Справа № 138/2313/24
Провадження №:1-кп/138/66/25
10 вересня 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
в ході розгляду у відкритому дистанційному судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду, в режимі відеоконференцїїпоза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС, кримінального провадження №62024000000000074 від 22.01.2024 по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.2 ст.369-2 КК України,-
В провадженні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області знаходиться кримінальне провадження №62024000000000074 від 22.01.2024 по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.2 ст.369-2 КК України.
До Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, повернення застави застоводавцям. Клопотання мотивовано тим, що згідно ухвали Печерського районного суду від 03.02.2024 відносно ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 906900 грн. 06.02.2024 заставодавцями - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 було внесено визначену в ухвалі слідчого судді суму застави. Заставу було сплачено особами, які на даний час мають потребу у її поверненні, зокрема, ОСОБА_8 здійснює лікування свого чоловіка ОСОБА_10 , який хворіє на ряд хронічних захворювань (копія виписки з медичної картки хворого №5441), ОСОБА_7 та ОСОБА_9 змінили місця роботи, виховують неповнолітніх дітей. На даний час ОСОБА_6 одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, доглядає за батьком з інвалідністю, на даний час здійснює заходи необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів, активно підтримує збройні сили шляхом переказу коштів на потреби ЗСУ, а тому, є всі підстави для зміни запобіжного заходу, повернення застави заставодавцям.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_6 клопотання підтримали з підстав у ньому зазначених.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання захисника прозміну запобіжного заходу.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши зміст клопотання та додані до нього документи, матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною 1 ст.201 КПК України визначено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Так, відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов'язків. Тобто, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме: змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.
Судом встановлено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2024 до обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 906900 (дев'ятсот шість тисяч дев'ятсот) гривень у кримінальному правопорушенні за ч.3 ст.368 КК України. 06.02.2024 на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м.Києві, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 було сплачено грошові кошти в загальній сумі 906 900 грн.
При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_6 кримінального правопорушення, що йому інкримінуються, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також процесуальну поведінку ОСОБА_6 під час судового слідства, стадію судового розгляду кримінального провадження, зміни правової кваліфікації на кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії нетяжких злочинів, його особу (працює, має на утриманні малолітніх дітей). В цьому аспекті суд також бере до уваги і певну тривалість кримінального провадження, що з урахуванням практики ЄСПЛ, зокрема загальних висновків, викладених у справах «Штепа проти України», «Ноймайстер проти Австрії» (Neumeister v. Austria), щодо зменшення ризику непроцесуальної поведінки підозрюваного зі спливом часу, за умови відсутності появлення нових обставин, що виправдовуватимуть застосування раніше обраного запобіжного заходу, а відтак, з урахуванням відсутності відомостей щодо неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_6 , на переконання суду, в даному конкретному випадку, існують достатні підставі для застосування до останнього менш суворого запобіжного заходу, ніж застава, зокрема особистого зобов'язання.
Окрім того, особисте зобов'язання є найбільш м'яким із передбачених КПК України запобіжних заходів та у вигляді, визначеному судом, не порушить інтересів обвинуваченого, забезпечивши його належну процесуальну поведінку.
Одночасно з цим, вирішуючи питання щодо повернення суми застави заставодавцям, суд дійшов наступних висновків.
За вимогами ч.1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
За ч. 11 ст. 182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернута в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Судом враховано, що заставу було сплачено особами, які на даний час мають потребу у поверненні коштів, зокрема ОСОБА_8 здійснює лікування свого чоловіка ОСОБА_11 , який хворіє на ряд хронічних захворювань (згідно медичної картки хворого №5441), ОСОБА_7 та ОСОБА_9 змінили місця роботи, виховують неповнолітніх дітей.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.
Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Тобто, утримання коштів застави у відсутність законної підстави для цього (в даному випадку - зміна запобіжного заходу на більш м'який), порушує право власності заставодавців, внаслідок чого вони позбавлені змоги реалізувати свої право на користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.
Таким чином, у зв'язку зі зміною запобіжного заходу, суд приходить до висновку про можливість повернення заставодавцям: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 внесених ними в якості застави грошових коштів.
Керуючись ст. ст. 176-179, 184, 186-187, 193-194, 196, 395, ч.2 ст.376 КПК України,
Клопотання захисника-адвоката ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання - задовольнити.
Змінити запобіжний захід у вигляді застави, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2024.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом дії запобіжного заходу:
- прибувати до прокурора та суду за викликом;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Повернути заставу у розмірі 906 900 (дев'ятсот шість тисяч дев'ятсот) гривень сплачену за ОСОБА_6 , заставодавцям: ОСОБА_7 суму 300000 (триста тисяч) гривень (квитанція АТ КБ «ПриватБанк» №0.0.3453455126 1 від 06.02.2024); ОСОБА_8 в сумі 306900 (триста шість тисяч дев'ятсот) гривень (квитанція АТ КБ «ПриватБанк» №0.0.3453471017 1 від 06.02.2024); ОСОБА_9 у сумі 300000 (триста тисяч) гривень (квитанція АТ КБ «ПриватБанк» №0.0.3453441424 1 від 06.02.2024) внесену на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1