печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6953/15-ц
Пр. № 2-1759/17
27 січня 2017 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Новака Р.В.
при секретарі Кравченко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення коштів,
Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Дельта Банк» про стягнення заборгованості за договорами банківських вкладів та неустойки. Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.08.2014 між сторонами укладено договір № 013-29512-260814 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США. Згідно з п. 1.2 договору, загальна сума вкладу (депозиту) складає 1400,00 дол. США, що підтверджується квитанцією № 38862321 про внесення коштів на відповідний рахунок позивачем. Банк прийняв , а вкладник передав в управління банку грошові кошти з 26.08.2014 по 25.09.2015 включно зі сплатою процентів. Відповідно зо п. 1.3. договору, строк дії вкладу закінчився 25.09.2015. Згідно з п. 1.10 вклад зарахований на поточний рахунок вкладника і на даний час на 27.02.2015, рахунку знаходиться 1228,00 дол. США так як частина суми вже була знята вкладником. 09.01.2015 між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем був укладений договір банківського вкладу (депозиту) № 005-29553-090115 «Лояльний» у гривнях. Згідно з п. 1.2 договору, загальна сума вкладу (депозиту) складає 68000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 44067817 від 09.01.2015 про внесення коштів на відповідний рахунок позивачем. Банк прийняв , а вкладник передав в управління банку грошові кошти на строк з 09.01.2015 по 08.02.2015 включно зі сплатою процентів. Відповідно зо п. 1.3. договору, строк дії вкладу закінчився 08.02.2015. Згідно з п. 1.10 вклад зарахований на поточний рахунок вкладника і на даний час на 27.02.2015, рахунку знаходиться 69937,00 грн. так як частина суми залишалася з попередніх вкладів. Керуючись подовженнями укладених договорів, 18.02.2015 позивач звернувся до банку із письмовою заявою про повернення вкладів (депозитів) через касу банку у валютах вкладу, проте позивачеві було відмовлено у поверненні.
Ухвалою суду від 29.05.2015 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду.
07.08.2015 позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну позовних вимог, у які останній зазначав, що листом від № 05-2866520 від 19.02.2015, який було відправлено лише 04.03.2015, що підтверджується копією поштового конверта. ПАТ «Дельта Банк» повідомив про можливість отримання коштів з депозитних рахунків позивача. Кошти у розмірі 103454,76 грн. було отримано 17.06.2015, що підтверджується квитанцією № 103304626. Враховуючи вищезазначене, позивач зазначав, що відмовляється від позовних вимог щодо повернення відповідачем грошових коштів з депозитних вкладів за договорами у розмірі 1228,00 дол. США та 69937,00 грн., проте просить суд стягнути з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 пеню за договорами яка станом на 03.03.2015 становить 478,92 дол. США та 48256,53 грн.
У судове засідання позивач, представник позивача не з'явилися, в матеріалах справи міститься заява представника про розгляд справи за його відсутності. Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомив. З урахуванням вищезазначеного, відповідно до положень ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Судом встановлено, що 26.08.2014 між сторонами укладено договір № 013-29512-260814 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США. Згідно з п. 1.2 договору, загальна сума вкладу (депозиту) складає 1400,00 дол. США, що підтверджується квитанцією № 38862321 про внесення коштів на відповідний рахунок позивачем. Банк прийняв, а вкладник передав в управління банку грошові кошти з 26.08.2014 по 25.09.2015 включно зі сплатою процентів.
Відповідно до п. 1.3. договору, строк дії вкладу закінчився 25.09.2015. Згідно з п. 1.10 вклад зарахований на поточний рахунок вкладника і на даний час на 27.02.2015, рахунку знаходиться 1228,00 дол. США так як частина суми вже була знята вкладником.
09.01.2015 між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем був укладений договір банківського вкладу (депозиту) № 005-29553-090115 «Лояльний» у гривнях. Згідно з п. 1.2 договору, загальна сума вкладу (депозиту) складає 68000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 44067817 від 09.01.2015 про внесення коштів на відповідний рахунок позивачем. Банк прийняв, а вкладник передав в управління банку грошові кошти на строк з 09.01.2015 по 08.02.2015 включно зі сплатою процентів.
Відповідно до п. 1.3. договору, строк дії вкладу закінчився 08.02.2015. Згідно з п. 1.10 вклад зарахований на поточний рахунок вкладника і на даний час на 27.02.2015, рахунку знаходиться 69937,00 грн. так як частина суми залишалася з попередніх вкладів.
18.02.2015 позивач звернувся до банку із письмовою заявою про повернення вкладів (депозитів).
19.02.2015 ПАТ «Дельта Банк» було надано відповідь № 05-28666520 на заяву про повернення вкладів (депозитів), в якій повідомив про можливість отримання позивачем коштів з депозитних вкладів.
Разом з тим, кошти у розмірі 103454,76 грн. було отримано ОСОБА_1 , що підтверджується квитанцією № 103304626.
Крім того, судом встановлено, що Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 № 51, в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію. 03.08.2015 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у банку. 02.10.2015 НБУ відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації банку.
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини.
Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 6 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними та цей закон є приорітетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації. Зокрема, згідно п. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку та примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.
Статтею 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів закріплено ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Отже, віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних фактично унеможливило виконання своїх зобов'язань щодо виплату відсотків та суми вкладу позивачу.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.
Отже, після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації відносно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання НБУ банківської ліцензії й переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Чинним законодавством не передбачено задоволення вимог кредиторів поза межами процедури ліквідації банку.
Вказане стверджується і правовою позицією Верховного Суду України в постанові від 20.01.2015 у справі № 6-2001цс15.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки такі вимоги щодо стягнення пені за депозитними вкладами повинні вирішуватись в порядку та на підставі положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір позивачу не відшкодовується.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1066 ЦК України, ст. 2, 28, 36, 46, 49, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення коштів - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.
Суддя Р.В. Новак