2/130/930/2025
130/938/25
"14" серпня 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі :
головуючого судді Порощука П.П.,
за участі секретаря Маліщук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ПП «Бравіс», в інтересах якого діє адвокат Пилявець Інна Олександрівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПП «Бравіс» згідно договору на здійснення операцій із зберігання та перевезення побутових відходів від 09.08.2024, укладеним між ПП «Бравіс» та Жмеринською міською радою, надає послуги із збирання та перевезення побутових відходів відповідної якості згідно з графіком та території м. Жмеринки. Відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з вивезення побутових відходів, які надаються позивачем. Позивач належним чином виконує взяті на себе зобов'язання та надає послуги вивезення твердих побутових відходів за адресою відповідача згідно графіку, проте відповідач не здійснює щомісячну оплату послуг з управління побутовими відходами. У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 прийнятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг з управління твердих побутових відходів, накопичилась заборгованість у розмірі 5669,88 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, у зв'язку з чим ПП «Бравіс» вимушено звернутися до суду для захисту свої прав та інтересів.
Ухвалою від 04.04.2025 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.
В судове засідання представник позивача адвокат Пилявець І.О. не з'явилася, в наданій до суду заяві просила розгляд справи провести у її відсутність, позовні вимоги підтримала.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про отримання поштового відправлення, причини її неявки суду невідомі, будь-яких заяв та клопотань суду не надала.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню зважаючи на таке.
Судом встановлено, що згідно витягу з особового рахунку № НОМЕР_1 , за період з березня 2022 року по лютий 2025 року, у зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 прийнятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг з управління твердих побутових відходів, рахується заборгованість у розмірі 5669,88 грн.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладання відповідного договору.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Згідно з абзацом 3 ч.4 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів законодавства.
Згідно зі ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Згідно зі ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
За змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Договір з вивезення відходів містить в собі також елементи договору приєднання (ст.634 Цивільного кодексу України), оскільки договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Вивезення відходів є видом житлово-комунальних послуг, що надаються мешканцям певної адміністративно-територіальної одиниці і на ці правовідносини розповсюджується Закон України «Про житлово-комунальні послуги». Цим законом зокрема, передбачено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні Послуги у строки, встановлені договором або законом.
Такі положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» свідчать про обов'язковість договору щодо житлово-комунальних послуг для споживача та не можливість споживача відмовитись від укладання договору (за виключенням у випадках встановлених законом та у порядку встановленому законом), зокрема договору про вивезення відходів. За таких обставин, прийняття оферти виконавця послуг з вивезення відходів може бути у вигляді мовчання.
На момент укладення договору між позивачем та відповідачем діяли норми Закону України «Про відходи» від 5 березня 1998 року та постанова Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070 про затвердження «Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами».
Згідно з п.б ч.1 ст.15 Закону України «Про відходи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.
У ч.2 та 3 ст.35-1 Закону України «Про відходи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів . Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеного закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 року №1070 про затвердження «Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами», за положеннями пунктів 6-13 цієї постанови визначення норми вивозу відходів, контроль якості послуг, графік надання послуг визначається замовником послуг - органом місцевого самоврядування, а оплата за послуги здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 року №1010.
Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов'язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з вивезення побутових відходів; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про вивезення відходів або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.
Вказана позиція знайшла своє відображення в у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2018 року справа№ 641/2634/16-ц, провадження № 61-4824св18.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за надані послуги вивезення твердих побутових відходів у добровільному порядку.
Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення заборгованості порушує право позивача на своєчасне отримання плати за надані комунальні послуги.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги вивезення твердих побутових відходів.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п.1 ч.2 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем, при зверненні до суду, сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн. Тому, з відповідача, в силу ч.1 ст.141 ЦПК України, необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору.
Крім того, представник позивача в позовній заяві просить стягнути з відповідачки витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 1500 грн.
Відповідно до ч.1, п.1, 4 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч.1 та 4 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Представником позивача подано копію договору про надання правової допомоги №45/03 від 24.03.2025, копію акту виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правової допомоги на суму 1500 грн, копію ордеру на надання правничої допомоги та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю
На підставі викладеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 3028 грн та витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3-13,141,76-83,89,259,263-265,430 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 на користь Приватного підприємства «Бравіс», НОМЕР_2 , МФО 305299, ЭДРПОУ 32831275 Вінницька філія АТ КБ «Приват Банк», місцезнаходження: вул.Одеська,137, м.Жмеринка Вінницької області. заборгованість за надані послуги вивезення твердих побутових відходів за період з 1 березня 2022 року по 1 лютого 2025 року в сумі 5669,88 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 1500 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Порощук П.П.