?
03 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/1836/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Кондратюк Л. Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 (колегія суддів: Гребенюк Н. В., Слободін М. М., Шутенко І. А.) та рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 (суддя Рильова В. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ" до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради про стягнення 1 837 009,20 грн,
за участі представників:
позивача - Годунова В. С.,
відповідача - Кітченко М. Ю.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ" (далі - ТОВ "МІШЕМ") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (далі - Департамент будівництва та шляхового господарства) про стягнення заборгованості за договором про закупівлю робіт від 21.09.2021 № 759 у сумі 1 837 009,20 грн у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати виконаних робіт.
2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт з капітального ремонту на підставі договору про закупівлю робіт від 21.09.2021 № 759.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 21.09.2021 між Департаментом будівництва та шляхового господарства (замовник) та ТОВ "МІШЕМ" (підрядник) було укладено договір про закупівлю робіт № 759 (далі - договір від 21.09.2021 № 759), за умовами якого підрядник зобов'язався виконати роботи з капітального ремонту просп. Перемоги, 54-А, 54-Б (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (за відповідним кодом ЄЗС: ДК 021:2015:45233000-9 Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг) відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації, а замовник прийняти роботи та оплатити їх. Кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт визначаються відповідно до проектно-кошторисної документації, 1 робота.
4. Сторони у договорі також погодили такі умови:
- підрядник гарантує відповідність виконаних робіт та конструкцій проектній документації (пункт 2.4 договору);
- ціна цього договору становить 2 671 911,60 грн, у тому числі ПДВ у сумі 445 318,60 грн. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Структура договірної ціни є динамічною (пункти 3.1, 3.2, 3.3 договору);
- відповідно до пункту 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником на підставі актів виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін;
- пунктом 4.2 договору передбачено, що розрахунки здійснюються у формі післяоплати протягом 90 календарних днів з моменту підписання документів, зазначених у пункті 4.1 договору, у разі, якщо відповідні бюджетні кошти надійшли на рахунок замовника;
- у пункті 4.7 договору передбачено, що замовник приймає виконані роботи на підставі акта виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника;
- згідно з пунктом 5.1 договору строк виконання робіт до 31.12.2022. Початок робіт - вересень 2021, завершення робіт - грудень 2022 року згідно з графіком виконання робіт;
- відповідно до пункту 5.7 договору приймання-передача в експлуатацію закінчених робіт (об'єкта ремонту) буде виконуватися згідно з вимогами Загальних умов, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, від 13.04.2011 № 461, та інших нормативних актів, що регламентують приймання закінчених об'єктів в експлуатацію;
- замовник зобов'язаний, зокрема, приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3), своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи тільки після підписання замовником актів виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3) (пункт 6.1 договору);
- замовник має право повернути підряднику акти виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3) без здійснення оплати у разі неналежного оформлення документів (відсутність печатки, підписів тощо) (підпункт 6.2.4 пункту 6.2 договору);
- підрядник зобов'язаний, зокрема, забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором, забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділом II цього договору (підпункти 6.3.1, 6.3.2 пункту 6.3 договору);
- підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи тільки після підписання замовником актів виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3) (підпункт 6.4.4.1 пункту 6.4 договору;
- згідно з пунктом 10.1 договору договір про закупівлю укладається та набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань за цим договором.
5. Суди попередніх інстанцій також установили, що сторонами була підписана договірна ціна до договору на загальну суму 2 671 911,60 грн з ПДВ, а також підрядником (позивачем) був наданий локальний кошторис на будівельні роботи № 02-001-001 з додатками до нього.
6. Згідно з додатковою угодою від 15.12.2021 № 1 викладено пункт 4.10 договору в новій редакції, а саме, фінансування робіт здійснюється у 2022 році згідно з "Програмою розвитку і реформування житлово-комунального господарства м. Харкова на 2011- 2025 р.р." і становить 0,00 грн за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади. Цією додатковою угодою також викладено в новій редакції календарний план робіт, план фінансування та договірну ціну.
7. Додатковою угодою від 18.02.2022 № 2 до договору сторони визначили, що фінансування робіт у 2022 році становить 2 671 911,60 грн, у тому числі ПДВ у сумі 445 318,60 грн. Крім того, цією додатковою угодою викладено в новій редакції календарний план робіт, план фінансування та договірну ціну.
8. Додатковою угодою від 21.10.2022 № 3 до договору змінено строк виконання робіт до 31.12.2023. Початок робіт - вересень 2021 року, завершення робіт - грудень 2023 року згідно з графіком виконання робіт. Також цією додатковою угодою продовжений строк дії цього договору до 31.12.2023.
9. Як свідчать матеріали справи, ТОВ "МІШЕМ", звертаючись до суду, вказувало, що воно виконало роботи за договором на загальну суму 1 837 009,20 грн, про що свідчать акт приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) і довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3), які були надіслані засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, що підтверджується супровідним листом від 25.12.2023 вих. № 275-25/12/23. Проте відповідач протягом тривалого часу будь-яких заперечень на акти не надав, виконані позивачем роботи не оплатив.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
10. Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 позовні вимоги задоволені, стягнуто з Департаменту будівництва та шляхового господарства на користь ТОВ "МІШЕМ" заборгованість за договором про закупівлю робіт у сумі 1 837 009,20 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 22 044,11 грн.
11. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 скасоване, у задоволенні позову відмовлено.
12. Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що обов'язок з оплати виконаних робіт виникає у Департаменту будівництва та шляхового господарства після виконання підрядником всього переліку робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією, за умови їх прийняття замовником, а тому наразі відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за частково виконані роботи за договором про закупівлю робіт від 21.09.2021 № 759 в сумі 1 837 009,20 грн.
13. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 07.10.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2025, відмовлено у задоволенні ТОВ "МІШЕМ" у стягненні з Департаменту будівництва та шляхового господарства витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн.
14. Постановою Верховного Суду від 29.04.2025 постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2025, прийняту за результатами перегляду додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2024, у справі скасовано, справу передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
15. Скасовуючи судові рішення, Верховний Суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції, не з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, зокрема, щодо реального обсягу виконаних позивачем робіт та їх вартості, та з чого виникає обов'язок замовника здійснити оплату за договором, дійшов передчасних висновків про відсутність підстав для задоволення позову.
16. Зокрема, Верховний Суд вказав, що апеляційний суд, обмежившись посиланням на те, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено поетапне прийняття робіт, а проектно-кошторисною документацією визначено 1 робота, не з'ясував питання стосовно того, чи відповідають роботи, зазначені в акті приймання будівельних робіт, визначеним у локальному кошторисі роботам, чи наявні розбіжності у вказаних документах, та за їх наявності в якій мірі вони не відповідають проектній документації і чи вплинули на обсяг виконаних робіт, а також питання про те, які роботи не виконано підрядником.
17. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 залишено без змін.
18. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову, апеляційний суд визнав доведеним належними та допустимими доказами факт виконання позивачем підрядних робіт за договором про закупівлю робіт від 21.09.2021 № 759 на суму 1 837 009,20 грн, оформлення такого виконання робіт актом приймання-передачі із наданням його відповідачеві.
19. Апеляційний суд також виснував, що встановлений пунктом 4.2 договору перебіг 90-денного строку оплати за договором розпочався наступного дня після отримання акта виконаних робіт, а оскільки жодних заперечень щодо актів відповідач не висловлював, то строк оплати виконаних за договором робіт на суму 1 837 009,20 грн настав.
20. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2024 скасоване та ухвалено нове додаткове рішення, яким заяву ТОВ "МІШЕМ" про стягнення з Департаменту будівництва та шляхового господарства витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 25 000,00 грн задоволено частково. Стягнуто з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на користь ТОВ "МИНЕМ" 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в суді першої інстанції. В решті вимог заяви відмовлено.
21. Заяви ТОВ "МІШЕМ" про стягнення з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в загальному розмірі 25 000, 00 грн задоволено частково. Стягнуто з Департаменту будівництва та шляхового господарства на користь ТОВ "МІШЕМ" 10 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції. В решті вимог заяв відмовлено.
Короткий зміст касаційної скарги
22. У касаційній скарзі Департамент будівництва та шляхового господарства просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 10.06.2025 та рішення місцевого господарського суду від 30.09.2024 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скасувати постанову апеляційного господарського суду від 10.06.2025 та залишити в силі судове рішення (додаткове) місцевого господарського суду від 07.10.2024.
23. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на ухваленні апеляційним судом оскаржуваних судових рішень без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:
- щодо застосування статей 854, 879, 882 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), викладених у постановах Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 917/1823/23, від 23.07.2024 у справі № 910/2159/23, від 05.03.2024 у справі № 910/3374/23, від 11.01.2024 № 905/716/22, від 20.09.2022 у справі № 922/2101/21, від 19.07.2022 у справі № 922/2212/21, від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 12.10.2018 у справі № 927/603/17, згідно з якими якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково;
За доводами скаржника, апеляційним господарським судом помилково не застосовано положення статей 854, 879, 882 ЦК України з урахуванням висновків Верховного Суду щодо відсутності обов'язку замовника прийняти окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання підрядником всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт, і відповідно обов'язку замовника здійснювати проміжні оплати поетапних робіт в міру їх виконання, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів;
- щодо застосування статей 875, 877, 882 ЦК України, викладених у постановах Верховного Суду від 29.04.2025 у справі № 922/1836/24, від 29.04.2025 у справі № 922/2954/24, від 16.04.2025 у справі № 922/1834/24, від 05.09.2024 у справі № 925/1279/19, від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20, згідно з якими предметом доказування у справі є не лише обставини (1) реального (фактичного) виконання робіт за договором, а і відповідність виконання таких робіт (2) проектній документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та (3) кошторису, який відповідно, визначає ціну виконаних робіт;
За доводами скаржника, апеляційним судом не було враховано те, що саме позивач повинен був довести реальність виконаних робіт за договором про закупівлю робіт від 21.09.2021 № 759 відповідно до проектної та кошторисної документації, що ним зроблено не було;
- щодо застосування статей 73, 74, 76, 77, 99 ГПК України, викладених у постановах Верховного Суду від 29.04.2025 у справі № 922/1836/24, від 29.04.2025 у справі № 922/2954/24, від 16.04.2025 у справі № 922/1834/24, від 01.04.2025 у справі № 916/2177/16 щодо необхідності призначення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи;
За доводами скаржника, судами попередніх інстанцій зроблено хибний висновок про відсутність необхідності проведення у даній справі судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи роботи з Капітального ремонту просп. Перемоги, 54А, 54Б;
- щодо застосування статей 126, 129 ГПК України, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", викладених у постановах Верховного Суду від 29.05.2025 у справі № 906/960/24, від 24.03.2023 по справі № 688/3659/21, від 16.11.2021 у справі № 922/1964/21, від 19.11.2020 у справі № 734/2313/17, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно з якими відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
За доводами скаржника, оскільки у договорі про надання правової допомоги відсутній фіксований розмір гонорару, то у детальному описі робіт повинен бути розрахунок кількості витрачених на надання правової допомоги (послуги) годин помноженої на вартість такої (однієї) години роботи адвоката.
24. Скаржник також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, статей 26, 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо необхідності доводити існування договірних відносин між адвокатським об'єднанням та адвокатом, який здійснює представництво інтересів клієнта в суді, на виконання договору про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатським об'єднанням та клієнтом.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
25. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "МІШЕМ" просить в її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Позивач вважає, що доводи касаційної скарги здебільшого зводяться до переоцінки доказів, що не входить до кола повноважень касаційного суду. При цьому позивач стверджує, що матеріалами справи підтверджується реальність виконання робіт за договором на суму 1 837 009,20 грн.
Позиція Верховного Суду
26. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
28. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги ТОВ "МІШЕМ" про стягнення коштів за неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати за договором про закупівлю робіт від 21.09.2021 № 759.
29. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "МІШЕМ" посилалося на те, що воно виконало роботи за договором на загальну суму 1 837 009,20 грн, про що свідчать акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3). Вказані документи були надіслані засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, що підтверджується супровідним листом від 25.12.2023 вих. № 275-25/12/23. Однак відповідач протягом тривалого часу будь-яких заперечень на такі акти не надав, виконані позивачем роботи не оплатив.
30. Верховний Суд, направляючи дану справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, у постанові від 29.04.2025 зазначив, що з урахування встановлених судами фактичних обставин, які склались між сторонами, необхідним для правильного вирішення спору є встановлення обставин реального виконання робіт відповідно до умов договору та їх виконання саме в обсязі (розмірі та за ціною), які заявлені позивачем.
Щодо обсягу робіт
31. Відповідно до частини першої статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
32. Відповідно до вимог частин першої, другої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
33. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
34. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
35. Згідно із частиною четвертою статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
36. Водночас відповідно до статті 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (частина перша). Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію (частина друга).
37. За змістом частини першої статті 843, статті 844 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (частина друга вказаної вище статті).
38. Зважаючи на зміст статей 844, 877 ЦК України, проектно-кошторисна документація поділяється на дві основні частини: (1) проектну документацію та (2) документацію кошторисну.
39. Отже, з урахуванням положень статей 844, 877 ЦК України, предметом доказування у справі є не лише обставини (1) реального (фактичного) виконання робіт за договором про закупівлю робіт від 21.09.2021 № 759, на чому наполягає скаржник у касаційній скарзі, а й те, чи роботи визначені у акті були виконані відповідно до (2) проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, та до (3) кошторису, який відповідно, визначає ціну виконаних робіт.
40. Вказані поняття не є тотожними та не підміняють одне одного, а тому для правильного вирішення спору господарські суди мають встановити не лише обставини щодо фактичного виконання підрядником спірних робіт, а й відповідність таких проектній та кошторисній документації. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 922/1834/24, від 29.04.2025 у справі № 922/2954/24.
41. Під час апеляційного провадження на виконання вищенаведених вказівок Верховного Суду на підставі дослідження матеріалів справи апеляційним судом було встановлено реальний обсяг та вартість виконаних позивачем робіт, а також їх відповідність проектній та кошторисній документації.
42. Так, судами встановлено, що фактичне виконання позивачем робіт за договором на суму 1 837 009,20 грн підтверджується такими документами та обставинами: актом виконаних робіт, який було вручено особисто відповідачу; відсутністю до виникнення судового спору жодних заперечень на вказаний акт; відсутністю акта про виявлені недоробки та дефекти в порядку пункту 4.9 договору; ненаданням відповіді на запит адвоката позивача щодо підтвердження факту виконання робіт та обґрунтування причин непідписання актів, які були направлені на адресу замовника; загальним журналом робіт на об'єкті, актами на закриття прихованих робіт, які підписані, в тому числі представником технічного нагляду відповідача; накладними на придбання товарів для проведення робіт за договором.
43. З приводу доводів відповідача, наведених також у касаційній скарзі, про те, що при порівнянні обсягів робіт, що вказані у локальному кошторисі на будівельні роботи № 02-001-001 до договору від 21.09.2021 № 759, та акті приймання виконаних будівельних робіт б/н та б/д, що міститься у додатках до позовної заяви, було виявлено розбіжності у виконанні робіт, апеляційний суд зазначив, що відповідач посилається лише на те, що вартість виконаної роботи є меншою, або що певні роботи не були виконані.
44. При цьому відповідачем не доведено, а апеляційним судом не встановлено обставин невідповідності виконаних позивачем підрядних робіт умовам проектно-кошторисної документації.
Щодо призначення експертизи
45. У свою чергу, відповідач стверджує про необхідність призначення у даній справі комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертиз, результати яких могли б довести відповідність/невідповідність виконаних робіт за своїми видами та обсягами умовам договору будівельного підряду, проектно-кошторисній документації.
46. Судова експертиза в розумінні статті 1 Закону України "Про судову експертизу" - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
47. Призначення експертизи судом регулюється статтею 99 ГПК України. Так, відповідно до цієї статті суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
48. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
49. Відповідно до частини другої статті 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
50. Верховний Суд неодноразово зазначав, що призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому питання щодо призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20, від 12.05.2021 у справі № 922/1791/20, від 28.01.2025 у справі №922/304/24 тощо).
51. Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом будівництва та шляхового господарства до судів першої та апеляційної інстанцій подавалось клопотання про призначення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи підрядних робіт з Капітального ремонту просп. Перемоги, 54А, 54Б (внутрішньоквартальні дороги та тротуари), у задоволенні якого судами було відмовлено.
52. Так, відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що експертиза, на призначенні якої наполягає відповідач, в даному випадку спрямована на встановлення обставин щодо якості виконаних робіт, а тому жодною мірою не пов'язана із визначеною частиною другою статті 98 ГПК України підставою. Апеляційний суд також виснував, що наявні у матеріалах справи докази дозволяють встановити види, обсяги і вартість виконаних робіт; обставини імовірного завищення вартості робіт не входять до предмета доказування у справі.
53. Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, замовник здійснював нагляд за підрядними роботами, фіксував відсутність зауважень до них шляхом підписання актів прихованих робіт, однак під час судового розгляду справи за позовом підрядника про стягнення оплати за виконані роботи наполягав на призначенні експертизи з метою встановлення їх якості та обсягу. При цьому відповідач у судах першої та апеляційної інстанцій не навів обґрунтування, в чому саме полягають його претензії до виконаних робіт.
54. Верховний Суд погоджується з такими висновками апеляційного суду та зазначає, що обсяг, якість та ціна фактично виконаних позивачем робіт підтверджені технічним наглядом замовника. При цьому Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 29.04.2025 у справі № 922/2954/24 та від 16.04.202 у справі № 922/1834/24, оскільки у них не зазначено, що обставини, які мають значення для розгляду спору, можуть бути встановлені виключно шляхом проведення експертизи. Натомість, як уже зазначалося, призначення судової експертизи є правом, а не обов'язком суду.
55. Водночас, як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду від 29.04.2025 у даній справі № 922/1836/24, вона не містить вказівки щодо обов'язкового проведення експертизи при новому апеляційному розгляді справи.
56. Таким чином, твердження відповідача про можливу невідповідність виконаних позивачем робіт проектно-кошторисній документації є недоведеними припущеннями і не можуть бути підставою для скасування постанови апеляційного суду, ухваленої при повному дослідженні матеріалів справи, якими підтверджуються обставини щодо виконання позивачем робіт за договором на суму 1 837 009,20 грн.
Щодо оплати окремих етапів робіт
57. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, відповідач також зазначає про те, що, посилаючись на факт виконання підрядних робіт, судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях не враховано відсутність виконання повного обсягу робіт, в свою чергу, на переконання скаржника, оскільки умовами укладеного між сторонами договору не передбачено поетапне прийняття робіт, а проектно-кошторисною документацією визначено 1 робота, то позивач не може вважатися таким, що належним чином виконав свій обов'язок з передачі виконаних робіт, а відповідач не є таким, що зобов'язаний оплатити відповідну частину виконаних робіт.
58. Відповідач стверджує, що жодного доказу щодо виконання повного обсягу роботи на суму 2 671 911,60 грн, що мали бути виконані у 2023 році та завершені станом на грудень 2023 року, відповідно до додаткової угоди від 21.10.2022 № 3 до договору позивачем надано не було.
59. Частиною першою статті 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.
60. За приписами статей 526, 529, 530 ЦК України сторона договору повинна виконувати свої зобов'язання за договором належним чином та у передбачені таким договором строки.
61. У постанові від 05.03.2024 у справі № 910/3374/23 Верховний Суд зазначив, що порядок оплати підрядних робіт визначено у статті 854 ЦК України. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 24.03.2020 у справі № 904/1975/19, від 05.03.2024 у справі № 910/3374/23, від 03.04.2020 у справі № 920/653/19, від 20.12.2018 у справі № 924/70/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 05.12.2019 у справі № 910/5137/19, від 03.02.2020 у справі № 910/23734/17, на які посилається скаржник.
62. Як зазначено вище, відповідно до пункту 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником на підставі актів виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін; пунктом 4.2 договору передбачено, що розрахунки здійснюються у формі післяоплати протягом 90 календарних днів з моменту підписання документів, зазначених у пункті 4.1 договору, у разі, якщо відповідні бюджетні кошти надійшли на рахунок замовника;
63. Підпунктами 6.1.1, 6.1.2, 6.1.3.1 договору встановлено, що замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи; приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (форми № КБ-2в, КБ-3); своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи тільки після підписання замовником актів виконаних робіт (форми № КБ-2в, КБ-3).
64. Апеляційним судом встановлено, що між сторонами була підписана договірна ціна до договору на загальну суму 2 671 911,60 грн з ПДВ, а також позивачем був наданий локальний кошторис на будівельні роботи № 02-001-001 з додатками до нього.
65. При цьому пунктом 3.3 договору передбачено, що структура договірної ціни є динамічною, а згідно з положеннями частини другої статті 844 ЦК України кошторис, погоджений сторонами у спірних правовідносинах, не є твердим.
66. Разом з цим апеляційний суд врахував, що відповідачем не надано жодного доказу висунення ним претензій щодо якості виконаних робіт на зазначену суму як в процесі здійснення ним контролю та нагляду за виконанням підрядником робіт в порядку пунктів 5.5 та 6.2.2 договору, так і при передачі таких робіт підрядником за відповідним актом приймання-передачі (зокрема, шляхом складання акта про виявлені недоліки (недоробки та дефекти) виконаних робіт або звернення до суду з вимогою про визнання акта недійсним в порядку статті 882 ЦК України).
67. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що встановлений пунктом 4.2 договору перебіг 90-денного строку оплати за договором розпочався наступного дня після отримання акта виконаних робіт, а оскільки жодних заперечень щодо актів відповідач не висловлював, то строк оплати виконаних за договором робіт на суму 1 837 009,20 грн настав.
68. Оскільки доказів оплати зазначеної суми відповідач не надав, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок апеляційного суду про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позову.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу
69. Предметом касаційного оскарження є також постанова апеляційного суду від 10.06.2025, якою додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2024 скасоване та ухвалено нове додаткове рішення, яким заяву ТОВ "МІШЕМ" про стягнення з Департаменту будівництва та шляхового господарства витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 25 000,00 грн задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в суді першої інстанції.
70. Крім того, вказаною постановою апеляційного суду заяву ТОВ "МІШЕМ" про стягнення з Департаменту будівництва та шляхового господарства витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в загальному розмірі 25 000,00 грн задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції.
Обставини справи, встановлені судами
71. 30.09.2024 до Господарського суду Харківської області від ТОВ "МІШЕМ" надійшла заява про стягнення витрат на правничу (правову) допомогу, в якій позивач просив суд стягнути з Департаменту будівництва та шляхового господарства судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн, понесених позивачем в суді першої інстанції.
72. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надані наступні документи:
- договір про надання правової допомоги від 29.03.2024 № 29/03, укладений між АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" як виконавцем та ТОВ "МІШЕМ" як клієнтом;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги від 29.03.2024 серії ВІ № 1208812, виданий адвокатом Годуновим В. С. на підставі договору про надання правової допомоги від 29.03.2024 № 29/03;
- акт про надану правову допомогу від 30.09.2024 № 4 до договору про надання правової допомоги від 29.03.2024 № 29/03, за яким АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" були надані, а ТОВ "МІШЕМ" прийняті послуги на загальну суму 25 000,00 грн.
73. Разом з цим суд першої інстанції встановив, що представництво інтересів ТОВ "МІШЕМ" під час розгляду даної справи здійснювалося адвокатом Годуновим В. С. на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги від 29.03.2024 серії ВІ №1208812.
74. Зі змісту вказаного ордера вбачається, що ордер був виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 29.03.2024 № 29/03 адвокатом Годуновим В. С., що здійснює адвокатську діяльність індивідуально.
75. Водночас з матеріалів справи судом встановлено, що договір про надання правової допомоги від 29.03.2024 № 29/03 був укладений саме між АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" та ТОВ "МІШЕМ".
76. Зі змісту договору про надання правової допомоги від 29.03.2024 № 29/03, укладеного між АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" та ТОВ "МІШЕМ", а саме, пункту 3.1 вбачається, що відповідно до частини шостої статті 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", виконавець може залучати до виконання укладених договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах, в т. ч. адвоката Годунова В. С.
77. Проте матеріали справи не містять, а позивачем відповідно не додано до матеріалів справи доказів про наявність договірних відносин між АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" та адвокатом Годуновим В. С., який здійснював представництво інтересів ТОВ "МІШЕМ" у справі № 922/1836/24.
78. Зазначене стало підставою для відмови у задоволенні заяви ТОВ "МІШЕМ" про стягнення з Департаменту будівництва та шляхового господарства витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.
79. Поряд з цим, 06.06.2025 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "МІШЕМ" надійшло клопотання, в якому позивач просить здійснити розподіл витрат на професійну правничу допомогу, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу відповідно до доказів, що наявні в матеріалах справи, в тому числі в касаційному суді 20 000,00 грн, в суді апеляційної інстанції (під час нового розгляду справи) 15 000,00 грн.
80. До клопотання позивачем додані копії акта про надану правову допомогу від 06.06.2025 № 4/2 до договору про надання правової допомоги № 29/02 та вказаного договору.
Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
81. Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
82. Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
83. За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
84. Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
85. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
86. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
87. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.05.2025 у справі № 906/960/24.
88. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2021 у справі № 922/1964/21 зазначає, що принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
89. Отже, відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
90. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
91. Разом з тим у частині п'ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
92. Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
93. Отже, суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 922/1964/21 та постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
94. За змістом касаційної скарги відповідач наголошує на тому, що позивачем не надано до суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідних для надання правничої допомоги з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги, а судами першої та апеляційної інстанцій не враховано відсутність такого детального опису.
95. Відповідач вказує, що згідно з актом про надану правову допомогу № 4 від 30.09.2024 ТОВ "МІШЕМ" прийнято послуги в межах справи № 922/1836/24 у суді першої інстанції, зокрема: надання усних консультацій у справі, в тому числі щодо правової позиції, вчинених учасниками справи, в тому числі судом, процесуальних дій та прийнятих рішень; аналіз документів, підготовка позову, в тому числі вивчення доказів, аналіз норм законодавства та судової практики, підготовка відповіді на відзив; підготовка та подання до суду додаткових заяв/клопотань; участь у судових засіданнях; підготовка заяви про розподіл судових витрат та подання її до суду.
96. Згідно з актом про надану правову допомогу від 10.02.2025 № 4/1 виконавець надав (в тому числі із залученням на договірних засадах адвоката Годунова Віталія Сергійовича відповідно до пункту 3.1. договору), а клієнт прийняв послуги за договором про надання правової допомоги від 29.03.2024 № 29/03 в межах судової справи № 922/1836/24 в суді апеляційної інстанції на загальну суму 15 000,00 грн, а саме: надання усних консультацій у справі, в тому числі щодо правової позиції, вчинених учасниками справи, в тому числі судом, процесуальних дій та прийняття рішень; аналіз документів, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу на основне рішення суду, в тому числі вивчення доказів, аналіз норм законодавства та судової практики, подання додаткових пояснень; аналіз документів, підготовка та подання апеляційної скарги на додаткове рішення, аналіз норм законодавства та судової практики; участь в судових засіданнях; підготовка заяви про розподіл судових витрат та подання її до суду, загальна кількість витраченого часу на правничу допомогу в апеляційній інстанції 6 годин.
97. Згідно з актом про надану правову допомогу від 06.06.2025 № 4/2 виконавець надав (в тому числі із залученням на договірних засадах адвоката Годунова Віталія Сергійовича відповідно до пункту 3.1. договору), а клієнт прийняв послуги за договором про надання правової допомоги від 29.03.2024 № 29/03 в межах судової справи № 922/1836/24 в суді:
1) касаційної інстанції на загальну суму 20 000,00 грн, а саме: надання усних консультацій у справі, в тому числі щодо правової позиції, вчинених учасниками справи та судом процесуальних дій та прийняття рішень; аналіз документів, підготовка та подання касаційних скарг (на рішення по суті справи та щодо судових витрат), в тому числі вивчення доказів, аналіз норм законодавства та судової практики, подання додаткових пояснень; участь в судових засіданнях. Загальна кількість витраченого часу на правничу допомогу в касаційній інстанції 8 години;
2) апеляційної інстанції на загальну суму 10 000,00 грн, а саме: надання усних консультацій у справі, в тому числі щодо правової позиції, вчинених учасниками справи, в тому числі судом, процесуальних дій та прийняття рішень; аналіз документів, підготовка та подання додаткових пояснень після направлення справи на новий розгляд; аналіз документів, підготовка та подання апеляційної скарги на додаткове рішення, аналіз норм законодавства та судової практики; участь в судових засіданнях; підготовка заяви про долучення доказів щодо правничої допомоги та подання її до суду. Загальна кількість витраченого часу на правничу допомогу в апеляційній інстанції 4 години.
98. Скаржник зазначає, що оскільки у договорі відсутній фіксований розмір гонорару, то у детальному описі робіт повинен бути розрахунок кількості витрачених на надання правової допомоги (послуги) годин, помноженої на вартість такої (однієї) години роботи адвоката.
99. Проте, аналізуючи зміст частини третьої статті 126 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 вказала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
100. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
101. Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
102. Втім за своїм змістом акти про надану правову допомогу від 30.09.2024 № 4, від 10.02.2025 № 4/1 та від 06.06.2025 № 4/2 фактично є детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, що свідчити про належне документальне підтвердження позивачем витрат на правничу допомогу.
103. Відповідно доводи скаржника у цій частині не можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяв позивача про розподіл витрат на правничу допомогу.
104. Аргументуючи підстави касаційного оскарження, передбачені у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 26, 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та посилається на відсутність у матеріалах справи доказів щодо договірних відносин між АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" та адвокатом Годуновим В. С., який здійснював представництво інтересів ТОВ "МІШЕМ" у справі № 922/1836/24.
105. Так, статтею 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що стороною договору про надання правничої допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правничої допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання (частина 5). Адвокатське об'єднання може залучати до виконання укладених об'єднанням договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах (частина 6).
106. Частиною четвертою статті 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
107. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: договір про надання правничої допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
108. Зі змісту положень статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вбачається, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного договору.
109. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України).
110. Отже, ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.
111. Апеляційним судом встановлено, що позивачем під час розгляду цієї справи було отримано правову допомогу від Адвокатського об'єднання "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" за договором про надання правової (правничої) допомоги від 29.03.2024 № 29/03.
112. При цьому пунктом 3.1 вказаного договору передбачена можливість залучення адвоката Годунова В. С. на договірних засадах. В актах від 30.09.2024 № 4, від 10.02.2025 № 4/1 та від 06.06.2025 № 4/2 також зазначено про залучення адвоката Годунова В. С. до справи з метою представництва інтересів ТОВ "МІШЕМ".
113. При цьому відсутність у матеріалах справи доказів наявності договірних відносин між АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" та адвокатом Годуновим В. С. жодним чином не спростовують факт надання позивачу правової допомоги АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" із залученням адвоката Годунова В. С.; договірні відносини адвокатського об'єднання та адвоката не входять до предмету доказування при розгляді заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в даній справі.
114. З урахуванням наведеного, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судом апеляційної інстанції статей 26, 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", у зв'язку з чим підстав для формування правового висновку щодо застосування зазначених скаржником норм права у контексті спірних правовідносин немає.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
115. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
116. Згідно з вимогами статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Судові витрати
117. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, судові витрати покладаються на скаржника (стаття 129 ГПК України).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради залишити без задоволення, а постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 у справі № 922/1836/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Н. О. Волковицька
Суддя Л. І. Рогач