16 грудня 2010 р. № 25/109
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Васищака І.М., - головуючого,
Студенця В.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши касаційну скаргуТОВ "Український промисловий банк"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 року
у справі господарського судум. Києва
за позовомПАТ "Страхова компанія "ЕККО"
доТОВ "Український промисловий банк"
простягнення 1415737,03 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:не з"явився,
- відповідача:Поляков О.Е.,
У березні 2010 року ЗАТ "ЕККО" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "Український промисловий банк" про зобов"язання виконати умови договору та здійснити переказ коштів в сумі 1 304 679,45 грн. та стягнення пені в розмірі 111 057,58 грн.
У квітні 2010 року позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача суму в розмірі 1 415 737,03 грн., з них основного боргу 1 200 000,00 грн., процентів за користування коштами в розмірі 104 679,45 грн. та пені на вклад і на відсотки в розмірі 111 057,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконане зобов'язання щодо повернення коштів з депозитного рахунку та сплати відсотків за користування ним, згідно з умовами договору банківського вкладу.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.04.2010 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 1304679,45 грн. заборгованості та судові витрати.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 року рішення місцевого господарського суду від 20.04.2010 року залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ТОВ "Український промисловий банк" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 року та рішення господарського суду м. Києва від 20.04.2010 року скасувати і припинити провадження у справі.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до винесення незаконних судових рішень.
Доповідач: Черкащенко М.М.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 02.10.2008 року між позивачем (вкладник) і відповідачем (банк) укладено Договір банківського вкладу в національній валюті №223/Ю-08 ("Бізнес"), за умовами п. 1.1 якого Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №2651302302939.
Відповідно до п.1.2. Договору, вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк приймає грошові кошти вкладника в сумі 1 200 000,00 грн.
Пунктом 1.3 Договору встановлено, що банк зобов'язується повернути суму вкладу до 02.02.2009р.
Згідно з п. 1.4 Договору, розмір процентної ставки за користування вкладом в розмірі 19 % річних.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.02.2009 року між сторонами укладено Додатковий договір №1 до Договору, згідно з яким обов'язок відповідача повернути суму вкладу позивачу встановлено 05 серпня 2009р., а за користування коштами передбачено проценти з розрахунку 14,0% річних.
Пунктом 2.4 Додаткового договору №1 встановлено, що сплата процентів здійснюється в день повернення вкладу.
Станом на 05.08.2009р. загальна сума не сплачених відповідачем відсотків за користування вкладом згідно з Додатковим договором №1 становить 104 679,45 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, Правлінням Національного Банку України прийнято постанову №19 від 21.01.2010 року "Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ТОВ "Український промисловий банк", про що в газеті "Голос України" від 26.01.2010 року було опубліковано оголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 89 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (далі -Закон), протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.
Згідно з ч. 1 ст. 93 Закону, ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури.
Протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури ліквідатор здійснює передбачені ч. 2 ст. 93 Закону заходи щодо задоволення вимог кредиторів, зокрема, визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги у разі їх непідтвердження; складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження Національним банком України; сповіщає кредиторів про акцептування вимог, та інше.
Частина 9 ст. 96 Закону передбачає, що вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.
Аналіз норм глави 16 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Ліквідація банків) вказує, що з моменту відкриття ліквідаційної процедури вирішення питання щодо визнання та задоволення вимог до банку належить до компетенції ліквідатора банку; вимоги до банку, який знаходиться у процедурі ліквідації, можуть бути заявлені у формі заяви про визнання кредиторських вимог до банку та зобов'язання включити їх до переліку вимог кредиторів банку.
Задоволення вимог кредиторів банку окремо від ліквідаційної процедури здійснюватися не може, оскільки встановлення у Законі України "Про банки і банківську діяльність" особливого порядку та черговості задоволення вимог до банку не припускає задоволення вимог окремих кредиторів у індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури.
Суди попередніх інстанцій, під час вирішення даного спору, зазначеного вище не врахували, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
З огляду на зазначене та враховуючи приписи ст.1117 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваних судових рішень, як таких, що винесені без дослідження всіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного розгляду спору та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, витребувати докази у відповідності з вимогами ст.36 ГПК України, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну юридичну оцінку, застосувати норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню і ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 року та рішення господарського суду м. Києва від 20.04.2010 року у справі № 25/109 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий, суддя І.М.Васищак
Судді В.І.Студенець
М.М.Черкащенко