірі 70057,25 грн. були визначені у акті визначення збитків, затвердженому рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради №401 від 16.09.2009 року.

Доводи заявника касаційної скарги, що договір оренди земельної ділянки є фактично поновленим (продовженим), колегією до уваги не приймаються, виходячи з наступного. Як вбачається зі змісту статті 116 Земельного кодексу, України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (частина 1 статті 124 Кодексу).

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ст.125 ЗК України). Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону ( ч. 2 ст. 126 ЗК України).

Статтею 33 Закону встановлено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Якщо за законом такий договір підлягає поновленню, то таке поновлення має здійснюватися за волевиявленням сторін. Таке волевиявлення має бути оформлене відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішенням міської ради.

Отже, чинним законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі.

Як встановлено апеляційним господарським судом, відповідач внаслідок своєї бездіяльності не здійснив дій щодо укладання договору оренди.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що постанова суду апеляційної інстанції у справі прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватної фірми "Ільм" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 року у справі № 59/352-09 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий О.Муравйов

Судді Д. Кривда

А. Полянський

Попередній документ
13014590
Наступний документ
13014592
Інформація про рішення:
№ рішення: 13014591
№ справи: 59/352-09
Дата рішення: 14.12.2010
Дата публікації: 25.12.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди