Справа № 560/8855/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
10 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
- ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
1.1 В обґрунтування позовних вимог зазначає, в період з 2015 по 2018 відповідач не виплачував індексацію грошового забезпечення в належному розмірі. Вважає, що нарахування індексації повинно відбуватись з 01.02.2015 по 01.03.2018 - із застосування базового місяця січень 2008; з 01.03.2018 по 20.08.2018 - із застосуванням березня 2018, як місяця обчислення індексу споживчих цін.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 18.03.2024 №133 позивача звільнено з військової служби у відставку.
2.2 У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з лютого 2015 по 20.08.2018 не в повному розмiрi нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення.
2.3 Позивач вважає, що відповідачем протиправно не виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення в належному розмірі, тому звернувся до суду за захистом порушеного права.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування і невиплати в неналежному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2015 по 20.08.2018;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити за період з 01.02.2015 по 28.02.2018 ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 20.08.2018 із застосуванням березня 2018, як місяця обчислення індексу споживчих цін;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2015 по день її фактичної виплати - відповідно до Законом України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2001 № 159.
3.2 Суд першої інстанції виснував, що відповідач з 01.02.2015 по 28.02.2018 включно повинен був нарахувати індексацію із застосовування січня 2008 року як базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення. Також, індексація грошового забезпечення з 01.03.2018 підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто, березня 2018. Право на нарахування та виплату компенсації виникло у позивача за затримку виплати на один місяць індексації грошового забезпечення за період з лютого 2015 по 20.08.2018 - із 01.04.2015.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
4.1 Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 та ухвалити постанову, якою адміністративний позов залишити без задоволення.
4.2 Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1 Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
1.2 Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII, грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
1.3 Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. №1282-ХІІ (далі Закон №1282-ХІІ) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
1.4 Статтями 2, 4, 6 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення); індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки (в редакції до 01.01.2016 року - в розмірі 101 відсоток); у разі виникнення обставин, передбачених ст.4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян, проводиться їх компенсація відповідно до законодавства..
1.5 З аналізу викладених норм випливає, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. Постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
1.6 Відповідно до п.п. 2, 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців; індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
1.7 Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
1.8 За вимогами вказаних нормативно-правових актів, індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів та обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
1.9 Колегія суддів вважає, що за відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, вищевказані норми дають підстави для нарахування індексації у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Сума індексації, є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
1.10 Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" № 1013 від 09.12.2015 р. далі Постанова № 1013), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
1.11 Відповідно до положень пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до прийняття Постанови № 1013), базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, у тому числі місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.
1.12 Щодо нарахування та виплати індексації позивачу за період з 01.02.2015 по 28.02.2018 апеляційний суд зазначає, що Постановою № 1013 були внесені значні зміни у Порядку № 1078, у зв'язку з чим з 01.12.2015 вступили в дію нові правила індексації заробітної плати. Із прийняттям Постанови №1013 базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення є не місяць зростання грошових доходів військовослужбовця (в тому числі у зв'язку із встановленням надбавок, виплати премії), а саме місяць, в якому відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець. Тобто місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації військовослужбовців є місяць наступний за місяцем, в якому відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець, згідно з постановою Кабінету Міністрів України. При цьому, обчислення такого індексу, за даними правилами, відбувається незалежно від того, коли військовослужбовець був прийнятий на військову службу, коли перемістився на посаду з більшим посадовим окладом, коли встановлено чергове військове звання або встановлені різні надбавки, доплати і премії.
1.13 Апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції, що починаючи з грудня 2015 року, як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовців повинен застосовуватись січень 2008 року, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком №1078.
1.14 Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а.
1.15 Надаючи оцінку вимогам апеляційної скарги щодо відсутності підстав для нарахування і виплати позивачу індексації за період з 01.03.2018 по 20.08.2018, колегія суддів зазначає наступне.
1.16 Верховний суд у своїх правових позиціях, висловлених у справах № 380/11404/21 від 19.05.2022, № 560/3965/21 від 28.09.2022 зазначив, що для правовідносин, пов'язаних з нарахуванням індексації, визначальним є факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів). Аналіз положень п. 5 Порядку № 1078 дає підстави для висновку, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 числа наступного місяця, за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений Порядком № 1078. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абз.1 п. 5 Порядку № 1078, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. У разі якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, під підвищенням доходу для цілей індексації заробітної плати (грошового забезпечення) слід розуміти підвищення їхніх постійних складових (тарифних ставок, окладів). У разі зростання заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок інших складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати (грошового забезпечення), які не мають разового характеру.
1.17 Для з'ясування питання, чи має позивач право на застосування приписів абз. 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 при нарахуванні, починаючи з березня 2018 року, індексації грошового забезпечення, необхідно з'ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).
1.18 Позивач має право на застосування приписів абз. 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення, починаючи з березня 2018 року, а відповідач протиправно не врахував вимоги абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та, починаючи з 01 березня 2018 року. При цьому питання наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв'язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум.
1.19 Вирішуючи питання щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати по день фактичної виплати, суд зазначає, що ці відносини врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III).
1.20 Основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст. 2 Закону № 2050-III, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування самим підприємством, установою чи організацією добровільно, чи на виконання судового рішення.
1.21 Відповідно до ст. 3 Закону № 2050-III, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).
1.22 Виплата громадянам суми компенсації провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих доходів у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону №2050-ІІІ).
1.23 Постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 року №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159), пункти 1, 2 якого відтворюють положення Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
1.24 Згідно з абз. 1 п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
1.25 Підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
1.26 Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
1.27 Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17 та від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19.
1.28 Використане у ст.3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
1.29 Зміст і правова природа спірних правовідносин, у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
1.30 Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 року у справі №803/203/17, від 29.10.2020 року у справі № 280/729/19, від 29.04.2021 року у справі №240/6583/20.
1.31 Колегія суддів вважає, що у випадку бездіяльності роботодавця щодо нарахування та виплати працівнику грошового забезпечення, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, донарахування належних громадянину сум компенсації втрати доходів має здійснюватися до дня фактичної виплати заборгованості, щодо якої порушені строки виплати.
1.32 Колегія суддів під час розгляду справи враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у своїх постановах від 19.05.2022 року по справі №200/3859/21, від 24.01.2023 року по справі № 200/10176/19-а, в яких Верховний Суд дійшов висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
1.33 Отже, виплата компенсації не обумовлюється зверненням із відповідною заявою, натомість обов'язок з її виплати виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів, а оскільки такий обов'язок відповідачем при виплаті позивачеві належних сум не дотримано, право позивача на виплату компенсації порушено.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції які відповідають обставинам справи.
2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
2.3 Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.