?
03 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/11943/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Кондратюк Л. Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 (колегія суддів: Пономаренко Є. Ю., Барсук М. А., Руденко М. А.) та рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 (суддя Блажівська О. Є.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова група "СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про скасування оперативно-господарських санкцій та стягнення коштів у розмірі 650 383,06 грн,
за участі представника відповідача - Кисіль Т. В.,
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова група "СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ" (далі - ТОВ ПГ "СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор ГТС України") про скасування оперативно-господарських санкцій та стягнення коштів у розмірі 650 383,06 грн.
2. Позивач не погоджується із застосуванням до нього оперативно-господарських санкцій з огляду на порушення відповідачем порядку їх застосування, оскільки, на переконання позивача, визначені договором роботи ним було виконано у встановлений строк.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 30.03.2023 за результатами публічної закупівлі UA-2023-02-07-003283-a між ТОВ "Оператор ГТС України" (замовник) та ТОВ ПГ "СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ" (підрядник) укладено договір за № 4600007415 про закупівлю послуг, відповідно до умов пункту 1.1 якого підрядник за завданням замовника відповідно до умов цього договору зобов'язується на свій ризик надати послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт вузлів одоризації газу ГРС Сумського ЛВУМГ та Лубенського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору
4. Пунктом 1.2 договору передбачено, що склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними вимогами і якісними та кількісними характеристиками (додаток № 1), договірною ціною (додаток № 2) та графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід'ємною частиною Договору.
5. Оплата за договором проводиться в такому порядку: замовник протягом 30 календарних днів, але не пізніше ніж через 20 календарних днів з моменту прийняття робіт, що підтверджуються актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих робіт (підпункт 3.3 пункту 3 договору).
6. Відповідно до пункту 4.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання цього договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт (додаток 3), що додається до цього договору та є невід'ємною його частиною.
7. Графіком виконання робіт (додаток № 3 до договору) сторони узгодили окремі етапи виконання робіт, зокрема:
- розробка, подання на експертизи та отримання результатів експертиз робочої документації (І етап) - мають бути завершені протягом 150 днів;
- виготовлення АКОГ та будівельно-монтажні роботи (ІІ етап) - мають бути завершені протягом 300 днів;
- пусконалагоджувальні роботи (ІІІ етап) - мають бути завершені протягом 365 днів.
8. Згідно з пунктом 4.3 договору датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.
9. У відповідності до пункту 5.1 договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.
10. Відповідно до пункту 5.2 договору акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.
11. Пунктом 7.3.1 договору закріплено обов'язок підрядника виконати якісно та у встановлені Графіком виконання робіт (додаток № 3) строки роботи відповідно до технічних, якісних та кількісних характеристик (додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації.
12. Судами установлено, що на виконання договору підрядником виконано роботи в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт за листопад 2023 року - березень 2024 року, які були підписані відповідачем та позивачем.
13. Згідно з підпунктом 8.1 пункту 8 договору жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/ імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
14. Сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форсмажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України (підпункт 8.2 пункту 8 договору).
15. Сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов'язань за цим договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин (підпункт 8.4 пункту 8 договору).
16. Листом від 11.08.2023 № 1108/23-1 позивач повідомив відповідача про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажор) з 03.08.2023 та зазначив, що на виконання умов Розділу 8 договору надасть Сертифікат торгово-промислової палати в підтвердження періоду дії (дати настання та закінчення, перебігу, періоду тривалості, строку дії) форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
17. Листом від 18.08.2023 № ТОВВИХ-23-11379 відповідач повідомив позивача, що залишає за собою право не приймати сертифікат ТПП, який може бути наданий підрядником, та відмовити підряднику в прийнятті та урахуванні такого сертифікату, якщо: підрядником не дотримано порядку, встановленого умовами договору, щодо повідомлення про настання форс-мажорних обставин та надання відповідного сертифікату ТПП; з наданого сертифікату ТПП та документів не вбачається, що внаслідок настання обставин, які зазначені як форс-мажорні (війна, військові дії), виконання підрядником зобов'язань за договором стало неможливим.
18. З метою встановлення істотної зміни обставин, що спричинили неможливість виконання договірних зобов'язань у встановлені договором строки, позивач звернувся до Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати з питанням щодо проведення аналізу фактичних обставин справи, що склалися в його господарській діяльності щодо унеможливлення виконання зобов'язання за договором.
19. 28.03.2024 Київською обласною (регіональною) ТПП видано сертифікат № 3200-24-0649 (від 28.03.2023 № 182/03.23) про форс-мажорні обставини, яким засвідчено, що обставини непереборної сили тривали з 03.08.2023 по 15.01.2024 включно та унеможливили виконання позивачем зобов'язань за договором протягом зазначеного терміну.
20. Листом від 29.03.2024 № 2903/24-1 позивач на підтвердження періоду дії форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) надано відповідачу сертифікат № 3200-24-0649 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (від 28.03.2023 № 182/03.23) та додатково повідомив про завершення виконання в повному обсязі робіт, передбачених договором на об'єктах замовника: Сумського та Лубенського ЛВУМГ.
21. У пункті 10.12 договору сторони погодили, що зобов'язання підрядника, встановлені даним договором, забезпечується оперативно-господарськими санкціями, що передбачені статтею 236 Господарського кодексу України, зокрема, але не виключно: замовник має право отримати суму нарахованих штрафних санкцій та збитків, заподіяних невиконанням та/або неналежним виконанням договору підрядником, з сум, які підлягають виплаті підряднику. Оперативно-господарська санкція застосовується до підрядника після того, як він не сплатив у визначений строк штрафні санкції та/або збитки згідно з розрахунком штрафних санкцій та/або збитків, направленого на його адресу. Про застосування оперативно-господарської санкції замовник зобов'язаний письмово повідомити підрядника.
22. 15.11.2023 відповідач (№ ТОВВИХ-23-16423) направив позивачеві вимогу про оплату 407 875,50 грн штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт щодо робіт з розробки, подання на експертизи та отримання результатів експертиз робочої документації протягом 150 календарних днів за листопад 2023 рік з згідно з пунктом 1 додатку № 3.
23. 15.02.2024 (№ ТОВВИХ-24-2293) відповідач направив позивачеві вимогу про оплату 72 034,34 грн штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт щодо виготовлення АКОГ, будівельно-монтажних робіт протягом 300 календарних днів за січень 2024 рік згідно з пунктом 2 додатку № 3.
24. 03.04.2024 (№ ТОВВИХ-24-5099) відповідач направив позивачеві вимогу про оплату 96 438,41 грн штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт щодо виготовлення АКОГ, будівельно-монтажних робіт протягом 300 календарних днів за березень 2024 рік згідно з пунктом 2 додатку № 3.
25. 08.04.2024 (№ТОВВИХ-24-5308) відповідач направив позивачеві вимогу про оплату 74 034,76 грн штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт щодо виготовлення АКОГ, будівельно-монтажних робіт протягом 300 календарних днів згідно з пунктом 2 додатку № 3.
26. ТОВ "Оператор ГТС України" направив на адресу ТОВ ПГ "СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ" повідомлення від 21.11.2023 № ТОВВИХ-23-16712 про застосування оперативно-господарської санкції за договором та утримання суми штрафних санкцій у загальному розмірі 407 875,50 грн із суми грошових коштів, які підлягають сплаті на користь ТОВ ПГ "СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ" за умовами договору на підставі актів приймання виконаних робіт від 02.11.2023 № 1 на суму 201 420,00 грн (утримано в повному обсязі), від 02.11.2023 № 2 на суму 201 420,00 грн (утримано в повному обсязі) та від 02.11.2023 № 3 на суму 201 420,00 грн (утримано частково, суму 5 035,50 грн).
27. ТОВ "Оператор ГТС України" направив на адресу ТОВ ПГ "СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ" повідомлення № ТОВВИХ-24-2447 від 19.02.2024 про застосування оперативно-господарської санкції за договором № 4600007415 та утримання суми штрафних санкцій у загальному розмірі 72 034,39 грн із суми грошових коштів 8 421 894,14 грн, які підлягають сплаті на користь ТОВ ПГ "СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ" за умовами договору на підставі акту приймання виконаних робіт № 4 від 29.01.2024 та акту вартості устаткування до нього.
28. ТОВ "Оператор ГТС України" направив на адресу ТОВ ПГ "СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ" повідомлення № ТОВВИХ-24-5309 від 08.04.2024 про застосування оперативно-господарської санкції за договором № 4600007415 та утримання суми штрафних санкцій у загальному розмірі 96 438,41 грн із суми грошових коштів 116 095,45 грн, які підлягають сплаті на користь ТОВ ПГ "СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ" за умовами договору на підставі акту приймання виконаних робіт № 44 від 20.03.2024.
29. ТОВ "Оператор ГТС України" направив на адресу ТОВ ПГ "СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ" повідомлення № ТОВВИХ-24-5584 від 12.04.2024 про застосування оперативно-господарської санкції за договором № 4600007415 та утримання суми штрафних санкцій у загальному розмірі 74 034,76 грн із суми грошових коштів 134 577,74 грн, які підлягають сплаті на користь ТОВ ПГ "СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ" за умовами договору на підставі акту приймання виконаних робіт № 6 від 25.03.2024.
30. Підставами для застосування вказаних оперативно-господарських санкцій за договором відповідачем визначено прострочення виконання позивачем окремих етапів робіт.
31. Позивач, вважаючи протиправним застосування до нього вказаних оперативно-господарських санкцій, оскільки роботи ним були виконані у строки, встановлені договором, звернувся до суду з даним позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
32. 05.02.2025 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025, про задоволення позову.
33. Скасовано оперативно-господарські санкції, стягнуто з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 650 383,06 грн, які були утримані на підставі оперативно-господарських санкцій, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 805,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 28 000,00 грн.
34. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем виконано роботи, обумовлені договором, в строк, встановлений таким договором, у зв'язку з чим застосування до позивача оперативно-господарських санкцій у загальному розмірі 650 383,06 грн є протиправним.
35. При цьому суди виходили з того, що відповідальність підрядника за умовами укладеного між сторонами у цій справі договору у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення виконання окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання. Оскільки умовами договору для виконання підрядних робіт встановлено 365 календарних днів з дати підписання договору, тому підрядник, який завершив виконання робіт до 29.03.2024, не є таким, що прострочив.
36. Крім того, суд першої інстанції врахував як належний та допустимий доказ настання для позивача форс-мажорних обставин сертифікат Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати № 3200-24-0649 про форс-мажорні обставини, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором про закупівлю послуг від 30.03.2023 № 4600007415, які унеможливили його виконання в період з 03.08.2023 по 15.01.2024.
Короткий зміст касаційної скарги
37. ТОВ "Оператор ГТС України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення, та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
38. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на ухваленні судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:
- від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 25.02.2020 у справі № 911/2309/18, від 23.07.2019 у справі № 911/2309/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, від 01.08.2022 у справі № 917/1056/20 - щодо можливості застосування неустойки за порушення строків виконання окремих етапів робіт;
За доводами скаржника, договір від 30.03.2023 є договором підряду, в якому сторони чітко визначили строки виконання окремих етапів робіт, що свідчить про право відповідача нараховувати штрафні санкції за прострочення виконання кожного окремого етапу.
- від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21, від 16.11.2023 у справі № 908/1642/22, від 10.03.2023 у справі № 922/1093/22, від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, від 21.09.2022 у справі № 911/589/21, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, від 03.12.2024 у справі № 910/507/24 - щодо застосування статей 617 ЦК України, 218 ГК України та статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" при встановленні факту настання форс-мажорних обставин;
За доводами скаржника, суд першої інстанції фактично проігнорував доводи відповідача щодо недоведеності факту наявності обставин непереборної сили (форс-мажору) та причинно-наслідкового зв'язку між засвідченими обставинами непереборної сили та неможливістю виконання робіт за договором.
- від 17.01.2022 у справі № 756/8241/20, від 23.12.2021 у справі № 905/63/21, від 05.06.2024 у справі № 923/662/21, а також додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц щодо застосування статей 126, 129 ГПК України, відповідно до яких при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
За доводами скаржника, судові витрати на правничу допомогу у сумі 28 000,00 грн, які поніс позивач, не відповідають принципу справедливості та не є такими, що були неминучими, а судові рішення в частині задоволення заяви позивача про їх стягнення не відповідають критеріям обґрунтованості та пропорційності у розумінні приписів частини п'ятої статті 129 ГПК України, оскільки розмір стягнутих витрат є надмірно великим та необґрунтованим.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
39. Позивач не скористався наданим йому статтею 295 ГПК України правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
40. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
41. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Щодо строку виконання робіт
42. Спір у справі виник з приводу наявності/відсутності підстав для застосування відповідачем до позивача оперативно-господарських санкцій за прострочення виконання позивачем окремих етапів робіт.
43. Як встановлено судами попередніх інстанцій, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, який регулюється приписами глави 61 ЦК України.
44. Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
45. У відповідності до статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
46. У розумінні статті 875 ЦК України основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об'єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов'язані із місцезнаходженням об'єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт.
Така правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18, за подібних правовідносин.
47. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, основним зобов'язанням підрядника за вказаним договором є надання передбачених у пункті 1.1 договору послуг з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт вузлів одоризації газу ГРС Сумського ЛВУМГ та Лубенського ЛВУМГ). Водночас умовами договору з урахуванням додатків до нього також визначено інші обов'язки підрядника у межах основного зобов'язання, зокрема, розробка, подання експертизи та отримання результатів експертиз робочої документації, виготовлення АКОГ, будівельно - монтажні роботи, пусконалагоджувальні роботи.
48. Зважаючи на викладене, касаційний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що основним зобов'язанням підрядника є виконання усіх передбачених договором робіт, завершальною стадією яких є пусконалагоджувальні роботи, а результат підрядних робіт, зважаючи на предмет договору, - це закінчені роботи з ремонту відповідно до такого договору.
49. Згідно з частиною першою статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
50. Як убачається із матеріалів справи, сторони у договорі визначили кінцевий строк виконання відповідачем усіх передбачених договором робіт - протягом 365 календарних днів з дати укладення цього договору (пункт 4.1 договору).
51. Крім того, сторони у додатку № 3 до договору "Графік виконання робіт" визначили строки виконання робіт, відповідно до якого підрядник зобов'язався виконати роботи з розробки, подання експертизи та отримання результатів експертиз робочої документації - протягом 150 днів, виготовлення АКОГ, будівельно-монтажні роботи - 300 днів, а пусконалагоджувальні роботи - 365 днів.
52. Судами установлено, що відповідно до наявних в матеріалах справи актів приймання виконаних робіт, позивачем роботи за договором від 30.03.2023 було виконано в повному обсязі протягом 365 календарних днів з дати підписання договору, тобто до 29.03.2024 включно.
53. За висновками судів попередніх інстанцій, наведене свідчить про виконання позивачем своїх обов'язків без прострочення терміну виконання робіт, а саме в терміни, встановлені в пункту 4.1 договору та додатку № 3 "Графік виконання робіт".
54. Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про те, що застосовані до позивача оперативно-господарські санкції № ТОВВИХ-23-16712 від 21.11.2023, № ТОВВИХ-24-2447 від 19.02.2024, № ТОВВИХ-24-5309 від 08.04.2024, № ТОВВИХ-24- 5584 від 12.04.2024 у загальному розмірі 650 383,06 грн є протиправними та підлягають скасуванню.
55. Не погоджуючись з наведеними висновками, скаржник у касаційній скарзі наполягає на тому, що факти порушення підрядником строків виконання робіт по договору є очевидними, що є підставою для застосування до нього передбачених пунктом 10.2 договору штрафних санкцій, у зв'язку із несплатою яких застосовано передбачені пунктом 10.12 договору оперативно-господарські санкції, про скасування яких просить позивач.
56. При цьому, на переконання скаржника, пунктом 10.2 договору передбачено право відповідача нараховувати пеню за несвоєчасне виконання саме окремих етапів робіт, передбачених Графіком.
57. Так, у пункті 10.12 договору встановлено, що замовник має право отримати суму нарахованих штрафних санкцій та збитків, заподіяних невиконанням та/або неналежним виконанням договору підрядником, з сум, які підлягають виплаті підряднику. Оперативно-господарська санкція застосовується до підрядника після того, як він не сплатив у визначений строк штрафні санкції та/або збитки згідно з розрахунком штрафних санкцій та/або збитків, направленого на його адресу.
58. Отже, застосуванню передбачених пунктом 10.12 договору оперативно-господарських санкцій передує не сплата підрядником штрафних санкцій та збитків, заподіяних невиконанням та/або неналежним виконанням договору.
59. Тому для вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для застосування до позивача оперативно-господарських санкцій, суди мали встановити наявність підстав для нарахування позивачу передбачених договором штрафних санкцій за невиконанням та/або неналежним виконанням договору.
60. Так, пунктом 10.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт (додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
61. Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
62. Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
63. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
64. Відповідно до частини другої статті 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
65. Суд зазначає, що "несвоєчасно виконані роботи" не є тотожним поняттям до "несвоєчасне виконання окремих етапів робіт".
66. Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 911/2309/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, зазначив, що за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення підрядником виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт, зокрема і тих, які стосуються виконання підрядником підготовчих робіт в межах основного зобов'язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.
67. У постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 910/4235/20 викладена подібна правова позиція, згідно з якою у підрядних правовідносинах відповідальність підрядника у виді штрафних санкцій настає у разі прострочення виконання відповідачем підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання.
68. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання відповідачем етапів робіт, приймання-передача яких є певним етапом надання послуг з ремонту і технічного обслуговування техніки, чи прострочення послідовності виконання робіт, об'єднаного в етапи, за кожним із цих етапів, за договором в цілому, не узгоджується з положеннями статті 61 Конституції України щодо неможливості подвійного притягнення до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.
69. В контексті наведеного касаційний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідальність підрядника за умовами пункту 10.2 договору у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання позивачем підрядних робіт (передбачених Графіком виконання робіт) у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання.
70. При цьому колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що договором чітко передбачено право відповідача нараховувати пеню за несвоєчасне виконання окремих етапів робіт, передбачених Графіком, адже такої умови пункт 10.2 договору не містить.
71. З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що прострочення позивачем у виконанні зобов'язань за договором починається із наступного дня за днем закінчення виконання всіх робіт за договором, тобто із 30.03.2024, тому, відповідно, саме із цієї дати виникає право відповідача на нарахування пені та штрафу.
72. Таким чином, оскільки позивачем виконано обумовлені договором роботи в строк, встановлений таким договором, а умовами договору не передбачена можливість нарахування штрафу, пені за прострочення у виконанні окремих етапів робіт, відповідач безпідставно нарахував позивачу штрафні санкції, передбачені пунктом 10.2, та відповідно безпідставно застосування до позивача оперативно-господарські санкції, передбачені пунктом 10.12 договору, у загальному розмірі 650 383,06 грн.
Щодо настання форс-мажору
73. Що стосується доводів позивача про безпідставне врахування судом першої інстанції форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання позивачем договору в період з 03.08.2023 по 15.01.2024, то з урахуванням вищенаведеного висновку Верховного Суду про відсутність підстав вважати позивача таким, що прострочив виконання робіт в обумовлені договором строки, обставини щодо існування у цей період форс-мажорних обставин не мають значення для правильного вирішення спору та не впливають на висновки Суду про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з наведених у касаційній скарзі підстав.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу
74. Предметом касаційного оскарження є також судові рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 28 000,00 грн.
75. Скаржник наполягає на тому, що місцевий суд, з яким погодився апеляційний суд, поклав на позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі, який є неспівмірним із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, а також без урахування судами критерію розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи.
76. ТОВ "Оператор ГТС України" наполягає на тому, що дана справа не є складною для професійного адвоката та не потребує від представника позивача витрачання значного часу для підготовки процесуальних документів, що свідчить про завищення заявленої вартості послуг. Місцевий суд не взяв до уваги доводи відповідача про те, що аналіз матеріалів є заходами організаційного характеру і не є правничою допомогою, а тому вони не можуть бути включені до витрат на правничу допомогу.
77. Частинами першою, третьою статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
78. Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
79. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
80. Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI визначено, що договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
81. Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
82. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.
83. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина четверта статті 129 ГПК України).
84. Відповідно до статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
85. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
86. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
87. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
88. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
89. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
90. У постанові від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що метою впровадження принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація наведеного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
- попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
- визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу чи розподіл витрат судом (стаття 129 ГПК України).
91. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 7.9).
92. У цій справі заявляючи про розподіл судових витрат, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 32 000,00 грн.
93. На підтвердження понесення заявлених витрат до справи додано наступні документи: договір про надання правової допомоги та адвокатських послуг від 10.10.2023 № 25/АО-ЮО-2023; додаткова угода від 27.09.2024 № 4 до договору від 10.10.2023 № 25/АО-ЮО-2023; акт надання послуг від 02.12.2024 № 150; рахунок на оплату від 02.12.2024 № 203; акт надання послуг від 30.12.2024 № 164; рахунок на оплату від 30.12.2024 № 237; акт надання послуг від 15.01.2025 № 8; рахунок на оплату від 15.01.2025 № 12; платіжні інструкції від 31.01.2025 № 650, від 31.01.2024 № 653.
94. У відповідності до пунктів 2 та 5 додаткової угоди від 15.01.2024 № 4 до договору гонорар за надання послуг по супроводженню справи, вказаній в пункті 1 угоди, в суді першої інстанції, а саме: вивчення позовної заяви та додатків до нього, аналіз судової практики щодо предмету спору, збір доказів, підготовка та подання відзиву на позовну заяву до суду першої інстанції, підготовка та подання заяв по суті та заяв з процесуальних питань обчислюється у фіксованому розмірі, розмір якого становить 20 000,00 грн. Оплата адвокатських послуг здійснюється клієнтом в безготівковому порядку на поточний рахунок виконавця.
95. Гонорар за надання послуг по представництву інтересів клієнта в судових засіданнях в суді першої інстанції становить фіксований розмір 4 000,00 грн за одне судове засідання ( пункт 3 додаткової угоди № 4).
96. Відповідно до акту надання послуг від 02.12.2024 № 150 виконавцем за договором були виконані, а позивачем прийняті, наступні роботи (надані такі послуги):
- адвокатські послуги по супроводженню справи за позовом ТОВ ПГ "СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ" до ТОВ "Оператор ГТС України" про скасування оперативно-господарських санкцій та стягнення з ТОВ "Оператор ГТС України" на користь ТОВ ПГ "СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ" коштів у розмірі 650 383,06 грн, аналіз судової практики щодо предмету спору, збір доказів, підготовка та подання позовної заяви до суду першої інстанції, підготовка та подання інших заяв по суті та заяв з процесуальних питань - 20 000,00 грн.
- підготовка до судового засідання та прийняття участі у судовому засіданні у справі № 910/11943/24 в Господарському суді міста Києва 06.11.2024 - 4 000,00 грн.
97. Відповідно до акту надання послуг від 30.12.2024 № 164 виконавцем за договором були виконані, а позивачем прийняті, наступні роботи (надані такі послуги): підготовка до судового засідання та прийняття участі у судовому засіданні у справі № 910/11943/24 в Господарському суді міста Києва 04.12.2024 - 4 000,00 грн.
98. Відповідно до акту надання послуг від 15.01.2025 № 8 виконавцем за договором були виконані, а позивачем прийняті, наступні роботи (надані такі послуги): підготовка до судового засідання та прийняття участі у судовому засіданні у справі № 910/11943/24 в Господарському суді міста Києва 15.01.2025 - 4 000,00 грн.
99. З огляду на імперативні приписи статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходив суд апеляційної інстанції при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання апеляційним судом норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (пункт 240 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
100. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою суду, що вирішує питання про розподіл судових витрат. Якщо оцінка доказів зроблена судом першої та/або апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів, що випливає з меж розгляду справи судом касаційної інстанції, що закріплені в частині другій статті 300 ГПК України (пункт 42 постанови Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 925/1073/22).
101. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п'ятій наведеної норми встановлені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
102. Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
103. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру застосовуються, виходячи з конкретних обставин справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу, і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та усіх обставин, що мають значення (пункт 43 постанови Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 925/1073/22).
104. Зі змісту оскаржуваних судових рішень у цій справі вбачається, що суди детально проаналізували надані позивачем докази на обґрунтування суми понесених витрат на професійну правничу допомогу. З урахуванням, зокрема, складності справи, обсягу наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 32 000,00 грн є завищеним та не відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, у зв'язку з чим суд стягнув з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 28 000,00 грн, оскільки саме такий розмір, на переконання суду, відповідає критерію пропорційності, розумності та справедливості.
105. Згідно з частиною першою статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
106. Колегія суддів зазначає, що оцінка обґрунтованості та пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, а також підтвердженості таких витрат вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
107. Верховний Суд вважає, що у цій справі суди попередніх інстанцій, дослідивши наявні у матеріалах докази, встановивши на їх підставі відповідні фактичні обставини, з урахуванням критеріїв реальності, обґрунтованості та пропорційності витрат на професійну правничу допомогу, правильно застосували положення статей 126, 129 ГПК України, ухваливши законні та обґрунтовані судові рішення.
108. Разом з тим, розглянувши доводи поданої касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду вважає, що вони жодним чином наведених висновків судів не спростовують, позаяк зводяться до висловлення незгоди із здійсненною судами оцінкою зібраних у справі доказів, є проханням про їх переоцінку та втручання у виключні повноваження судів попередніх інстанцій.
109. При цьому жодної неузгодженості із загальними висновками Великої Палати Верховного Суду, які наведені у постановах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, у даному випадку також немає, позаяк у цитованих скаржником висновках суд касаційної інстанції зазначав про певний алгоритм розподілу судових витрат, а також про базові принципи, що підлягають врахуванню під час застосовування такого алгоритму. Колегія суддів також зазначає, що відповідний розподіл здійснюється судами у кожній конкретній справі з урахуванням її особливостей.
110. Відповідні висновки Верховного Суду були враховані судами першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням чого суди дійшли висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 32 000,00 грн не відповідає принципам справедливості, не є обґрунтованою та пропорційною до предмета спору, а відтак наявні підстави для часткового задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача 28 000,00 грн витрат. Порушень цих норм відповідач належно не обґрунтував і не довів.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
111. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
112. Згідно з вимогами статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Судові витрати
113. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, судові витрати покладаються на скаржника (стаття 129 ГПК України).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 у справі № 910/11943/24 без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Н. О. Волковицька
Суддя Л. І. Рогач