09 грудня 2010 р. № 3/177
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіПершикова Є.В.,
суддівДанилової Т.Б.,
Ходаківської І.П. (доповідач),
розглянувши
касаційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області
на постанову від 20.05.2010 Львівського апеляційного господарського суду
у справі №3/177 господарського суду Рівненської області
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області
до Дубровицького колективного підприємства по птахівництву
проСтягнення збитків, завданих невиконанням умов договору
За участю представників сторін:
Від позивача- не з*явились
Від відповідача- Фурсович Л.В. директор
Відповідно до Розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України від 08.12.10 справа розглядається колегією суддів у складі: Першиков Є.В., Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.
Рішенням від 16.12.2009 Господарського суду Рівненської області (суддя Мамченко Ю.А.) відмовлено в задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненської області до Дубровицького колективного підприємства по птахівництву про стягнення збитків, завданих невиконанням умов договору.
Постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.10 у складі: Кузь В.Л., Юркевич М.В., Городечна М.І. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області у касаційній скарзі просить судові акти попередніх судових інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд. Скарга мотивована тим, що судами не враховано, що відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 25.10.2002 року, предметом якого було незавершене будівництво інкубаторію вартістю 2000 грн. Відповідач як покупець зобов'язався сплатити вартість та добудувати об'єкт протягом 3-х років з моменту переходу права власності (п.п.5.1;5.З договору).
Відповідачем було сплачено вартість об'єкта приватизації та прийнято його у власність, однак зобов'язання щодо завершення будівництва не було виконано, що стало підставою для прийняття судового рішення від 17.03.09 по справі 3/25 Господарським судом Рівненської області про розірвання договору купівлі-продажу та повернення об'єкта у державну власність. Об'єкт був переданий відповідачем згідно акта приймання-передачі від 13.10.09.
Вартість сплачених відповідачем коштів в розмірі 2000,00грн. позивачем не повернена.
Повернення у державну власність об*єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об*єктів регулюється Порядком повернення у державну власність об*єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об*єктів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.01 №32.
Відповідно до п.9 Порядку у разі виявлення збитків, завданих об'єкту приватизації за час володіння ним покупцем, їх розмір обчислюється згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №116, та в десятиденний термін доводиться до відома колишнього власника.
Згідно п. З Порядку проведення звіряння результатів інвентаризації об'єкта, що повертається за рішенням суду в державну власність, з даними інвентаризації, отриманими під час її проведення в період підготовки об'єкта до приватизації, та затвердження його результатів, затвердженого наказом ФДМ України від 14.11.2001 року №2107 (надалі -Порядок) під звірянням результатів інвентаризацій та оцінок об'єкта (далі - звіряння) слід розуміти порівняння даних інвентаризаційних описів майна, коштів, фінансових зобов'язань, даних балансів, актів оцінки (або звітів про оцінку майна) одного й того самого об'єкта, складених відповідно під час підготовки його до продажу та на день набрання чинності відповідним рішенням суду.
Відповідно до п.4. Порядку на день набрання чинності відповідним рішенням суду інвентаризація об'єкта проводиться комісією згідно з Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року №69 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.08.1994 року за №202/412.
Згідно з п.п.6-8 Порядку звіряння здійснюється за об'єктами, які внаслідок їх відчуження за договорами купівлі-продажу були передані покупцям за актами приймання-передачі. Звіряння здійснюється комісією з повернення об'єкта в державну власність (далі - комісія). Персональний склад комісії та регламент її роботи затверджуються наказами органу приватизації. Результати звіряння оформлюються протоколом засідання комісії.
Відповідно до п.10 Порядку з урахуванням специфіки кожного конкретного випадку процедура звіряння проводиться шляхом порівняння результатів інвентаризації та оцінки об'єкта, отриманих згідно з пунктами 4 та 5 цього Порядку, з відповідними результатами, отриманими при відчуженні об'єкта органом приватизації.
На підставі п. 11 Порядку у разі виявлення у результаті порівняння даних згідно з пунктом 10 цього Порядку зменшення вартості майна об'єкта (вартості об'єкта незавершеного будівництва, окремо визначеного майна тощо) та (або) нестачі конкретних матеріальних цінностей рішення щодо зарахування їх до збитків, які повинні бути відшкодовані покупцем (або про відсутність необхідності у цьому) приймається комісією. При цьому комісія повинна врахувати всі результати господарювання покупця на об'єкті: зміни фінансово-економічного стану об'єкта, умов праці та рівня її оплати, стану використання робочої сили, інших показників, які характеризують ефективність господарської діяльності підприємства.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи відсутні: докази проведення оцінки об'єкта незавершеного будівництва інкубаторію (будівлі) згідно з Методикою оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року №1891, станом на дату набрання законної сили рішення господарського суду Рівненської області від 31.03.2.009 року у справі №3/25; докази затвердження оцінки об'єкта незавершеного будівництва інкубаторію (будівлі); докази проведення комісією із повернення звіряння результату інвентаризації і оцінки об'єкта, проведеної при відчуженні регіональним відділенням та на дату набрання законної сили рішення Господарського суду Рівненської області від 31.03.2009 року по справі №3/25; докази прийняття комісією рішення щодо наявності збитків, нанесених покупцем об'єкту, за час володіння або їх відсутності.
Тобто, судами встановлено, що позивачем у справі не доведено, у відповідності до вимог чинного законодавства, факту спричинення відповідачем збитків і розмір цих збитків.
З урахуванням вищевикладеного, суди правомірно дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів звертає увагу касатора на те, що статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області залишити без задоволення.
Постанову від 20.05.2010 Львівського апеляційного господарського суду у справі №3/177 господарського суду Рівненської області залишити в силі.
Головуючий суддя Є.Першиков
Судді Т.Данилова
І.Ходаківська