09 грудня 2010 р. № 6/187
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіПершикова Є.В.,
суддівДанилової Т.Б.,
Ходаківської І.П. (доповідач),
розглянувши
касаційну скаргу Заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України
на постанову від 05.10.2010 Київського апеляційного господарського суду
у справі №6/187 господарського суду міста Києва
за позовом Заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України в інтересах держави в особі
Департаменту охорони в Автономній Республіці Крим Управління державної охорони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія ХХІ століття"
проСпонукання до виконання договірних відносин
За участю представників сторін:
Від позивача- не з*явились
Від відповідача- не з*явились
Від Генеральноїпрокуратури України -Стояновський Є.О.
Відповідно до Розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України від 08.12.10 справа розглядається колегією суддів у складі: Першиков Є.В., Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2010 (суддя Ковтун С.А.) у позові Заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України в інтересах держави в особі Департаменту охорони в республіки Крим Управлення державної хорони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія ХХІ століття" про спонукання до виконання договірних зобов'язань відмовлено.
Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 05.10.10 у складі: Отрюха Б.В., Тищенко А.І., Михальської Ю.Б. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
Заступник військового прокурора Військово - Морських Сил України у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Скарга мотивована порушенням судами процесуального законодавства, а також ст.ст.16, 261 Цивільного кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що 05.12.2006 між товариством з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія XXI століття" (продавцем) та Управлінням державної охорони Департаменту охорони Автономній республіці Крим (покупцем) було укладено договір № 235 купівлі-продажу, відповідно до якого покупець приймає та зобов'язується сплатити відповідно до умов даного договору, а продавець передає у власність майнові права на житлові приміщення - 8 квартир, загальною площею 599,6 кв. м. (додаток № 1 до даного договору), які будуть збудовані забудовником за наступною будівельною адресою: м. Севастополь, Гагарінський район, мікрорайон "Омега-2А"(корпус 2). Строк здачі будинку в експлуатацію - 1-й квартал 2007 року.
Відповідно до п. 7.4 Договору продавець несе відповідальністю за порушення строків введення будинку в експлуатацію шляхом сплати покупцю штрафу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочки, з моменту отримання бюджетних коштів на свій рахунок.
Відповідно до додатку № 1 до Договору вартість квартир складає 3651564,00 грн.
Судами встановлено, що на виконання умов укладеного договору, на виконання умов Договору позивач платіжним дорученням № 1 від 28.12.2006 перерахував на користь продавця 3651565,00 грн., об*єкт в 1-у кварталі 2007рокув експлуатаціє не введено, тому відповідач своєчасно у відповідності до умов укладеного договору квартири не передав.
11.05.2007 позивач звернувся до відповідача з вимогою про виконання договірних зобов'язань, на що листом від 22.05.2007 відповідач надав гарантії належного виконання зобов'язань по договору. 05.10.2007 позивач повторно звернувся до відповідача, після чого 14.11.2007 згідно з актом прийому-передачі відповідач завершив будівництво (об*єкт було введено в експлуатацію) та передав квартири позивачу.
Позивач по даній справі просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 710874,37 грн. на підставі п.7.4 Договору.
Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Судами при розгляді справи встановлено, що позивач дізнався про порушення свого права, ще у 2007 році, коли відповідач невчасно виконав свій обов'язок щодо передачі квартир, але з позовною заявою звернувся 15.03.2010, тобто з пропуском строку позовної давності .
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем не надано жодних доказів у підтвердження поважності причин та істотних перешкод для своєчасного звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Заступник військового прокурора Військово-Морських Сил України у касаційній скарзі вважає, що строк позовної давності не пропущений і почав свій перебіг 17.05.09 (враховуючи свої листи №2/12-122 від 16.02.09 та №2/12-286 від 09.04.09). Однак, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1 ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов*язку, але в даному випадку це не відбулось.
З урахуванням наведеного, господарські суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів звертає увагу касатора на те, що статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
Касаційну скаргу Заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України залишити без задоволення.
Постанову від 05.10.2010 Київського апеляційного господарського суду у справі №6/187 господарського суду міста Києва залишити в силі.
Головуючий суддя Є.Першиков
Судді Т.Данилова
І.Ходаківська