10 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 907/514/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного підприємства "Віндс Ужгород"
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 07.07.2025
у справі № 907/514/24
за позовом Приватного підприємства "Віндс Ужгород"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовоч Уж"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Фізичної особи-підприємця Грабара Олександра Олександровича
про стягнення 2 417 040 грн та усунення перешкод у користуванні майном,
Приватне підприємство «Віндс Ужгород» звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодоовоч Уж» про стягнення 2 417 040 грн безпідставно збережених коштів орендної плати, нарахованих за період з 02.06.2021 до 02.06.2022 за фактичне користування без належних на те правових підстав, нежитловими приміщеннями, які складаються з підвальних приміщень та І поверху, ІІ поверху та мансардного поверхів Торгового комплексу під літ. А. за адресою: Ужгородський район, с. Минай, пл. Енді Воргола, 10, заг. пл. 1 119,0 кв.м, а також усунення перешкод у користуванні цим майном шляхом звільнення та повернення майна власнику.
Ухвалою від 11.09.2024 судом прийнято до розгляду заяву позивача від 07.08.2024 про зміну підстав позову, постановлено здійснювати в подальшому розгляд справи з урахуванням змінених підстав позову.
Позовні вимоги, з урахуванням зміненої підстави позову, обґрунтовані тим, що відповідач після закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення №01/18 від 02.07.2018 не повернув з оренди нерухоме майно нежитлове приміщення, що складається з підвальних приміщень та І поверху, ІІ поверху та мансардного поверхів Торгового комплексу під літ. А, загальною площею 1119,0 м.кв., що знаходиться за адресою: Ужгородський район, с. Минай, пл. Енді Воргола, 10. У зв'язку з викладеним, позивач просив суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні цим майном шляхом його звільнення, повернення власнику, а також стягнути з відповідача 2 417 040,00 грн безпідставно збережених коштів орендної плати за період з 02.06.2021 до 02.06.2022 за фактичне користування спірним майном відповідачем без належних на те правових підстав.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2024 позов задоволено частково. Зобов'язано ТОВ «Плодоовоч Уж» усунути перешкоди в користуванні шляхом повернення за актом приймання-передачі нежитлового приміщення, що складається з підвальних приміщень та І поверху, ІІ поверху та мансардного поверхів Торгового комплексу під літ. А, загальною площею 1119,0 кв.м, що знаходиться за адресою: с. Минай Ужгородського району Закарпатської області, пл. Жовтнева (пл. Енді Воргола), 10, на користь власника: ПП «Віндс Ужгород». Відмовлено в решті позову.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ «Плодоовоч Уж» та ФОП Грабар О.О. звернулись до Західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 залучено ФОП Грабара Олександра Олександровича до участі у справі №907/514/24 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Через систему «Електронний суд» 12.05.2025 представник ФОП Грабара О.О. подав клопотання б/н від 12.05.2025 (вх.№01-05/1410/25 від 12.05.2025) про зупинення провадження у справі №907/514/24. Дане клопотання обґрунтоване тим, що на розгляді господарського суду Закарпатської області перебуває справа №907/523/25, предметом розгляду якої є законність набуття у власність Приватним підприємством «Віндс Ужгород» нежитлової будівлі торговий комплекс за адресою: пл. Енді Воргола (площа Жовтнева), будинок 10, с. Минай, Ужгородський район, Закарпатська область, загальною площею 1119 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1639114921248 та у випадку задоволення позовних вимог вказане майно буде повернуто законному власнику Грабарю О.О., у зв'язку з чим неможливо, на думку заявника, продовжувати розгляд даних апеляційних скарг до вирішення справи №907/523/25, адже для ухвалення рішення у даній справі необхідно встановити чи на законних підставах Приватне підприємство «Віндс Ужгород» набуло у власність нерухоме майно, що є предметом розгляду у справі №907/523/25. Просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили судового рішення у справі №907/523/25 за позовом Фізичної особи-підприємця Грабара Олександра Олександровича до відповідача Приватного підприємства «Віндс Ужгород» про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Також 23.06.2025 через систему «Електронний суд» представник ТОВ «Плодоовоч Уж» подав клопотання б/н від 23.06.2025 (вх.№01-05/896/25 від 23.06.2025) про зупинення провадження у справі № 907/514/24. Вказане клопотання мотивоване тим, що обставинами, якими позивач обґрунтовує позов, є факт користування відповідачем об'єктом нерухомості після спливу строку дії договору. Заявник вказує, що підстави, на які покликається позивач, пов'язані із реалізацією ним правомочностей власника об'єкта нерухомості нежитлового приміщення площею 1119,00 кв.м, розташованого за адресою: с. Минай, пл. Е. Воргола (Жовтнева), 10. У той же час, в межах справи №907/523/25 законність набуття ПП «Віндс Ужгород» права власності на це нерухоме майно є предметом оскарження, оскільки попередній власник - ФОП Грабар О.О. стверджує, що будівля вибула з його власності протиправно. Вважає, що оскільки встановлення законного власника зазначеного об'єкта безпосередньо впливає на правову природу позовних вимог у справі № 907/514/24, його належне з'ясування має істотне значення для правильного розгляду справи по суті. Просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили судового рішення у справі № 907/523/25 за позовом Фізичної особи-підприємця Грабара Олександра Олександровича до відповідача Приватного підприємства «Віндс Ужгород» про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позивач у письмових запереченнях, поданих через підсистему «Електронний суд» (вх.04-04/5265/25 від 07.07.2025; вх.04-04/5266/25 від 07.07.2025) заперечив проти задоволення вказаних клопотань, мотивуючи тим, що обставини, підстави, факти щодо предмета спору можуть бути з'ясовані у процесі перегляду судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення Господарського суду Закарпатської області у цій справі незалежно від наслідків розгляду справи № 907/523/25.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 (колегія суддів у складі: Зварич О.В. - головуючий, Панова І.Ю., Якімець Г.Г.) клопотання б/н від 12.05.2025 (вх.№01-05/1410/25 від 12.05.2025) Грабара Олександра Олександровича та клопотання б/н від 23.06.2025 (вх.№01-05/896/25 від 23.06.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодоовоч Уж» про зупинення провадження у справі № 907/514/24 задоволено. Зупинено провадження у справі №907/514/24 за позовом Приватного підприємства «Віндс Ужгород» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодоовоч Уж» про стягнення 2417040,00 грн та усунення перешкод у користуванні майном до набрання законної сили судового рішення у справі №907/523/25 за позовом Фізичної особи-підприємця Грабара Олександра Олександровича до відповідача Приватного підприємства «Віндс Ужгород» про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України та безпідставно зупинено провадження у справі. Зазначає, що у поданій позовній заяві він навів законні підстави набуття права власності на нерухоме майно, яке є предметом спору у справі, що підтверджується відповідними доказами, які були долучені до матеріалів позовної заяви, однак судом апеляційної інстанції ці докази не бралися до уваги, правова оцінка відповідних доказів, що підтверджує право власності позивача також не була наведена в оскаржуваній ухвалі, тому, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції формально підійшов до розгляду даної справи, не врахував усіх обставин справи, не дослідив наявних у справі доказів, що призвело до формального задоволення клопотань учасників про зупинення провадження у справі, при цьому не виклавши висновку щодо доводів позивача, наведених у запереченнях від 05.06.2025 на клопотання ФОП Грабаря О.О. про зупинення провадження у справі та у запереченнях від 02.07.2025 на клопотання ТОВ «Плодоовоч-Уж» про зупинення провадження у справі. Судом апеляційної інстанції було грубо порушено положення ст. 86 ГПК України, оскільки взято за основну недоведені факти та не надано належної оцінки обставинам, які викладено в позовній заяві та запереченнях на клопотання про зупинення провадження у справі, а лише взято до уваги мотиви та і обґрунтування апеляційних скарг скаржників, чим було порушено, серед іншого, права ПП «ВІНДС УЖГОРОД» та не дотримання збалансованості інтересів сторін. Наголошує, що обставини, підстави, факти щодо предмета спору у справі № 907/514/24 можуть бути з'ясовані та встановлені у процесі перегляду судом апеляційної інстанції рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2024 у цій справи, незалежно від наслідків розгляду справи № 907/523/25. При цьому сама по собі взаємопов'язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення в іншій справі - №907/523/25, оскільки незалежно від результату розгляду справи №907/523/25, апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду апеляційних скарг та перегляду рішення суду першої інстанції у справі № 907/514/24 відповідно до вимог законодавства. Посилається також на практику Верховного Суду щодо обов'язку швидкого здійснення правосуддя та що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.08.2025 відкрито провадження за касаційною скаргою на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, витребувано матеріали справи № 907/514/24 (з урахуванням п.п. 17. 10 п. 17 ч. 1 Перехідних положень ГПК України) з Господарського суду Закарпатської області/Західного апеляційного господарського суду та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 21.08.2025.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 19.08.2025 від ФОП Грабар О.О. надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Також до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 20.08.2025 та 21.08.2025 від представників ТОВ "Плодоовоч-Уж" надійшли відзиви на касаційну скаргу, у яких вони просять відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Витребувані ухвалою від 07.08.2025 матеріали справи № 907/514/24 надійшли до Верховного Суду лише 08.09.2025, а тому розгляд касаційної скарги здійснюється у розумні строки.
Переглянувши в касаційному порядку оскаржену ухвалу апеляційного господарського суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована незгодою із ухвалою апеляційного господарського суду, якою зупинено апеляційне провадження у цій справі до вирішення спору у справі № 907/523/25.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний або ж має право зупинити провадження у справі.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний господарський суд керувався положеннями п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, відповідно до якого суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Таким чином, застосовуючи наведену правову норму за вимогами статті 234 ГПК України, у мотивувальній частині ухвали має бути зазначено обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали, зокрема щодо неможливості розгляду справи.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Ураховуючи положення п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справах № 924/645/18 та № 910/23396/16, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справах № 910/13234/18 та № 910/759/19, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14 908/4808/14, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19 та від 25.03.2021 у справі № 873/148/20, від 12.05.2021 у справі № 922/2838/20.
При цьому варто звернути увагу на те, що пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта, шоста статті 75 ГПК України).
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19.
Зупиняючи провадження у справі № 907/514/24, апеляційний господарський суд виходив з того, що предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 2 417 040 грн безпідставно збережених коштів орендної плати та усунення перешкод у користуванні майном шляхом повернення нежитлового приміщення, яке складається з підвальних приміщень, І поверху, ІІ поверху та мансардного поверхів Торгового комплексу під літ. А, загальною площею 1119,0 кв.м, що знаходиться за адресою: с. Минай Ужгородського району Закарпатської області, пл. Жовтнева (пл. Енді Воргола), 10, на користь власника: Приватного підприємства «Віндс Ужгород».
В ході розгляду клопотань встановлено, що господарський суд Закарпатської області ухвалою від 09.05.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №907/523/25 за позовом Фізичної особи-підприємця Грабара Олександра Олександровича до відповідача Приватного підприємства «Віндс Ужгород» про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
В поданих клопотаннях заявники звертають увагу суду на те, що в межах справи №907/523/25 законність набуття ПП «Віндс Ужгород» права власності на це нерухоме майно є предметом оскарження, а також неможливо, на думку заявників, продовжувати розгляд апеляційних скарг до вирішення справи № 907/523/25, адже для ухвалення рішення у даній справі необхідно встановити чи на законних підставах Приватне підприємство «Віндс Ужгород» набуло у власність нерухоме майно, що є предметом розгляду у справі №907/523/25.
Зважаючи на вищеописані норми процесуального закону, предмет розгляду даної справи, мотиви і обґрунтування апеляційних скарг скаржників та предмет спору у справі №907/523/25, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у вказаній справі до набрання законної сили судового рішення у справі №907/523/25, адже без встановлення правового статусу майна, яке позивач у даній справі зазначає своїм, неможливо розглянути подані апеляційні скарги та належним чином встановити обставини справи, дослідити докази та розглянути справу по суті.
Зважаючи на зазначені обставини, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції цілком правомірно вказав на те, що прийняття рішення у даній справі нерозривно пов'язане зі справою № 907/523/25, в межах якої вирішується питання, фактично, про право власності на майно, стосовно якого заявлено спір у справі № 907/514/24, оскільки ухвалення у даній справі рішення на користь позивача пов'язується напряму з його статусом законного власника відповідного майна, позаяк відповідно до ст. 391 ЦК України саме власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Наведене обґрунтування є достатньо аргументованим, у зв'язку із чим Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, які фактично зводяться до посилання на недостатнє вмотивування підстав зупинення провадження.
Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на те, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 ГПК України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
У пунктах 1-3 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як слідує із оскаржуваної ухвали та матеріалів справи, суд апеляційної інстанції навів мотиви, з яких він вважає неможливим розгляд справи № 907/514/24, також вказав, як саме пов'язана ця справа зі справою № 907/523/25. З наведеного слідує, що суд дотримався порядку щодо можливості зупинення провадження, викладеного Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20.
Крім того, хоча скаржник стверджує, що наявність справи № 907/523/25 не є підставою, за якої провадження у справі № 907/514/24 підлягає обов'язковому зупиненню, оскільки наявні докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, однак зазначені доводи не спростовують висновків суду про те, що без встановлення правового статусу майна, яке позивач у даній справі зазначає своїм, неможливо розглянути подані апеляційні скарги та належним чином встановити обставини справи, дослідити докази та розглянути справу по суті з огляду на положення норм матеріального права, зокрема, ст. 391 ЦК України.
Спростовуються також й доводи скаржника про порушення апеляційним господарським судом вимог статті 6 Конвенції щодо права позивача на розгляд справи впродовж розумного строку, за обставин об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення справи № 907/523/25 з мотивів викладених у постанові.
Колегія суддів не убачає підстав вважати, що суд апеляційної інстанції у цьому разі, з урахуванням конкретних обставин справи не дотримався вимог статті 227 ГПК України, зупиняючи провадження у справі № 907/514/24, у свою чергу, скаржник також не спростував відповідні мотиви суду, у зв'язку із цим відсутні підстави для скасування ухвали Західного апеляційного господарського суду від 07.07.2025.
У вказаному колегія суддів також керується висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.05.2025 у справі № 926/16/24, від 28.07.2023 у справі № 910/13279/22, від 27.02.2023 у справі № 904/5875/15 щодо застосування ст. 227 ГПК України.
При цьому посилання скаржника на постанови Верховного Суду щодо застосування ст. 227 ГПК України автоматично не свідчать про помилковість висновків апеляційного господарського суду у справі № 907/514/24, оскільки наявність або відсутність підстав для зупинення провадження у справі в порядку п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України оцінюється судами в кожному окремому випадку з урахуванням конкретних обставин справи та наявних у них доказів.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції керується висновками, які зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного господарського суду.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до положень ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскільки в ході касаційного розгляду не було виявлено порушень норм процесуального права в межах підстав касаційного оскарження, то і підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду у касаційному провадженні також не має, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржене судове рішення, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Віндс Ужгород" залишити без задоволення.
Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 у справі № 907/514/24
залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.