П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 488/2018/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Набокової Ольги Геннадіївни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 червня 2025 року про повернення позовної заяви по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
У травні 2025 року до Корабельного районного суду м. Миколаєва було подано адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності від 05.05.2025 року № 233/2025.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 травня 2025 року зазначений позов був залишений без руху і позивачу був наданий строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
З ухвали суду першої інстанції вбачається, що судом було визначено наступні недоліки позовної заяви:
- у позові не зазначено повне найменування позивача: рік народження, паспортні дані позивача, номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (за наявністю);
- у позові не зазначено повне найменування відповідача: відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету наявність або відсутність електронного кабінету (якщо такі відомості відомі позивачу);
- несплата судового збору у повному обсязі.
На виконання ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 травня 2025 року до суду було надано докази доплати судового збору.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення повернуто позивачу.
Приймаючи рішення про повернення позовної заяви позивачу, суд першої інстанції виходив із приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, відповідно до якого позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, адвокат Набокова Ольга Геннадіївна звернулась до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в інтересах в інтересах ОСОБА_1 , в якій вказує, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом встановлено вимоги до позовної заяви, які не передбачені ст. 160 КАС України, що створили штучні перепони для розгляду справи судом, а отже підстави для повернення позову відсутні в розумінні ст. 169 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Такі вимоги визначені статтею 160 КАС України.
Так, згідно приписів цієї норми процесуального законодавства, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб'єктивною.
Водночас, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є неістотними, і можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», №35787/03, п. 29).
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).
Виходячи з викладеного, підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Натомість, з матеріалів справи вбачається, що в ухвалі Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 травня 2025 року в якості недоліків позовної заяви, було визначено зокрема, рік народження, паспортні дані позивача, наявність яких не передбачена ст. 160 КАС України. Відсутність номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача, за умови наявності таких даних щодо його представника, який і звернувся з адміністративним позовом, не є суттєвими та не перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження.
Відомості про повне найменування відповідача: відомі номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, всупереч висновкам суду першої інстанції, були зазначені у позовній заяві. В свою чергу, факт наявності у відповідача електронного кабінету підтверджений квитанцією №3467619, доданою до позовної заяви.
Проаналізувавши наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах суд першої інстанції припустився надмірного формалізму та порушення норм процесуального права, неправомірно обмеживши доступ позивача до правосуддя.
Згідно вимог ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви є помилковими, а тому у відповідності до положень ст. 320 КАС України наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 312, 317, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Набокової Ольги Геннадіївни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 червня 2025 року - задовольнити.
Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 червня 2025 року про повернення позовної заяви по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко