печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29846/15-ц
Пр. № 2-1002/16
04 квітня 2016 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Новака Р.В.
при секретарі Кирилюк Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
до Печерського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів по утриманню квартири у розмірі 1020,41 грн. та судових витрат. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . 22.10.2012 до Шостої Київської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулася його мати ОСОБА_2 . На підставі заяви ОСОБА_2 22.10.20212 нотаріальною конторою було заведено спадкову справу щодо майна померлого № 709/2012. 11.12.2012 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулася його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 . Таким чином після смерті ОСОБА_3 квартира АДРЕСА_1 була успадкована в рівних частках ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - по 1/3 частині кожним. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 20.03.2014 до Шостої Київської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернувся її син ОСОБА_1 , на підставі якої було заведено спадкову справу № 154/2014. Таким чином ОСОБА_1 , набув у власність 1/3 частину квартири. Після смерті матері ОСОБА_1 самотужки утримує квартиру в належному стані, сплачує комунальні послуги. Так за січень-грудень 2014 позивачем було сплачено 210101,86 грн. витрат по утриманню будинку та прибудинкової території та надання послуг по опаленню, за січень-березень 2015 року - 959,37 грн. Оскільки відповідач ОСОБА_2 як співвласник майна участі у витратах на утримання квартири не приймає, позивач просить суд стягнути з неї на свою користь витрати по утриманню квартири пропорційно до її частки в спільному майні 1/3 частину, що становить 1020,41 грн.
Ухвалою суду від 21.08.2015 відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.
У судове засідання позивач, представник позивача не з'явилися, в матеріалах справи міститься заява представника про розгляд справи за його відсутності. Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила. З урахуванням вищезазначеного, відповідно до положень ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Так, на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано суду в якості письмових доказів копії: 1) свідоцтва про право власності на житло від 04.12.1996 № 2018 відповідно до якого ОСОБА_3 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 6); 2) заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про прийняття спадщини ОСОБА_3 (а.с. 7-8, 10); 3) квитанцій про сплату житлово-комунальних послуг (а.с. 9,20-40); 4) заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини ОСОБА_4 (а.с. 11); 5) свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.07.2014 відповідно до якого ОСОБА_1 отримав спадщину ОСОБА_6 , яка складається з: 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (а.с. 12,14); 6) договору купівлі-продажу частки квартири від 14.08.2014 №1479 відповідно до якого ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_5 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 (а.с. 15-16); 7) паспорту ОСОБА_1 відповідно до він зареєстрований з 11.02.2015 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 17); 8) ідентифікаційного номера та паспорту ОСОБА_2 відповідно до якого воназ 06.09.1975 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 18); 9) розрахунку житлово-комунальних послуг (а.с. 19); документів на підтвердження витрат на правничу допомогу (а.с. 41-47).
Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 08.10.1992 № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті. (стаття 212 ЦПК України).
За таких обставин, вбачається, що вимоги позивача про стягнення витрат на утримання квартири з ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні належними доказами, оскільки не долучено жодного документа, який би підтверджував право власності відповідачки 1/3 частину квартири. З огляду на наведене, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 3,15, 183, 319, 322, 358, 360, 364 та 365 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 30, 60, 212, 213 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.
Суддя: Р.В. Новак