14 грудня 2010 р. № 16/36пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. -головуючого
Кривди Д.С.
Полянського А.Г.
за участю представників:
позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
третіх осібне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуСуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 22.09.2010 року
у справі№ 16/36пн господарського суду Донецької області
за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області
доСуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1. Професійне технічне училище №98
2. Державний навчальний заклад "Шахтарський професійний ліцей сфери послуг"
прозобов'язання повернути майно,
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.07.2010 року (суддя Ломовцева Н.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.09.2010 року (судді Новікова Р.Г. -головуючий, Волков Р.В. Акулова Н.В.) позов задоволено. Зобов'язано Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 повернути орендоване майно -нежитлові вбудовані приміщення в адміністративній будівлі загальною площею 97,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, балансоутримувачу -Державному навчальному закладу "Шахтарський професійний ліцей сфери послуг" за актом приймання-передачі після набрання рішенням законної сили.
Не погоджуючись з постановою суду, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, Закону України "Про оренду державного та комунального майна"
Відзив на касаційну скаргу не надано.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 28.10.2004р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Приватним підприємцем -фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір оренди № 1443/2004, за умовами п.1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме державне майно -нежитлові вбудовані приміщення в адміністративній будівлі загальною площею 97,7кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що знаходяться на балансі Професійно-технічного училища №98 м.Шахтарськ.
Пунктом 10.1 договору сторони встановили, що договір укладений строком на 360 днів з 28.10.2004р. до 23.10.2005р.
За змістом п.10.6 договору сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той же самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Відповідно до умов договору його термін неодноразово продовжувався. Кінцевий термін дії договору оренди №1443/2004 від 28.10.2004р. -07.10.2008р.
Як встановлено судами, листом від №183 від 17.09.2008р. Шахтарське професійне -технічне училище звернулось до позивача з клопотанням не продовжувати термін дії договору. Управління освіти і науки Донецької обласної адміністрації листом №01/22-2488 від 03.10.2008р. підтримало позицію навчального закладу щодо недоречності продовження вищевказаного договору оренди.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області на адресу відповідача був направлений лист №06-04-9428 від 05.11.2008р. про закінчення терміну дії договору оренди, відсутність наміру продовжувати договір та необхідність повернення державного майна із оренди балансоутримувачу за актом приймання передачі.
Таким чином суди дійшли висновку, що орендодавець належним чином, відповідно до вимог діючого законодавства, повідомив орендаря про припинення строку дії договору, у зв'язку з чим договір припинив свою дію.
Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Частиною 2 статті 26 Закону встановлено, що договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно частини 1 статті 27 Закону у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий термін і на тих самих умовах на яких цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує жодна із сторін договору.
Господарські суди зазначили, що відповідні заперечення мають бути вчинені протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди.
Водночас, законодавчо не встановлений початок перебігу строку для вчинення заяви однією із сторін про припинення або зміну умов договору.
Відтак, має значення лише те, чи збіг встановлений місячний термін, оскільки саме із його закінченням пов'язане настання такого юридично значимого наслідку, як продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Водночас сторони договору не обмежені в праві заявити про припинення або зміну умов договору, як протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, так і в будь-який час протягом всього строку дії вказаного договору.
Враховуючи викладене, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що постанова суду апеляційної інстанції у справі прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.09.2010 року у справі № 16/36пн господарського суду Донецької області залишити без змін.
Головуючий О.Муравйов
Судді Д. Кривда
А. Полянський