печерський районний суд міста києва
Справа № 757/306/15-ц
пр. 2-103/16
14 червня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Новака Р.В.,
при секретарі судового засідання - Ющик Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укоопспілка» про стягнення грошових коштів,-
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача суму банківського вкладу в розмірі 174712,35 грн. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що 11.07.2014 між нею та ПАТ АБ «Укоопспілка» було укладено договір банківського вкладу № 07/1175-2014 «Привабливий+», відповідно до умов якого позивач передала банку грошові кошти в розмірі 132680,25 грн. на умовах строкового банківського вкладу терміном до 25.07.2014 включно. Вказані грошові кошти надійшли до банку 11.07.2014, що підтверджується меморіальним ордером № ВН_295. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався 25.07.2014 повернути вказану суму коштів та нараховані за користування відсотки у розмірі 23% річних. 16.07.2014 ОСОБА_1 уклала договір банківського вкладу № 07/1239-2014 з ПАТ АБ «Укоопспілка», відповідно до якого позивач передала банку грошові кошти у сумі 50000,00 грн. на умовах строкового банківського вкладу терміном до 16.08.2014 включно. Вказані грошові кошти надійшли до банку 16.07.2014, що підтверджується квитанцією № CASH_24. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався 16.08.2014 повернути вказану суму грошей та нараховані за користування відсотки в розмірі 23% річних. Повернення обох строкових вкладів здійснюється безготівково на рахунок на вимогу № НОМЕР_1, відкритий ОСОБА_1 у ПАТ АБ «Укоопспілка». У серпні 2014 року позивач звернулася із заявою про видачу їй грошових коштів з рахунку № НОМЕР_1 після закінчення депозитів, вказана заява залишилась без відповіді і задоволення. 14.10.2014 позивач звернулася з письмовою заявою про закриття банківського рахунку та про видачу залишку коштів готівкою, на що отримала усну відповідь, що банк знаходиться у скрутному фінансовому становищі та не має достатньо грошей для здійснення виплати у повному обсязі. ОСОБА_1 , було запропоновано відвідати відділення банку найближчими днями та отримати частину коштів за наявності у касі. 23.10.2014 та 28.10.2014 позивач отримала в банку відповідно по 5000,00 грн. Надалі відповідач відмовився виконувати свої зобов'язання за договором банківського рахунку на вимогу. 03.11.2014 ОСОБА_1 , повторно письмово заявила щодо негайного повернення своїх власних коштів або готівкою, або на її рахунок в іншій банківській установі. Залишок коштів на рахунку по день звернення до суду з врахуванням отриманих коштів мав би становити не менше 174712,35 грн., які позивач не може отримати. Ніяких пояснень від працівників банку та його керівника щодо обмежень розпорядження грошима, причин блокування рахунку ОСОБА_1 не отримувала.
Ухвалою судді печерського районного суду м. Києва Вовок С.В. від 14.01.2015 у справі відкрито провадження.
19.02.2015 було проведено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з перебування судді Вовка С.В. у відпустці по догляду за дитиною.
Ухвалою суду від 20.02.2015 справу прийнято до провадження судді Печерського районного суду м. Києва Новака Р.В.
26.03.2015 представником позивача - ОСОБА_2 до суду подано заяву про зміну підстав та предмету позову, у якій останній просив збільшити позовні вимоги та стягнути з ПАТ АБ «Укоопспілка» грошові кошти у розмірі 182048,22 грн., решті вимог залишити без змін.
30.04.2015 позивачем ОСОБА_1 до суду подано заяву про зміну предмету та підстав позову відповідно до якої позивач просить суд: стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 2390,72 грн., відсотки за користування грошима у сумі 1858,53 грн., інфляційні збитки у сумі 19794,20 грн.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справ повідомлялися належним чином. Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, надходить до наступних висновків.
Як встановлено судом, 11.07.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ АБ «Укоопспілка» було укладено договір банківського вкладу № 07/1175-2014 «Привабливий+», відповідно до умов якого позивач передала банку грошові кошти в розмірі 132680,25 грн. на умовах строкового банківського вкладу терміном до 25.07.2014 включно. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався 25.07.2014 повернути вказану суму коштів та нараховані за користування відсотки у розмірі 23% річних (а.с. 5-6).
Вказані грошові кошти надійшли до банку 11.07.2014, що підтверджується меморіальним ордером № ВН_295 (а.с. 7).
16.07.2014 ОСОБА_1 уклала договір банківського вкладу № 07/1239-2014 з ПАТ АБ «Укоопспілка», відповідно до якого позивач передала банку грошові кошти у сумі 50000,00 грн. на умовах строкового банківського вкладу терміном до 16.08.2014 включно. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався 16.08.2014 повернути вказану суму грошей та нараховані за користування відсотки в розмірі 23% річних (а.с. 8-9).
Вказані грошові кошти надійшли до банку 16.07.2014, що підтверджується квитанцією № CASH_24 (а.с. 10).
Повернення обох строкових вкладів здійснюється безготівково на рахунок на вимогу № НОМЕР_1, відкритий ОСОБА_1 у ПАТ АБ «Укоопспілка» (а.с. 11-12).
Відповідно до ст. 1058 ЦК України договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.
Відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з тим, відповідно до заяви про видачу готівки № 1 від 23.10.2014 відповідачем позивачу було видано готівкові кошти у розмірі 5000,00 грн. з рахунку № НОМЕР_1 (а.с. 20).
28.10.2014 відповідно до заяви про видачу готівки № 1 відповідачем позивачу було видано готівкові кошти у розмірі 5000,00 грн. з рахунку № НОМЕР_1 (а.с. 21).
09.04.2015 позивач отримав через банк «Михайлівський» гарантовану державою суму відшкодування за своїми вкладами по рахунку № НОМЕР_1 - 40874,31 грн. та по рахунку № НОМЕР_2 - 138783,19 грн., а всього 179657,50 грн. (а.с. 59а-59б).
Крім того, відповідно до виписки з рахунку № НОМЕР_2 позивача 2390,72 грн. - це сума помилково нарахованих відсотків. 21.01.2015 ця сума згідно меморіального ордеру № 4 від 21.01.2025 була повернута на внутрішній рахунок відповідача № 7041919116 (процентні витрати за строковими коштами фізичних осіб) (а.с. 82). Позивачем не надано суду документів, які підтверджують підстави нарахування вказаних коштів, отже в задоволенні даної вимоги слід відмовити.
Також, відповідно до заяви про зміну предмету та підстав позову позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь суми відсотків у розмірі 1856,53 грн., інфляційних збитків у розмірі 19794,20 грн.
При цьому, як встановлено судом і вказана обставина є загальновідомою, на підставі Постанови НБУ від 22.01.2015 № 39 «Про віднесення ПАТ «АБ «Укоопспілка» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.01.2015 № 12 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АБ «Укоопспілка», згідно з яким з 23.01.2015 по 22.04.2015 включно у ПАТ «АБ «Укоопспілка» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АБ «Укоопспілка» (а.с. 30-31).
Крім того, на підставі Постанови НБУ від 22.04.2015 № 264 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АБ «Укоопспілка», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.04.2015 № 83 «Про початок процедури ліквідації АБ «Укоопспілка» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким з 23.04.2025 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «АБ «Укоопспілка» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ «Укоопспілка» Кашуту Д.Є. з 23.04.2015 по 22.04.2016 (а.с. 62-64).
Відповідно до п.16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з п.6 ст.2 цього Закону ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Отже у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.
Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Частиною 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено право кредиторів на заявлення уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
Згідно зі ст. 26 вказаного Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.
Відповідно до ч.2 ст.46 Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі №6-2001 цс15.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав згідно ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» для стягнення з відповідача на користь позивача суми відсотків у розмірі 1856,53 грн., інфляційних збитків у розмірі 19794,20 грн., а тому позов не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати на підставі ст. 88 ЦПК України не підлягають стягненню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 26, 27, 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. ст. 526, 1058, 1060 ЦК України, ст.ст. ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укоопспілка» про стягнення грошових коштів, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Р.В. Новак