Вирок від 10.09.2025 по справі 638/17356/25

Справа №638/17356/25

Провадження № 1-кп/638/2071/25

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження №12025226290000136 від 28.05.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Бориспіль, Київської області, громадянин України, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 на посаді тесляра 2 будівельного відділення 1 інженерно-позиційного взводу 2 роти інженерної підтримки батальйону інженерної підтримки, у військовому званні «солдат», одруженого, на утримані малолітніх дітей не має, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

ВСТАНОВИВ:

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №63 від 20.02.2024 військовослужбовця - солдата ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) призначено на посаду тесляра 2 будівельного відділення 1 інженерно-позиційного взводу 2 роти інженерної підтримки батальйону інженерної підтримки військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, приступив до виконання службових обов'язків. Проходячи військову службу на посаді тесляра 2 будівельного відділення 1 інженерно-позиційного взводу 2 роти інженерної підтримки батальйону інженерної підтримки військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог статей 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил У країни.

Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та скоїв кримінальний проступок, за таких обставин. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 після отримання підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_2 та усвідомлюючи, що він порушує вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», почав свідомо використовувати завідомо підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_2 дата видачі 23.04.2025 дійсне до 23.04.2055, категорії: «А, В», на власне ім?я, у власних потребах, а саме для керування транспортним засобом.

27.05.2025 о 18:35 годині, ОСОБА_3 , рухаючись на автомобілі «Ford Sierra» державний номер НОМЕР_3 , за адресою: Харківська область, Чугуївський район, автодорога Чугуїв-Печеніги-Великий Бурлук, 25 км., блок-пост «Гребля» зупинений співробітниками поліції відповідно до пункту 7 «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456, ОСОБА_3 запропоновано пред'явити документи, що посвідчують особу. Під час перевірки документів ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що не має права на керування транспортними засобами, на законну вимогу працівників поліції надав, тим самим використав, завідомо підроблений офіційний документ - посвідчення водія серії НОМЕР_2 дата видачі 23.04.2025, категорії: «А, В», на власне ім'я.

Згідно з висновком експерта № CE-19/121-25/13173-ДД від 23.06.2025 бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 (бланк серії НОМЕР_2 ), виданий 23.04.2024 ТСЦ 8041 на ім?я « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає бланкам аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - України.

Вказані обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до положень частини другої статті 302 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

До обвинувального акта додана письмова заява ОСОБА_3 складена у присутності його захисника ОСОБА_5 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1993, видане 18.05.2016), у якій обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, згодний зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згодний з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за його відсутності. У цій заяві обвинувачений зазначає про добровільність беззаперечного визнання винуватості у вчиненні зазначеного кримінального проступку, у призначенні покарання покладається на рішення суду в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Враховуючи викладене, підстав для призначення розгляду у судовому засіданні даного обвинувального акта, відповідно до частини третьої статті 382 КПК України, суд не вбачає, тому розглядає обвинувальний акт щодо вчинення зазначеного кримінального правопорушення - кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до положень частини другої статті 382 КПК України.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, в обсязі пред'явленого обвинувачення повністю доведена.

При призначенні покарання суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, суд не встановив.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно пункту 1 частини першої статті 66 КК України, є щире каяття обвинуваченого.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень (частина друга статті 65 КК України).

Згідно з вимогами статті 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Санкцією частини четвертої статті 358 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.

Таким чином, враховуючи приписи статті 50 КК України, згідно якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також дані які характеризують особу ОСОБА_3 , а саме те, що раніше він не судимий, не перебуває на спеціальному обліку у лікаря нарколога та/або психіатра, одружений, є військовослужбовцем, наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, відношення до вчиненого кримінального правопорушення, щире каяття, обставини вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням прохання ОСОБА_3 про призначення йому покарання саме у виді штрафу, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливо із застосуванням до нього міри покарання у виді штрафу у межах санкції частини четвертої статті 358 КК України - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Запобіжний захід Обвинуваченому не обирався.

Вказаними діями ОСОБА_3 шкода не завдана. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Розмір витрат на залучення експерта, у зв'язку із проведенням під час досудового розслідування судової технічної експертизи становить 2674,20 грн.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує відповідно до статтей 122, 124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись статтями 50, 51, 53, 65-67, частиною четвертої статті 358 КК України, статтями 373-374, 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення судової експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 2674,20 грн.

Речові докази:

1) посвідчення водія на ім' я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 виданий ТСЦ 8041, що після дослідження упаковано до сейф пакету №6066442, з відповідними підписами, яке зберігається в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили залишити зберігатися у матеріалах кримінального провадження;

2) DVD-R диск «ОМП від 27.05.2025 ОСОБА_3 », на якому знаходиться один фрагмент, який зберігаються у матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили залишити зберігатися у матеріалах кримінального провадження;

3) DVD-R диск «ОМП від 27.05.2025 боді камера №280/334», №280/324, на якому знаходиться два фрагменти відеозапису який зберігаються у матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили залишити зберігатися у матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до статті 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок відповідно до статтей 393, 395 КПК України, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України, може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Шевченківський районний суд м. Харкова, протягом 30 днів з моменту проголошення.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати засудженому, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
130122771
Наступний документ
130122773
Інформація про рішення:
№ рішення: 130122772
№ справи: 638/17356/25
Дата рішення: 10.09.2025
Дата публікації: 12.09.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (28.10.2025)
Дата надходження: 05.09.2025
Розклад засідань:
10.09.2025 11:45 Дзержинський районний суд м.Харкова
Учасники справи:
головуючий суддя:
МАЛАХОВА ОЛЬГА ВІТАЛІЇВНА
суддя-доповідач:
МАЛАХОВА ОЛЬГА ВІТАЛІЇВНА
захисник:
Мазницький Микола Миколайович
обвинувачений:
Бойко Ігор Іванович
прокурор:
Макарова О.С.